Тема 5 особистісно орієнтоване навчання на уроках хімії

План

1. Особистісно орієнтоване навчання (ООН), його визначення.

2. Способи досягнення ООН.

3. Структура уроку хімії в ООН.

4. Семестрово-залікова система як форма реалізації ООН.

1. Особистісно орієнтоване навчання (оон), його визначення

Особистісно орієнтоване навчання (ООН) – спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних здібностей. Отже, ООН – це навчання, в якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною.

Мета такого навчання – створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Ядро ООН – дитина, її інтереси, потреби, прагнення. Особистісно орієнтований підхід – це не тільки врахування вікових особливостей дітей та їхньої провідної особистісної спрямованості, але й будування навчання на основі природно-історичного шляху їхнього розвитку. В основі ООН – організація успіху учнів.

Основні ознаки особистісно орієнтованого навчання:

• навчальний матеріал забезпечує виявлення змісту суб’єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;

• формування нових знань учителем спрямоване не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб’єктного досвіду кожного учня;

• у процесі навчання відбувається постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

• активне стимулювання учня до самостійної освітньої діяльності, зміст і форми якої забезпечують учню можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

• конструювання та організація навчального матеріалу дає змогу учню вибирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач тощо;

• виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими учень користується самостійно, стійко, продуктивно;

• забезпечення контролю й оцінювання процесу навчання, а не тільки його результатів.

Ефективність реалізації ООН залежить від урахування специфічних принципів:

• принцип суб’єктності освіти – визнання учня основним суб’єктом навчального процесу;

• принцип індивідуалізації навчання передбачає вирішення двох завдань. По-перше, дозволити дітям з перших років цілеспрямованої освіти засвоювати знання у тому темпі, який зумовлюється їх пізнавальними здібностями. По-друге, дати можливість здібним або особливо обдарованим дітям максимально розвивати власні позитивні задатки, розкривати творчий інтелектуальний потенціал;

• принцип максимального наближення навчального матеріалу до реалій життя – сприяє розумінню учнями важливості знань, необхідності постійного їх оновлення;

• принцип спіралевидної будови навчального матеріалу – дозволяє повертатися до раніше вивченого і розглядати його з різних сторін на більш складному рівні, що дає можливість слабим учням закріпити, а сильним поглибити знання;

• принцип постійної самооцінки учнями власної навчальної діяльності. Реалізація цього принципу дозволяє учню не тільки більш усвідомлено ставитись до учіння, а й спостерігати динаміку особистого просування в засвоєнні навчального матеріалу, своєчасно корегувати свою пізнавальну діяльність;

• принцип реалізації цілісного навчально-виховного процесу, що передбачає органічне поєднання навчальної роботи в школі та в позаурочний час.

Реалізація наведених принципів повинна здійснюватися в комплексі з іншими загальнодидактичними принципами, відомими вам з курсу «Методики навчання хімії».

Отже, ООН базується на індивідуальному і диференційованому підходах до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей, задатків тощо.