10. Виробнича функція при зміні обсягів двох факторів виробництва. Типи ізоквант.
Якщо для виробництва застосовуються два фактори робоча сила (L) та капітал (К), то виробнича функція матиме вигляд:
Q = f (K ,L) Ця функція відноситься до довгострокового періоду.
Двофакторна виробнича функція, або ізокванта варіація факторів в-ва, моделює виробничий процес, в якому змінними є обсяг використання двох факторів в-ва. У табличній формі вона подається у вигляді виробничої сітки.
Кожна клітина відображає мах-й обсяг випуску, який забезпеч-ся відповідними осями факторів. Для побудови двофакторної ф-ції у графічній формі слід вибрати усі комбінації ресурсів, що забезпечують той самий випуск прод-ції і нанести відповідні точки на площину K, L. Якщо з’єднати ці точки, то отримаємо лінію незмінного випуску - ізокванту.
Ізокванта з рівними факторами в-ва
Карта ізоквант
Ізокванта - це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (K, L), які дають змогу отримати однаковий обсяг в-ва прод-ції. Чим більша кіль-ть використовуваних ресурсів, тим більший обсяг в-ва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Сук-ть ізоквант однієї вир-чої ф-ції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску прод-ції, називається картою ізоквант. Властивості ізоквант: випукла до початку координат; чим далі від т.О (0;0), тим більше обсяг в-ва; ізокванти не перехрещуються між собою, бо хар-ють різну кількість продукту; можна замінювати один фактор на інший.
Ізокванти можуть мати вигляд:
прямої лінії, якщо фактори виробництва ідеально взаємозамінні (змінюється кут нахилу ізокванти);
прямого кута, якщо фактори взаємодоповнюють один одного;
ізогнута, якщо один з факторів змінний.
11. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
Витрати виробництва – це затрати ресурсів на виробництво продукції, виражені у грошовій формі. У двофакторній функції фірма використовує два ресурси- працю і капітал
Витрати фірми у короткостроковому періоді.
У короткостроковому періоді різні види витрат можуть бути віднесені або до постійних або до змінних. Постійними називаються такі витрати (FC) розмір яких не змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва(витрати пов’язанні з утриманням управлінського і адміністративного персоналу, рентні платежі, амортизація, страхові внески і тому подібні).
Змінними називаються такі витрати (VC) обсяг яких змінюється у прямій залежності із зміною обсягу виробництва(витрати на паливо, електроенергію, сировина).
Загальні витрати або валові витрати(TC) це є сума постійних і змінних витрат при кожному конкретному рівні виробництва.ТС= FC+VC. Сукупні витрати є функцією випуску продукції: ТС = F(Q).
Середні витрати — це витрати на одиницю продукції. Для того щоб їх визначити, потрібно сукупні витрати поділити на обсяг виготовленої продукції (Q). В короткому періоді розрізняють середні постійні витрати (AFC), середні змінні витрати (AVC) і середні сукупні (валові) витрати (АТС). Зрозуміло, що останні дорівнюють сумі середніх постійних витрат (AFC) та середніх змінних витрат (AVC).
За допомогою формул середні витрати можна визначити таким чином:
AFC=FC/Q AVC=VC/Q AC=TC/Q=AVC+AFC
Граничні
витрати (МС)-
додаткові витрати, які пов’язані із
виробництвом ще однієї одиниці продукції.
Вони несуть підприємцю таку інформацію,
яку інші види витрат не дають, а саме
показують, яких витрат зазнає фірма у
разі збільшення виробництва продукції
на одиницю або які кошти заощадить
скоротивши обсяг виробництва на одиницю.
або
Величину цих витрат підприємець завжди може безпосередньо контролювати.
Граничні витрати в короткому періоді є похідною функції тільки змінних витрат.
Криві AVC, АС і МС мають U-подібну форму. Це означає, що вони спочатку зменшуються тому, що зростає гранична віддача, але потім починають збільшуватися або зростати в наслідок спадної граничної віддачі. Крива АС має велике значення для підприємців тому, що вона дозволяє визначити при якому обсязі продукції витрати на одиницю продукцію будують мінімальні.
Побудуємо
графіки кривих витрат .
Криві витрат виробництва.
Аналіз кривих витрат виробництва дозволяє зробити такі висновки:
- В точці а. де крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, крива сукупних витрат (ТС) має перегин, тобто вона з випуклої стає опуклою. Після точки а при кожному значенні ΔQ величина ΔТС буде зростати.
- Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних (АТС) і середніх витрат (AVC) в точках їх найменших значень.
- Крива середніх сукупних витрат (АТС) –опукла:
a) при малих обсягах виробництва АТС зменшуються;
b) в точці А, де АТС = МС, значення АТС мінімальне і фірма оптимізує виробництво з огляду на мінімізацію витрат.
- Поняття середніх змінних витрат (AVC) необхідне для оцінки ефективності господарювання фірми, визначення рівноваги і перспектив розвитку:
розширення діяльності;
скорочення виробництва;
вихід із галузі.
Середні сукупні витрати мають важливе значення для теорії фірми. Порівняння середніх сукупних витрат з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. Це дозволяє вибрати правильну стратегію фірми у короткостроковому періоді.