2. Економіка Стародавнього Єгипту

Найдавніша на планеті єгипетська держава виникла в кінці IV тис. до н. е.. в долині річки Ніл. Територія, на якій створювалася єгипетська цивілізація, являла собою вузьку смугу землі вздовж річки, затиснуту між пустелями Північної та Східної Африки. Ніл забезпечив існування людей в цій частині планети з часів давньокам'яного періоду.

Земля належала фараонові, який наділяв нею чиновників, воєначальників, жерців. Іригаційна система складалася з каналів, шлюзів, дамб, що оточували поля, і шадуфів, підйомних споруд, подібних криниць «журавлям», за допомогою яких воду піднімали на поля, розташовані вище водного рівня. Державні чиновники були відповідальні за розвиток і утримання іригаційної системи, спостерігали за підйомом води в Нілі. Держава проводила великі будівельні роботи зі створення каналів і водоймищ. Вже в період Середнього царства була створена система регулювання руху води з Нілу у водосховища, яка дозволила створити великий Файюмський оазис, де було побудоване місто Кахун.

2.1 Сільське господарство і промисловість

Основною галуззю сільського господарства було землеробство. Вирощували головним чином ячмінь, овочі, льон. Знаряддя праці в сільському господарстві Єгипту довго залишалися примітивними. В основному це були мотика, плуг, серп з крем'яними різцями, замінений пізніше на металевий. Низький рівень знарядь праці пояснюється дешевизною робочої сили.

У Єгипті рано почала розвиватися металургія. Виплавляли мідь і свинець. Свинець добувався близько Ассуана і на березі Червоного моря, мідь - на Синайському півострові і в Східній пустелі, золото - в Нубії та Східній пустелі. Високого рівня досягло ювелірне виробництво.

Найбільш швидко стали розвиватися ремесла в період Нового царства. У цю епоху при палацах фараонів, створювалися майстерні, в яких іноді працювало до 150 чоловік. З'явилися нові способи обробки золота: плетіння золотих ниток, виготовлення золотих ланцюжків, кування і т. д. Давньоєгипетські ювелірні та культові вироби з дорогоцінних металів прикрашають найбільші музеї світу.

У Єгипті вперше була розроблена технологія виготовлення матеріалу для письма - папірусу. Для цих цілей з початку III тис. до н. е.. використовувалося трав'яниста рослина папірус, стебла якого розрізали на смужки і накладали один на одного. Перехрещені шари здавлювалися під пресом, а потім висушувалися. Як писальний матеріал папірус використовувався на Близькому Сході і в Європі навіть у Середні століття.

2.2 Будівництво

Єгиптяни були майстерними будівельниками. За величиною компактно забудованої території і за масивністю жодна з сучасних споруд не перевершила єгипетської піраміди. З матеріалів, які були використані для будівництва найвищої єгипетської піраміди, можна побудувати греблю уздовж Середземноморського узбережжя Єгипту шириною в один і висотою у два метри. Перші піраміди стали будувати ще в XXVII ст. до н. е.. Про знання в ті часи астрономії і геометрії свідчить той факт, що всі піраміди мають однаковий напрям осей, , при цьому відхилення від півночі не перевищують десятої частки градуса. Щорічно будівельні роботи виконували приблизно сто тисяч чоловік, змінювані через кожні три місяці. Наприклад, піраміда Хеопса споруджувалася 20 років. Довжина основи піраміди 232,4 м, висота 146,7 м. Гробниця складена приблизно з 2500 кам'яних плит, вагою кожна 2,5 т. За розрахунками Геродота, будівництво цієї піраміди обійшлося в 1600 талантів срібла (від 40300 до 60100 кг). За часів Геродота за талант срібла можна було купити 3000 свиней.

Хороші родючі грунти Єгипту і майстерність хліборобів дозволяли не тільки забезпечувати сільське населення продуктами харчування, але і створювати надлишковий продукт. Раннє виділення з сільського господарства ремесел стало основою обміну між сільським і міським населенням. Виникла внутрішня торгівля. У той же час у країні не вистачало металів. Їх доводилося купувати за кордоном або поповнювати ресурси за рахунок завойованих країн. Мідь привозили з Аравійської пустелі і з Синайського півострова, пізніше з Кіпру. Золото ввозили з Нубії. Лісоматеріали привозилися з Лівану і Екваторіальної Африки. З Малої Азії привозили залізо, з Месопотамії - бронзу, лазурит, а також коней.

Ще в період Стародавнього царства склалися торгові шляхи з Єгипту до Нубії, на Синай, в Палестину і Сирію. У цей же період з'явилися вагові металеві гроші у вигляді злитків. У період Нового царства в Єгипті вже широко застосовувалася грошово-вагова одиниця - дебен, рівна 91 г, який ділився на десять рівних частин. Великі торгові угоди документально оформлялися в особливому місці, при свідках, імена яких записувалися в документах.