- •Класифікація 1. У.Стоу згідно стадій нац ек розв-ку:
- •Атласна методика класифікації країн
- •2. Сутність і стр-ра ек сис-ми кап-зму вільної конкуренції та оцінка причин її еволюції.
- •4. Кщр у світ ек-ці та особливості моделей розв-ку окремих країн.
- •7. Сутність ринк ек-ки та особливості ринк реформування СхЄвр країн
- •8. Етапи перехід періоду та особливості ринк трансформації ек-ки України.
- •9. Змішана ек-ка: суть, стр-ра, моделі.
- •10. Міжнародний поділ праці та його форми
- •18. Виникнення і заг хар-ка неолібералізму.
- •19. Школи неолібералізму, їх взаємозв’язок з сучасністю.
- •Теорія трансакційних витрат та ек теорія прав власності Рональда Коуза.
- •21. Нова іституц ек теорія
- •2. Теорії трансформації кап-зму: “народн кап-зму”, “колект кап-зму”, “соц партнерства”.
- •3. Теорії «індустр сус-ва»
- •1.Меду та порівняльна характеристика розвитку її форм.
- •2.Суб’єкти мед та визначення їх статусів в міжнародному та національному законодавствах.
- •3.Середовище мед, його особливості та структуризація.
- •4.Політичне середовище та політична стабільність, міжнародні конфлікти.
- •6.Правове середовище та міжнародне економічне право.
- •7.Характеристика держави як суб’єкта меп.
- •8.Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •9.Міжнародні організації та їх типізація.
- •10.Міжнародні економічні організації, їхній статус та порядок прийняття рішень.
- •Цілі та особливості участі України у міжнародних економічних організаціях
- •11.Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •12.Економічне середовище, сутність та основні суб’єкти ринку.
- •13.Економічні інтереси і потреби: сутність і їхня роль у міжнародному співробітництві.
- •14.Валовий внутрішній продукт та валовий національний дохід: їх кількісна визначеність та зв’язок з платіжним балансом.
- •15.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •16.Монополія та олігополія на міжнародних ринках.
- •17.Соціально-культурне середовище розвитку мед.
- •18.Складові сучасної інфраструктури міжнародної економічної діяльності та їх загальна характеристика
- •19.Міжнародні економічні відносини , їх принципи та рівні розвитку.
- •1. Історична детермінованість, сутність та оцінка осн положень, результатів і проблем меркантилістської теорії.
- •2. Співвідношення понять «відкрита ек.Ка» і «закрита ек.Ка» в суч теорії та практиці.
- •3. Передумови виникнення, концептуальні засади і заг хар.Ка теорії а. Сміта і д. Рікардо.
- •4. Обґрунтування торговельної спеціалізації країни згідно з теоріями абсолютних і порівняльних переваг. Суч методологічний потенціал теорій абсолютних і порівняльних переваг.
- •5. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.
- •6. Експортна спеціалізація країн світу.
- •7. Неофакторні моделі в теорії міжн торгівлі: осн вихідні положення і сфери застосування.
- •8. Неотехнологічні моделі міжн торгівлі.
- •9. Заг хар.Ка теорій торгової інтеграції
- •10. Приклади ефективної реалізації угод про вільну торгівлю та митні союзи.
- •2.2. Міжнародна торгівля та її регулювання
- •Показники міжнародної торгівлі та їх систематизація.
- •Характеристика видів (форм) міжнародної торгівлі.
- •Оцінка ефективності та практика застосування міжнародних торгових режимів.
- •Видова структура міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів:
- •Аналіз загальних передумов, класифікаційних ознак і перспектив використання компенсаційних (зустрічних) угод.
- •Тенденції, динаміка розвитку та проблеми регулювання світових товарних ринків.
- •Тенденції та особливості міжнародної торгівлі сировинними товарами.
- •Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності країн світу.
- •Світовий ринок промислових товарів: структура, тенденції розвитку, особливості торговельних механізмів.
- •Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної власності.
- •Міжнародний ринок послуг
- •Систематизація і критерії вибору методів міжнародної торгівлі.
- •Специфіка торгівлі через організовані товарні ринки.
- •Оцінка динаміки і механізму діяльності міжнародних товарних бірж.
- •Посередницькі структури на світових товарних ринках: класифікація та сфера діяльності.
- •Аналіз видів, способів і порядку проведення аукціонних торгів.
- •Систематизація видів міжнародних торгів (тендерів), порядок їх проведення, товарна і географічна структура.
- •Україна в міжнародній торгівлі товарами і послугами: факторні передумови та ринкові позиції.
- •Ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Специфіка ціноутворення у міжнародній торгівлі.
- •Види цін у міжнародній торгівлі.
- •1. Споживання та заощадження: графічна інтерпритація їх залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження.
- •2. Сукупний попит на інв-ції: його чинники, чист. Прибуток від інвест-ня, графічна інтерпритація
- •3. Міжнародні інвестиції в системі руху капіталу, їх економічна сутність, види та форми
- •4. Мотивація прямих заруб. Інвестицій
- •5. Стратегічна орієнтація країн базування та країн, що приймають.
- •6. Мікромотивація прямих заруб інвестицій.
- •7. Теорія ринкових імперфекцій та теорія інтернаціоналізації.
- •8. Еклектична теорія міжн вир.Ва Дж. Данінга.
- •9. Міжн портфельне інвестування та його мотивація.
- •10. Міжн операції з ц.П. На організованих та неорганізованих ринках.
- •1.Сутність та принципові риси тнк:підходи до визначення,критерії належності та оцінка економічного потенціалу в міжнародній економіці.
- •2.Формування тнк як результат процесу інтернаціоналізації:дуалістична концепція інтернаціоналізації,модель eprg.
- •4.Формування та реалізація стратегії тнк:сутність,рівні,основні стадії та особливості.
- •Чотири основні типи керівників
- •Злиття та поглинання компаній у міжнародному бізнесі.
- •3.3. Міжнародний інвестиційний ринок
- •1. Міжн. Інв. Ринок: суть, структура, особл-ті розвитку.
- •2. Форми і методи інвест-ня на нац. І міжн. Рівнях.
- •3. Осн. Вимоги і прав. Забезпеч-ня д-ті іноз. Інв-рів в Україні.
- •4. Інв. Привабл-ть, інв. Клімат, інв. Імідж країни.
- •5. Оцінка параметрів ік-ту у.
- •6.Масштаби, структура, динаміка прямих та портфельних іноземних інвестицій в економіку Укр.
- •7.Спец. (вільні) ек. Зони в Укр (сез): визнач-ня, класиф-ція, механізм функц-ня та перспективи розвитку.
- •8. Масштаби й особливості залуч-ня портф. Інвестицій в ек-ку Укр.
- •9. Офіційна допомога розвитку: суть, осн. Донори, реципієнти технічн. Допомоги та ефект-сть її викор-ня в Укр.
- •10. Пряме і портфельне інвест-ня підприємств Укр. За кордон.
- •4.2. Міжнародний фінансовий ринок (мфр)
- •4.Фінансові умови міжнародних кредитних угод.
- •6. Міжнародне кредитування української економіки та наслідки співробітництва України та мвф.
9. Офіційна допомога розвитку: суть, осн. Донори, реципієнти технічн. Допомоги та ефект-сть її викор-ня в Укр.
(Іноз. допомога не носить комерц. характеру і надається на пільг. умовах: гранти, позики, технічна допомога).
Протягом 1994-1997 рр. У-ною здійснювалося активне залучення коштів міжнар. фін. орг-цій. Важливим в цьому аспекті є взаємодія з ЄС. Стратегія МФО спрямована на підтримку таких напрямків реформ, як розвиток прив. сектора, структурна перебуд. держ. та фін. секторів, програми соц. захисту, охорону навк. середовища. Згідно з Статутом МВФ, його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу.
В цілому кредити міжн. фін. орг-цій (МФО) є пільговими, оскільки ставки за ними невисокі, а видаються вони на порівняно довгий строк. За цими ознаками кошти, залучені у МФО, можуть вважатися капіталами. Проте вважати ці кошти інвестиціями у повному розумінні цього терміна можна далеко не завжди.
Капітали МВФ у вигляді кредитів урядові почали надходити в У-ну з 1994 року. З цього часу борг У-ни перед МВФ зростав, і на початок 1999 року склав 2,5 млрд $. Повернення боргу розпочалося у 1999 році. В цей час борг повертався кредитами того ж МВФ. У 2000 р. МВФ припинив виконання своїх зобов’язань перед У-ною, посилаючись на завищення НБУ валютних резервів у 1997-1998 рр. Попри це, завдяки сприятливій зовн-ек. кон’юнктурі та зростанню експорту У-ні вдалося протягом 2000 року зменшити свій борг перед МВФ на 900 млн доларів. При цьому загальний зовнішній борг було зменшено на 2,5 млрд $.
СБ, до якого входять МБРР та МАР, активно кредитує У-ну. Причому, оскільки МАР кредитує найбільш бідні та ризикові країни, кред-ня здійснюється лише по лінії МБРР. Як показує досвід України, проекти, що фінансувалися МБРР, виявилися у переважній більшості погано підготовленими та, кінцевим чином, збитковими. Відсутність мотивації у кредитодавця вибирати прибуткові проекти та проводити всесторонній інвест. аналіз приводить до заспокоєності та впевненості у поверненні грошей, яке гарантоване державою незалежно від результату проекту.
На початок 2001 року МБРР погодився кредитувати 18 проектів на загальну суму 2,8 млрд $ та 16 млн нім. марок. При цьому 12 проектів визначаються як інвестиційні, 6 - як системні, тобто такі, що спрямовані на створення ринк. інститутів і інструментів. Фінанс-ня інвест. проектів відбувається на умовах самоокупності та обов’язкового внутрішн. корпоративного фінанс-ня. Проте на початок 2001 року укр. стороною отримано всього 245,1 млн доларів та 6,1 млн марок. Значна кількість проектів анулюється, оскільки або не ратифікується Верховною Радою, або обов’язки, взяті укр. стороною, не виконуються. Часом проекти демонструють таку низьку рентабельність, що їхнє фінансування доводиться припиняти. Розмір пені за зарезервовані, але не використані ресурси, яку доводиться платити з державного бюджету, склав на початок 2001 року 2,7 млн доларів. За цей час СБ анулював понад 30 % загальної вартості кредитів, позбавивши економіку України 270 млн $.
Загальновідомо, що МФО жорстко пов’язують надання фін. допомоги з реалізацією укр. урядом запропонованої моделі ек. перетворень. Такий тісний взаємозв’язок привів до того, що МФО фактично отримали статус “консолідованого члена українського уряду”. Якщо, за незначним винятком, отримані від МФО кошти й не виглядають як традиційні інвестиції, їх можна з повним правом вважати інвестиціями у політичний розвиток України, у формування умов для майбутнього входження іноз. капіталів, в тому числі - ТНК, на нац. ринки. Щоправда, в попередні роки динаміка приватних іноз. інвестицій в укр. економіку була обернено пропорційною до динаміки кредитів МВФ.
Техн. допомога Україні надається переважно ЄС за програмою TACIS (техн. доп. країнам колишн. СРСР), а також так званими двостор. донорами, передусім США (через Амер. агентство міжнар. розвитку).
Щодо співроб-цтва Укр. з МВФ, то виходячи з нинішнього стану нац. ек-ки, Укр. прагне залишити теоретичну можливість отримання нових кредитів МВФ, і тому віддає перевагу співпраці на основі упереджувальної (страхової) програми "стенд-бай". Нові програми співпраці з МВФ будуватимуться на основі підходів, викладених у посланні През. України до ВРУ, які передбачають поступове перенесення центру ваги у співроб-тві з МВФ у площину безкредитних стосунків, узгодження головних параметрів макроек. політики з тенденціями та прогнозами розвитку світової кон'юнктури, з динамікою і напрямами світових фін. та інвестиц. потоків, має бути продовжена координація у сфері валют.політики.
Основні часові і кількісні показники всіх кредитних позик, які надавалися Україні під здійснення стабілізаційних програм
Позика STF (System Transformation Facility - програми Фонду системних трансформацій) - 10.1994-3.1995. Отримано близько 720 млн. дол. США за річною ставкою 5,75% на строк 10 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 4,5 роки;
Позика Stand-Ьу І (дослівно «резерв» - стабілізаційна позика для підтримання платіжного балансу) - 4.1995-3.1996. Отримано близько 780 млн.дол.
Позика Stand-Ьу II - 4.1996-6.1997. Отримано близько 860 млн.дол.
Позика Stand-Ьу III - 7.1997-6.1998. Отримано близько 247 млн.дол.
Всі три позики Stand-by надавалися за річною ставкою 6,29% на строк 5 років з відстрочкою сплати основної суми боргу на 3,25 роки.
З липня 1998 року програма розширеного кредитування — ЕFF (Extended Fund Facility). Термін її закінчення - червень 2001 року. Загальний обсяг позики складає 2,226 млн.дол. під 7% річних. За період 1998-1999 років за цією позикою отримано 990 млн.дол., за станом на 1.06.2001 року фінансування по цій програмі з боку МВФ не відбувалося. 3 вересня 2002 року завершилось співробітництво України з МВФ по чотирирічній програмі розширеного фінансування (EFF).
У березні 2004 року МВФ затвердив програму "попереджуючий" stand-by (гроші позичальнику виділяються за необхідності) для України на 12 місяців (до 28 березня 2005 року) в обсязі 411 млн. СПЗ (близько 605 млн. доларів). Разом з тим, на початку серпня 2004 року МВФ заявив про те, що через невиконання Києвом низки зобов’язань перед фондом, у першу чергу, у сфері фіскальної і банківської політики, програма призупиняється. Тоді ж МВФ застеріг Україну від проведення політики, яка може привести до росту інфляції.