„Розминка”

Як метод формування комунікативної компетентності учнів

 

У Національній доктрині розвитку освіти України передбачається постійне оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу. Він повинен будуватись відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності і творчої активності, що в кінцевому результаті має змінити демократичні основи громадянського суспільства і прискорити його розвиток.

Соціальне замовлення суспільства полягає в тому, щоб насамперед забезпечити мовленнєвий розвиток особистості, навчити її вільно спілкуватися в різних ситуаціях. Цей процес відбуватиметься лише за умов комунікативно-діяльністного підходу до навчання. Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуватимуться впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують товаришів до співпраці. У результаті складається стимулююча, творча атмосфера.

Одним із видів комунікативної діяльності є „розминка”. Вона впроваджується для того, щоб:

-         фізично об’єднати учнів;

-         заохотити їх спілкуватися один з одним;

-         встановити довірливі стосунки між дітьми.

По-перше, сам процес проведення деяких видів розминок передбачає достатню рухливість(об’єднання в групи, шикування у коло, пересування по класній кімнаті). „Недоцільно використовувати віршування під час виконання дітьми вправ, бо для них стає важливою не точність і сила рухів, а гучність вимови, до того ж збивається ритм дихання”(О.Я.Савченко). При проведенні фізкультхвилинок необхідно цілеспрямовано навантажувати різні групи м’язів дітей.

По-друге, певні групи розминок – „розминки-перевтілення”, „пальчикові розминки” виконують не тільки функцію фізичного розвантаження, але й реалізують комунікативні, розвивальні, релаксаційні завдання.

Систематичне впровадження розминок на уроках допоможе у спілкуванні сором’язливим дітям, таким, які виявляють агресивність, дітям з мовними та іншими вадами.

Кожна розминка обов’язково обмежується в часі. Учитель перед початком вправи, нагадує дітям: „Час на виконання роботи (1, 2, 3)хвилини”.

Комунікативна змістова лінія має реалізуватися на всіх уроках у початковій школі.

 

Види розминок

 1.     „Вітання. Знайомство”.

Діти стоять у колі:

Кожен з учнів називає своє ім’я так, як йому подобається, щоб його називали;

усім дітям пропонується по колу проспівати лагідно своє ім’я, весь клас підспівує;

діти потискують один одному руки і говорять приємні слова;

діти по колу говорять слова-вітання, „ввічливі слова”.

2.     „Добридень”.

Діти стоять у колі, взявшись за руки, і співають, виконуючи певні рухи.

Добридень, добридень,

Добридень скажу.

Як ранок настане – до школи біжу.

Тут – очі, тут вушка, плече і рука,

Тут – носик, тут ротик, а тут є п’ята

(...сусіда п’ята).

3.     „Давайте привітаємось...”

Учитель.

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очки глянемо,

І нам тепліше стане.

- Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!

- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!

4. „Доброго ранку”

Учитель. Доброго ранку!

Учні. Доброго дня бажаємо ми!

Учитель. І я бажаю вам доброго ранку!

Учні. Доброго ранку!

Учитель. Які ви всі гарненькі, чепурненькі! Давайте подивимося всі одне на одного і разом привітаємося.

Всі. Доброго ранку, доброго ранку всім!

Діти (беруться за руки, утворюють коло).

Ми візьмемося за руки,

Веселіше стане нам,

Бо у класі всі ми - друзі,

Посмішки даруєм вам.

5„Добрий день!”

Учитель. Треба разом привітатись.

Діти. Добрий день!

Учитель. Дружно, голосно сказати...

Діти. Добрий день!

Учитель. Вліво, вправо поверніться,

Своїм друзям посміхніться.

Діти. Добрий день!

Учитель. Дружно всі, не відставайте.

Діти. Добрий день

6. „Комплімент”

Учитель і діти стоять у колі, взявшись за руки.

Учитель.

Як багато вас тут, друзів...

Білозубих, карооких,

Синьооких і чорнявих,

І високих, і низеньких,

І кругленьких, і худеньких.

Всіх вас рада привітати

І найкращого бажати...

Учитель і діти передають по колу яскравий м’яч(або будь-яку іграшку) й говорять одне одному „приємні” слова-компліменти: „Оленко, ти сьогодні така весела!”, „Назаре, у тебе сьогодні дуже гарна футболка!”, „Сергійку, у тебе сьогодні такий хороший настрій!” тощо.

Замість похвали, компліменту можна сказати „добреньке”, „солоденьке”, „кольорове”, „молочне”, „тепле” слова.

7. „Здоровенькі були!”

Добрий день, малята,

Любі хлопчики й дівчата!

З давніх пір і понині

Кажуть всі в Україні:

„Здоровенькі були!”

Привітаймося всі разом:

„Здоровенькі були!”

8. „Зустрінемось!”

Діти впродовж дня часто зустрічаються декілька разів: вранці, опівдні, вдень, увечері.

-         Як ви будете вітатися щоразу?

-         Про що говоритимете при зустрічі?

Дітям пропонується об’єднатися в пари, групи (за вибором) і скласти тексти розмови.

9. „Уяви собі...”

Згадайте казку К.Чуковського „Муха-цокотуха”.

-         Хто прийшов до неї на день народження? Які вони принесли подарунки?

-         Уяви, що це ти прийшов(прийшла) до неї на день народження. Як ти привітаєш муху?

 

ПСИХОЛОГІЧНА НАЛАШТОВАНІСТЬ

10. „Чорна рука – біла рука”

Етюд з негативними емоціями.

Дітям пропонується уявити й зобразити спочатку „чорну руку”, що готова до агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на „білу руку”, добру руку, ту, що може пожаліти.

-         Чи можуть негативні емоції приносити користь людям?

11. „Посварилися - помирилися”

Діти працюють у парах.

Ім. Необхідно уявити, що їх праві руки – це чоловічки, які виконують дії за коментарем учителя: знайомляться, йдуть разом гуляти, сваряться, б’ються, ображаються один на одного, миряться, грають разом. Потім діти перетворюються на двох півників і виконують ті самі дії, але з додаванням звуків „ку-ку-рі-ку”.

12. „Летюча гойдалка”.

- Уявіть собі, що ви сідаєте на гойдалку й починаєте розгойдуватися. Ви гойдаєтесь усе сильніше та сильніше. Уверх-униз, уверх-униз.

Якнайсильніше! Ще вище! Ви відриваєтесь від гойдалки та злітаєте.

Злітаєте та пливете. Пливете куди завгодно. Пливете легко. Під вами вулиці, дахи будинків, дерева, а ви все пливете. Пливете радісно. А далі?

Що буде далі? Розкажіть...

13. „Сонячний зайчик”.

- Сядьте зручно та уявіть себе на березі теплого моря. Сонячний зайчик зазирнув у ваші оченята. Заплещіть їх. Зайчик побіг по обличчю – погладьте його ніжно долоньками: на лобі, на щічках, на підборідді. Правда, приємно? Погладжуйте легенько, щоб не сполохати його: голову, шийку, ручки, животик, ніжки. Раптом він заліз за комір! Погладь його і там. Він любить і пестить тебе. А ти гладь його і подружися з ним. Прислухайся ще трохи до своїх відчуттів і повертайся у клас.

- Спасибі тобі, сонячний зайчику, що ти нас розвеселив. Давайте подякуємо йому оплесками!

14. „Спіймай мій настрій”.

Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим.

Діти виконують дії, які називає учитель.

-         Посміхніться, „зніміть” посмішку зі свого обличчя долонькою та „киньте” своєму сусідові. „Спіймайте” посмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя.

-         Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, „подаруйте” її своєму товаришеві.

15. „Піднеси настрій”.

Діти стоять у колі, взявшись за руки. Кожен по черзі розповідає про свій настрій, який він сьогодні, чому. Якщо у когось у класі настрій сумний, невеселий, всі діти „піднімають” настрій товаришеві за допомогою пози, жестів, міміки, лагідних слів, звуків, віршів чи пісень.

16. Етюди „Тренуймо емоції”.

Дітям пропонується:

-         насупитися, як сердита людина, осіння хмара;

-         посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;

-         позлитись, як два барани на мосту;

-         злякатись, як дитина, що загубилася у лісі;

-         втомитись, як тато після роботи;

-         погарчати, як гарчить собака, як пантера;

-         побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь, сердита дівчина, ображений хлопчик;

-         показати, як лялька сердиться, лякається, дивується, радіє, плаче.

17. „Розминки-кричалки”.

а) знайди іграшку.

Учитель ховає в класі будь-яку велику іграшку. Дитина, що її шукає, ходить по класній кімнаті. Діти допомагають знайти іграшку за принципом „тепло-холодно”, хрюканням(муканням, пихтінням, дзижчанням тощо);

б) хто тебе покликав.

Один із учнів виходить до дошки та відвертається. Решта по черзі кличуть його на ім’я, змінюючи при цьому свій голос. Учневі необхідно вгадати, хто його покликав;

в) я дуже хороший (можуть бути різні фрази).

Дітям пропонується повторити за вчителем по черзі слова „я”, „дуже”, „хороший” так: спочатку пошепки, потім голосно, потім дуже голосно;

г) покажіть, як...

співає півник, реве ведмідь, нявчить киця, кричить віслюк, гавкає собака...