Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник СМ і МНХ.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
989.18 Кб
Скачать

Тема 1 особливості методики навчання хімії в старшій профільній школі

План

  1. Зміст хімічної освіти в старшій профільній школі.

  2. Варіативна складова Типових навчальних планів.

  3. Специфічність методики викладання хімії старшим школярам.

У старшій школі зміст освітньої галузі спрямований на системне вивчення основ природничих наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої компетентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється на засадах профільного навчання.

Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі в старшій школі є:

  • засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій;

  • оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу;

  • формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємодіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.

  1. Зміст хімічної освіти в старшій профільній школі

Рівень стандарту

Навчання хімії на рівні стандарту передбачене в класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, технологічного, спортивного напрямів і у класах фізико-математичного і математичного профілів. Зміст курсу хімії становлять відомості про неорганічні й органічні речовини у природі, житті людини та суспільному господарстві. Навчання учнів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в курсі основної школи.

Мета навчання хімії на рівні стандарту полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

Вивчення хімії спрямоване на виконання таких освітніх, розвивальних і виховних завдань:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти;

  • формування наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

  • формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його і екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

  • розкриття ролі хімії у розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

Структура навчальної програми. Зміст програми складається з двох розділів, присвячених хімії елементів й органічній хімії.

Академічний рівень

Навчання хімії на академічному (загальноосвітньому) рівні, тобто у класах, де хімія не є профільним, проте базовим чи близьким до профільних предметом. Цьому рівню відповідають універсальний, фізичний, екологічний, біолого-фізичний, біолого-географічиий, біотехнологічний профілі.

Мета навчання хімії на академічному рівні полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з хімії, необхідної для соціалізації, творчої самореалізації особистості і достатньої для формування природничо-наукового світогляду, екологічного стилю мислення і поведінки, набуття навичок самовдосконалення і самоосвіти.

Вивчення хімії спрямоване на виконання таких освітніх, розвивальних і виховних завдань:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти;

  • формування наукового світогляду учня па основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

  • формування життєвої й соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

  • розкриття ролі хімії у розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

Структура навчальної програми. Зміст курсу охоплює три розділи, присвячені неорганічній, органічній хімії та узагальненню знань про соціальну роль і значення хімії.

Профільний рівень

Навчання хімії на профільному рівні передбачено у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілів. Як профільний навчальний предмет хімія включає курси неорганічної, органічної та загальної хімії. Зміст курсів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі. Профілізацію забезпечено не лише поглибленим вивченням хімії, посиленням міжпредметних зв’язків, а й запровадженням курсів за вибором.

Мета профільного навчання хімії полягає у забезпеченні загальноосвітньої профільної та допрофесійної підготовки з хімії згідно з освітніми потребами, нахилами, здібностями учнів; формування в них засобами навчального предмета хімії ключових компетентностей, необхідних для соціалізації і творчої реалізації особистості; набуття навичок самостійної науково-практичної та дослідницько-пошукової діяльності.

Реалізація загальної мети досягається виконанням таких завдань:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, навчально-пізнавальних і професійних інтересів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення, закони й теорії хімії, методи наукового пізнання; формування наукового світогляду;

  • розвиток уявлень учнів про сучасну природничо-наукову картину світу, загальнокультурне значення й гуманістичну спрямованість хімічної науки, технологічне застосування законів хімії, її роль у розв’язуванні таких глобальних проблем людства як сировинна, енергетична, продовольча, екологічна; вироблення в учнів розуміння суспільної потреби у необхідності подальшого розвитку хімічної науки і промисловості;

  • розкриття біологічної ролі хімічних елементів та їх найважливіших неорганічних й органічних сполук;

  • створення умов для самовизначення і саморозвитку особистості, формування ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої професійної діяльності;

  • виховання дбайливого ставлення до природи, розвиток екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті.

У програмі посилено практичну спрямованість змісту і збільшено увагу до хімічного експерименту, наслідком чого стало виокремлення нового структурного розділу «Хімічний практикум», що передбачає розв’язування експериментальних завдань. Таке нововведення в структурі курсу пояснюється необхідністю наприкінці навчального року повторити хімічні знання й закріпити вміння працювати з речовинами, що дає учням змогу переконатися у значенні хімічного експерименту як важливого методу наукового пізнання властивостей речовин і має неабияке значення у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.

Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань, у тому числі на інженерні й робітничі професії хімічного та споріднених виробництв, наприклад, сталевар, горновий, оператор, апаратник, хімік-технолог, хімік-дослідник, лікар, агроном, агрохімік, лаборант хімічного аналізу, фармацевт, менеджер фірми з виробництва та постачання хімічних реактивів тощо. Саме тому особливістю профільного навчання хімії є обов'язкове проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти (залежно від профілю).

Учитель може залежно від умов аргументовано вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих тем, а також обґрунтовано змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах навчальної теми. При цьому треба пам’ятати, що у процесі тематичного планування 50% навчального часу потрібно відводити на семінарські заняття і практичні роботи.

Учитель має право на свій розсуд вирішувати, як виконати той чи інший експеримент. Окремі демонстрації можна виконувати як лабораторні досліди, а лабораторні досліди − як практичні роботи, але не навпаки. Деякі досліди можна замінювати доступнішими в умовах конкретної інколи.

Резервні години використовують для тематичного оцінювання й аналізу його результатів і коригування знань, а також для проведення навчальних екскурсій.