Ііі. Хід заняття

Дії керівника заняття	Дії студентів
І. Вступна частина – 10 хв.
Прийом доповіді ЧВ про готовність взводу до проведення заняття. Перевірка наявності о/с, зовнішнього вигляду, готовності до заняття. Встановлюю зв’язок заняття з навчальним матеріалом, що вивчався раніше. Перевіряю о/с, готовність до заняття. Заповнюю журнал обліку занять навчальної групи. Довожу інформаційне забезпечення. Оголошую тему заняття, навчально-виховну мету заняття, навчальні питання і час на їх викладання.	Доповідь ЧВ про готовність взводу до проведення заняття. Студенти записують до конспектів тему, навчальні питання заняття, інформаційні джерела.
ІІ. Основна частина – 255 хв.
Вступ – 23 хв. 1. Будова і обладнання продовольчого складу військової частини. - 100 хв. Проводжу опитування студентів по контрольних питаннях: 1. Норма № 1 - загальновійськова. 2. Розподіл крупо-овочевої групи за нормою № 1 – загальновійськова. 3. Технологія приготування страв, виходи готових порцій. Доводжу будову і обладнання продовольчого складу військової частини та вимоги, що ставляться його обладнання під запис. Практично показую будову і обладнання продовольчого складу військової частини А1785. Підведення підсумків вивчення першого навчального питання.	Відповідають на поставлені питання. Конспектують матеріал про будову і обладнання продовольчого складу військової частини та вимоги, що ставляться його обладнання. Практично оглядають будову і обладнання продовольчого складу військової частини А1785.
2. Порядок зберігання продовольства і технічних засобів на складах "ПЗ" і "ТЗ". - 130 хв. Доводжу порядок зберігання продовольства і технічних засобів на складах "ПЗ" і "ТЗ" під запис. Практично показую порядок зберігання продовольства і технічних засобів на складах "ПЗ" і "ТЗ" військової частини А1785. Доводжу основні заходи, що забезпечують зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби. Підведення підсумків вивчення другого навчального питання. Закінчення – 2 хв.	Конспектують матеріал про порядок зберігання продовольства і технічних засобів на складах "ПЗ" і "ТЗ". Практично оглядають порядок зберігання продовольства і технічних засобів на складах "ПЗ" і "ТЗ" військової частини А1785.
ІІІ. Заключна частина – 5хв.
Оцінюю практичні навички студентів з порядку і правилах оформлення облікових документів, оголошую оцінки. Підводжу підсумки заняття. Запрошую та відповідаю на запитання тих, хто навчається. Даю завдання на самостійну роботу.	При необхідності ставлять запитання. Записують завдання на самостійну роботу.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

На початку заняття перевірити готовність студентів до проведення заняття.

Оголосити тему і навчальну мету заняття, порядок практичної роботи, підкреслити важливість засвоєння матеріалу в практичної діяльності начальника продовольчої служби.

Під час виконання студентами практичної роботи викладач повинен:

уважно стежити за тим, чим займаються студенти, не допускати відволікання їх від самостійної роботи;

мати уявлення про хід роботи кожного студента над виконанням практичної роботи;

підтримувати належну дисципліну та порядок під час практичної роботи.

ВСТУП

Основною задачею продовольчої служби є своєчасне і повне забезпечення з’єднань, військових частин, кораблів, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони продовольством, фуражем, технікою та майном, а також організація харчування військовослужбовців по встановленим нормам

Для виконання цієї задачі на продовольчу службу покладається:

• розробка організаційно-мобілізаційних заходів;

• розробка норм продовольчих пайків для військовослужбовців та інших контингентів Збройних сил і норм забезпечення військ та сил флоту технікою і майном;

• розробка норм годування штатних тварин військових частин;

• обчислювання потреби, витребування фондів, заготівля, зберігання продовольства, техніки і майна;

• планування та забезпечення військ та сил флоту продовольством, технікою і майном, а також організація виготовлення і ремонту техніки і майна;

• організація харчування особового складу та хлібопечення;

• забезпечення військ та флоту коштами на заготівлю продовольства, техніки і майна, на виплату грошової компенсації і продовольчо-шляхових грошей замість продовольчих пайків;

• керівництво діяльністю підприємств продовольчої служби, підсобних господарств та сільськогосподарських підприємств Міністерства оборони;

• організація і керівництво підготовкою молодших спеціалістів продовольчої служби, методичне керівництво підготовкою офіцерських кадрів службі;

• організація і ведення обліку і звітності по продовольчій службі, а також контроль її господарської діяльності.

Під організацією продовольчого забезпечення військ мається на увазі органи управління продовольчої служби і підпорядковані їм заклади, які утворені та утримуються в різних ланках служби, запаси продовольства, техніки і майна, а також встановлені законодавчими положеннями порядок і правила діяльності продовольчої служби.

До органів управління продовольчої служби відносяться:

• в центрі – Центральне управління продовольчого забезпечення тилу ЗСУ;

• у видах ЗСУ, корпусах, ПвК, військово-морських базах, з’єднаннях, берегових базах, військових частинах - продовольча служба.

Центральне управління продовольчого забезпечення тилу ЗСУ керує продовольчою службою Збройних Сил та має право давати вказівки і роз’яснення військам (силам) з питань продовольчої служби для виконання стоячих перед ним задач.

В своєму підпорядкуванні має:

• центральні продовольчі бази і склади;

• ремонтні заводи, майстерні.

Продовольча служба видів ЗСУ:

• продовольчі склади (бази);

Продовольча служба з’єднання:

• продовольчій склад (організаційно входить в склад об'єднаного складу з'єднання);

• польовий хлібозавод (організаційно входить в склад окремого батальйону тилового забезпечення).

Продовольча служба частини (бригади):

• діловодство;

• продовольчій склад (ПЗ і НЗ);

• їдальня військової частини;

• польовий хлібозавод (можуть бути хлібопекарні, офіцерська їдальня та інші об’єкти).

Одним з основних керівних документів по продовольчій службі являється "Положення про продовольче забезпечення ЗСУ в мирний час" (введене в дію наказом МОУ 2002 р. №402).

Це положення визначає задачі, організацію і порядок забезпечення військ продовольством, технікою і майном продовольчої служби.

Центральне управління продовольчого забезпечення тилу ЗСУ здійснює керівництво всією діяльністю продовольчої служби ЗСУ, планує і організує забезпечення військ продовольством, технікою і майном та необхідними грошовими засобами на нужди служби, керує розміщенням, поповненням та освіженням запасів продовольства, техніки і майна в військах ОК, на центральних базах і складах.

Центральне управління продовольчого забезпечення тилу ЗСУ розробляє:

• пропозиції по організаційно-штатній структурі органів та установ продовольчої служби;

• науково - обґрунтованої норми продовольчих пайків особового складу, норми забезпечення військ технікою і майном служби, а також норм годування тварин;

• положення, керівництва, інструкції та інші керівні документи по службі;

• програми, навчальні посібники та методичні вказівки по підготовці офіцерів і молодших спеціалістів служби;

• дає вказівки, роз'яснює військам окремі питання продовольчого забезпечення;

• організує контроль за правильністю та законністю витрат продовольства, техніки і майна, а також виділених грошей.

Продовольча служба видів ЗСУ виконує наступні задачі:

• організує забезпечення військ продовольством, технікою і майном через продовольчі склади (бази), гарнізонні хлібопекарні та ремонтні майстерні;

• керує харчуванням та хлібопеченням в військах;

• організує експлуатацію і ремонт техніки і майна продовольчої служби;

• проводить мобілізаційну підготовку продовольчої служби;

• безпосередньої веде розрахунки потреби техніки і майна продовольчої служби;

• безпосередньо веде розрахунки з постачальниками за продовольство та овочі, які одержані військовими частинами по чековим вимогам;

• створює та підтримує установлені запаси продовольства і техніки;

• забезпечує військові частини книжками, бланками обліку та звітності;

• організує підготовку молодших спеціалістів продовольчої служби;

• організує і проводить контрольно-ревізійну роботу в військах, на базах і складах;

• організує та керує сезонними заготовками картоплі і овочів;

• контролює утримання в військах і на складах мобілізаційних запасів та своєчасність освіження продовольства і майна, яке зберігається на складах "НЗ" в частинах та з'єднаннях;

• керує діяльністю підпорядкованих установ (підприємств);

• організує та керує економічною і раціоналізаторською роботою в військах;

• організує облік та звітність по службі та інше.

Крім того вона приписує військові частини на забезпечення до продовольчих складів, планує підвезення продовольства на склади, випробовує для них наряди на одержання продовольства від місцевих постачальників в розмірах потреби приписаних частин, визначає, яку кількість продовольства склад повинен відпустити для кожної, приписаної до нього частини, в деяких випадках заключає з постачальниками договори, впроваджує централізований підвіз продовольства військам.

Продовольча служба військової частини організує:

• безпосереднє забезпечення продовольством і харчування особового складу;

• витребує, одержує (заготовляє), враховує, зберігає, переробляє та витрачає продовольство;

• використовує майно і техніку служби;

• створює і утримує в установлених розмірах запаси продовольства, техніки і майна;

• забезпечує бойову і мобілізаційну готовність військової частині.

Особовий склад продовольчої служби військової частини представляється наступними посадовими особами:

• діловод (ст. писар, писар);

• начальник продовольчого складу (начальник складу "НЗ");

• начальник солдатської їдальні, інструктор-кухар (старший кухар) і кухарі;

• кухарський склад за штатом рахується у взводах забезпечення батальйонів і в господарському взводі роти матеріального забезпечення полку;

• начальник (завідуючий) офіцерської їдальні, кухаря, офіціантку та робочі ( в частинах, де положено по штату офіцерська їдальня, наприклад в ВПС: їдальня льотного складу та технічного складу);

• начальник (завідуючий) хлібопекарні, хлібопеки (в частинах, де по штату положено хлібопекарня, наприклад, в радіотехнічних частинах військ ПАО).

Більшість молодших спеціалістів продовольчої служби частин, безпосередньо підпорядкованих начальнику служби, являються матеріально-відповідальними особами.

Матеріально-технічна база продовольчої служби призначена і для зберігання запасів продовольства, техніки і майна продовольчої служби, організації харчування, випічки хліба та виробництва сільськогосподарської продукції.

Продовольчий склад призначений для організації прийому, зберігання, обліку та видачі продовольства і майна продовольчої служби, що поступають для забезпечення особового складу військової частини.

Для безперервного забезпечення продовольством і організації повноцінного харчування в складах військових частин утримуються установлені запаси продовольства, техніки і майна, так називаємі запаси поточного забезпечення.

Їдальня організовується в кожній військовій частині, яка веде самостійно військове господарство, і призначена для приготування їжі, організації харчування особового складу військової частини по нормах продовольчих пайків.

Організація продовольчої служби в частинах ВПС, ВМС має особливості, які витікають з бойового призначення і застосування цих частин, умов дислокації та ряду інших факторів.

З метою підтримки бойової та мобілізаційної готовності частини, безперебійного забезпечення продовольством і організації різноманітного та повноцінного харчування особового складу в мирний час у військовій частині створюються:

а) запаси поточного забезпечення;

б) недоторкані запаси.

Запаси поточного забезпечення зберігаються на продовольчому складі військової частини по нормам пайків на мирний час, а недоторкані запаси - на складі "НЗ" за нормами харчування на воєнний час. "НЗ" витрачається по особливій указівці і перш за все в період мобілізаційного розгортання військової частини, а також в начальний період війни.

Розміри запасів поточного забезпечення продовольства визначаються з урахуванням особливості дислокації військ (віддаленості їх від баз забезпечення, умов підвезення), завдань, які виконуються, а також можливостей по зберіганню (утриманню) продовольства.

Продовольство поточного забезпечення в мирний час використовується:

• для приготування їжі по встановленим нормам пайків;

• для забезпечення за платню офіцерського складу, робочих і службовців армії і флоту та членів сімей всіх військовослужбовців в місцевостях, де відсутня торгівельна сітка і колгоспні ринки;

• для забезпечення штатних тварин військових частин за встановленими нормами;

• для створення запасів в цілях безперебійності в забезпеченні.

При переведенні військової частини на воєнне положення запаси поточного забезпечення зараховуються на покриття мобілізаційних потреб самої військової частини, а надлишкові - на покриття потреб військ, які залишаються на території військ ОК воєнного часу.

Наявність повного сортименту продуктів, необхідних за нормами продовольчих пайків, - необхідна умова безперебійного функціонування системи продовольчого забезпечення. Але зберігати продукти, які швидко псуються у свіжому виді (м'ясо, рибу, яйця та інші) в повному обсязі із-за відсутності достатньої кількості холодильних ємностей не представляється можливим. Тому поруч із свіжими продуктами утримуються і консервовані — консерви м'ясні, рибні тощо.

Свіжі картопля і овочі військовими частинами заготовлюються в період сезонних заготівель із розрахунку забезпечення цими продуктами до нового року врожаю.

Розміри запасів поточного забезпечення, які знаходяться на складі військової частини, суворо контролюються при перевірках, інспекціях ревізіях, так як зниження рівня встановлених запасів — це підрив бойової і мобілізаційної готовності продовольчої служби, а значить, і військової частини в цілому.

Запаси поточного забезпечення військових частин поповнюються із:

а) продовольчих складів органів;

б) баз і складів постачальників: (це цивільні підприємства, наприклад, хліб отримується від хлібозаводів, м'ясо, масло тваринне - відповідно від м'ясокомбінату і молокозаводу і т.д.).

Одержання продовольства із забезпечуючого складу, а також із складів і баз місцевих постачальників здійснюється за рахунок фондів, розподіляємих вищестоящими органами управління служби.

Постачання продовольства військовим частинам може здійснюватись:

а) централізовано;

б) через приймальника військової частини;

в) по залізниці.

ВИСНОВОК.

1. Запаси продовольства поточного забезпечення створюються в військовій частині з метою підтримання її постійної бойової та мобілізаційної готовності, а також організації безперебійного, різноманітного харчування військовослужбовців по установленим нормам.

2. Розміри запасів поточного забезпечення для військ ОК встановлюються начальником Тилу Збройних Сил.

3. Продовольство одержується із військових складів ОК і баз місцевих постачальників.

Основною задачею та кінцевою метою продовольчого забезпечення являється повноцінне, безперебійне та високоякісне харчування особового складу Збройних Сил України.

1-ше навчальне питання. БУДОВА І ОБЛАДНАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО СКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ. – 135 хв.

Основними заходами, що забезпечують зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби, є:

правильне розміщення, раціональне планування, будова, обладнання і спеціалізація приміщень складу за видами продовольства, техніки та майна, постійна підтримка в приміщеннях складу чистоти і порядку;

створення оптимальних умов зберігання для кожного виду продовольства, техніки та майна;

ретельний контроль кількості й якості продовольства, техніки та майна, що надходять і зберігаються на складі;

правильна організація зберігання продовольства, техніки та майна і своєчасне проведення заходів, що забезпечують їхнє зберігання (освіження, підробіток, боротьба зі шкідниками продовольства, технічне обслуговування, консервація і пере консервація техніки та ін.);

правильна організація обліку продовольства, техніки та майна і видачі їх зі складу відповідно до вимог Тимчасового керівництва з обліку;

чітка організація протипожежної охорони, суворе дотримання правил охорони праці і технік безпеки.

Зберігання продовольства, військової техніки та майна організовується на продовольчих складах, а також на військових продовольчих складах.

До військових продовольчих складів належать продовольчі склади з’єднань і військових частин.

Робота продовольчих складів здійснюється в установленому порядку.

Зберігання продовольства, військової техніки та майна на продовольчих складах здійснюється в установленому порядку.

Для зберігання продовольства, військової техніки та майна на продовольчих складах обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, військової техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

На військовому продовольчому складі повинні бути:

основне сховище;

сховище для олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі і овочів;

квасильно-засолювальний пункт;

холодильник з відділеннями для м’яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище для військової техніки продовольчої служби;

навіси для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів, зберігання фуражу та дерев’яної тари.

У військових частинах військові продовольчі склади будуються за типовими проектами.

У разі вимушених відхилень від типових проектів, будівельних норм та правил це повинно бути узгоджено з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних Сил України.

На кораблях (суднах), підводних човнах продовольство зберігається у спеціально призначених для цього приміщеннях (камерах) за групами в залежності від установлених режимів зберігання продовольства.

Приміщення для зберігання визначається кількістю добових видач запасів продовольства на проектну автономність плавання корабля (судна), підводного човна.

Залежно від призначення сховища військового продовольчого складу обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником. На кораблях (суднах) комори (камери) для зберігання продовольства обладнуються згідно із санітарними вимогами і правилами, які повинні узгоджуватись з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних Сил України;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов’язки начальника складу;

посадові обов’язки комірника;

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (військової техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна й обладнання у приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки при роботі у сховищі (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у військовій частині);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, закромний ярлик;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі;

книга обліку наявності й руху матеріальних засобів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні ґрати, дека для збирання м’ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати обладнуються знімальною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Техніка та майно для зберігання групуються за підрозділами, за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Техніка та майно довгострокового зберігання зберігаються окремо від техніки та майна поточного утримання.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектуючих виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об’єктів продовольчої служби, і забезпечувати протипожежну безпеку.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються продукти, які просипались, сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10° С.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі, за потреби, проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об’єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки об’єктивними методами контролю. Якщо об’єкт заселений гризунами, на ньому застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови своєчасного та повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попереднього в разі прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені чинним законодавством України, та складання заліку з санітарного мінімуму. Крім того, один раз в квартал, після хвороби, чергових відпусток та відпусток через хворобу вони підлягають обов’язковому медичному обстеженню на предмет виявлення збудників інфекційних хвороб, а також два рази на рік – на гельмінтоносії й туберкульоз із рентгеноскопією грудної клітини.

У разі ускладнення епідемічної ситуації начальником санітарно-епідеміологічного закладу Міністерства оборони території відповідальності обсяг та терміни медичних оглядів може бути змінено.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

Сховища продовольчого складу військової частини будуються за діючими типовими проектами, які в обов’язковому порядку повинні погоджуватись з Головним продовольчим управління. Вони можуть бути залізобетонними, бетонними, цегельними, дерев’яними та ін. За конструктивним виконанням сховища продовольчого складу можуть бути:

наземними, напівпідземними (напівзаглибленими) і підземними (заглибленими);

одноповерховими й двоповерховими;

опалювальними (теплими), утепленими і неопалюваними (холодними);

з природною і примусово системою вентиляції.

Сховища складу повинні забезпечувати:

зручність виконання робіт щодо прийому, зберігання й видачі продовольства, техніки та майна;

правильне і раціональне укладання матеріальних засобів;

підтримку оптимальних умов режиму зберігання;

захист продовольства, техніки та майна від гризунів, пилу, атмосферних опадів, ґрунтової і талої води;

зручні під'їзди автомобільному транспорту;

пожежну безпеку;

достатній фронт роботи щодо видачі і відвантаження військових запасів продовольства в мінімально короткий термін.

Дахи, стіни, підлога, люки, вікна і двері сховищ повинні бути добре припасованими, не мати щілин, і виключати потрапляння усередину приміщень атмосферних опадів, пилу, комах і гризунів.

Двері знизу на висоту 60 см оббиваються листовою сталлю (листовим залізом). На вікна встановлюються металеві ґрати, а з внутрішньої сторони – металева сітка з вічками не більшими 1 мм.

Підлога сховищ повинна мати поверхню, стійку до утворення кришки, піску, пилу, і витримувати навантаження, створене матеріальними засобами, що збігаються.

Навколо сховищ обладнаються бетонні чи асфальтні вимощення, а над робочими дверима сховищ споруджуються піддашки для захисту вантажів від атмосферних опадів

Навіси і відкриті площадки обладнаються на сухому місці, яке не затоплюється водою, віддаленими від будинків і споруд на відстань, що забезпечує пожежну безпеку. Площадки повинні мати. тверде (асфальтне, бетонне) покриття з кутом нахилу 5–7° в один чи два боки, а навіси, крім того, від однієї до трьох стін - з боків пануючих вітрів.

Межі площадок позначаються стовпчиками висотою 1–1,5 м і обкопуються водовідвідними канавками шириною і глибиною не менш 0,3 м.

Освітлювальне і силове електрообладнання сховищ складу повинне відповідати вимогам правил будови електроустановок і бути постійно справним. Електричні лампи в сховищах повинні бути захищені плафонами і металевою сіткою. У сховищах повинне бути робоче й аварійне освітлення (акумуляторні електричні ліхтарі).

Кожному сховищу, складу надається номер у відповідності з генеральним планом складу. На всіх сховищах з лівого боку на відстані 50 см від кута будівлі на висоті 2,5 м від поверхні землі до її нижньої сторони вивішується табличка з номером та шифром сховища.. На висоті 1,7 м розміщується вивіска з зазначенням його назви, наприклад: “Овочесховище”, “Квасильно-засолочний пункт”. На основному сховищі вивішується вивіска з написом “Продовольчий склад”. Вивіски розміщуються на стіні будинку на видному місці біля головного входу. (Наказ ЗМО-НТ ЗСУ № 89 2001, Методичні рекомендації по приведенню обладнання будівель, службових приміщень та їх утримання у відповідності до вимог керівних документів.)

Забороняється використовувати для зберігання продовольства і майна споруди, що не забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних правил, а також підвали з обладнаними в них розподільними вузлами системи водопостачання, каналізації, опалення і та ін.

До об’єктів складу будуються під'їзні колії з твердим покриттям. Вони повинні забезпечувати двосторонній рух автомобільного транспорту, достатній фронт і зручність проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Плакати, стенди з правил зберігання продовольства, техніки і майна вивішуються на освітленому, зручному для читання місці.

Опис внутрішнього обладнання, інвентарю й інструмента розміщається усередині приміщення на висоті 1,5 м від підлоги ліворуч від входу.

Картки реєстрації температури і відносної вологості повітря закріплюються на висоті 1,5 м від підлоги в місцях розташування психрометрів і термометрів.

Стелажний (штабельний, дошниковий) ярлик розміщається на висоті 1,5 м від підлоги по центру чи з правого боку стелажа (штабеля, засіку, дошника).

У сховищах складу повинна підтримуватися чистота і порядок, оптимальна температура і відносна вологість повітря.

Продовольство, техніка і майно закладаються на зберігання відповідно до вимог цього Керівництва. Вільну тару, пакувальні матеріали, і сміття необхідно регулярно видаляти зі сховищ.

Забороняється захаращувати проходи між штабелями, між штабелями і стінами, доступи до пожежного інвентарю, вимикачів струму і електророзподільних щитів.

Щодня, перед закриттям сховищ, перевіряється протипожежний стан, зовнішнім вимикачем знеструмлюється електромережа, який потім опечатується начальником складу.

Особовий склад складу забезпечується спеціальним одягом і взуттям за діючими нормами. Охайність особистого і чистота виробничого одягу є обов'язковою умовою для особового складу.

Для запобігання занесенню кліщів біля входу в сховище необхідно мати шкребки й щітки окремо для чищення взуття й одягу, а доріжки, що розстеляються, змочувати розчином каустичної соди.

Не рідше одного разу на рік проводиться дезінфекція, дезінсекція і дератизація сховищ.

Підведення підсумків вивчення першого навчального питання.

2-ге навчальне питання. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ ПРОДОВОЛЬСТВА І ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НА СКЛАДАХ "ПЗ" І "ТЗ". – 50 хв.

Основні принципи і порядок зберігання продовольства, техніки і майна

Продовольство, техніка і майно, що знаходиться на зберіганні, повинно відповідати вимогам стандартів або технічних умов. Якість кожної партії продовольства засвідчується довідкою, заповненої на зворотному боці чекової вимоги, або свідоцтвом про якість. Його розміщення й укладання здійснюється з урахуванням термінів вироблення (виготовлення) і часу надходження на склад, асортименту, призначення, виду упакування, допустимості товарного сусідства, стійкості при зберіганні та інших ознаках.

Продукти, призначені для поточного забезпечення, розміщаються окремо від військових запасів і запасів тривалого зберігання.

Продовольство, яке затарене в мішки, шухляди й іншу тару, укладається в штабелі на стелажі. Штабелі розміщаються на одній лінії по довжині і ширині приміщення так, щоб забезпечувалася зручність робіт і здійснення контролю за якістю продовольства, що зберігається.

Відстань між штабелем і стіною повинно бути не менше 0,7 м, між штабелями – 0,3 м по ширині і 0,5 м – по довжині складського приміщення.

Висота і спосіб укладання продовольства в штабелі приймається з урахуванням його фізико-хімічних властивостей і якісного стану, виду тари, часу року, конструктивного виконання системи вентиляції сховища. У будь-якому випадку відстань від верхнього зрізу штабеля до стельового перекриття повинне бути не менше 0,5 м.

Продовольство розміщається в ізольованих між собою приміщеннях (секціях). При недостатній кількості приміщень (секцій) допускається спільне зберігання однорідних продуктів або груп таких продуктів.

Продовольство рекомендується розміщати по наступним групах:

борошно, крупа, бобові, макаронні вироби, круп'яні концентрати;

цукор, чай, кава, какао, сухарі, галети, печиво, сухе молоко, яєчний порошок, сухий кисіль;

лавровий лист, перець, гірчиця, овочі сушені, овочеві концентрати;

консерви молочні, овочеві, фруктові, рибні екстракти і соки, фрукти сушені;

олія рослинне, томат-продукти, квашені і солоні овочі, солона риба;

масло коров'яче, жири тваринні, пряжені і кулінарні, молоко і молочні продукти (сир, сметана, вершки, сир);

консерви м'ясні і м’ясо-рослинні;

м’ясо свіже і субпродукти;

риба свіжа;

картопля і буряки свіжі;

капуста свіжа;

цибуля ріпчаста;

морква свіжа;

сіль;

тютюнові вироби і курильний папір;

сірника.

Допускається розміщення продовольства в одному складському приміщенні по наступним групах:

продукти з низьким вмістом вологи – борошно, крупа, бобові, макаронні вироби, сухарі, галети, цукор, чай, кава, харчові концентрати, сушені овочі, спеції, сіль і т.д., а також консервовані продукти, фруктові й овочеві соки, курильний папір, тютюнові вироби, сірники, картопля і буряк, капуста свіжа, морква, цибуля;

томат-паста, квашені і солоні овочі, солона риба, олія рослинна.

Розміщення штабелів з продуктами повинно виключати можливість передачі запаху одних продуктів іншим.

Допускається короткострокове зберігання в одній холодильній камері незначних запасів м'яса, риби свіжої, м'ясопродуктів, рибопродуктів, молока, молочних продуктів, жирів і яєць.

Тривалість зберігання і послідовність відпуску продовольства визначаються з урахуванням його якісного стану і терміну виготовлення. У першу чергу відпускаються продукти більш раннього терміну виготовлення.

Режим зберігання (температура і відносна вологість повітря, освітлення вентиляція та ін.) повинний установлюватися з урахуванням фізико-хімічних властивостей кожної групи продовольства. Температуру і відносну вологість повітря вимірюють два рази в на добу, ранком і ввечері. Дані вимірів заносять у картку реєстрації температури і вологості повітря.

Продовольство, уражене шкідниками продовольства і продуктами їхньої життєдіяльності, підробляється шляхом механічного очищення, сушіння, охолодження, проморожування або газації.

Механічному очищенню з застосуванням різного типу сортувальних машин піддаються борошно, крупа, сушені овочі і фрукти.

Підробіток продовольства сушінням здійснюється в сушильних шафах, а при їх відсутності – у хлібопекарнях або спеціально обладнаних печах.

Сушіння здійснюється з урахуванням фізико-хімічних властивостей продуктів і виду шкідників продовольства при температурі від 70 до 100° С.

Сухарі, галети, печиво, брикетовані харчові концентрати, сушені овочі і фрукти, зараженість яких виявлена по наявності одиничних екземплярів шкідників на поверхні тари й упакування, що не проникнули в продукт, після сушіння не сортуються. Вони укладаються назад в очищені шухляди і поміщаються в знезаражене сховище.

Якщо шкідники проникли у брикети харчових концентратів, сухарі, печиво і галети ці продукти вибраковуються.

Підробітку охолодженням і проморожуванням піддаються сипучі продукти, сушені овочі і фрукти шляхом перекладки штабелів і посиленої вентиляції. Такий спосіб застосовується в холодну суху погоду, як правило, з наступним механічним очищенням. Підробіток продовольства проводиться в спеціально обладнаному місці, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, під керівництвом начальника продовольчої служби військової частини.

Продовольство, уражене шкідниками продовольства і продуктами їх життєдіяльності, знезаражується шляхом газової дезинсекції. Газова дезинсекція продовольства повинна здійснюватися спеціалізованими організаціями. Наступна дегазація продуктів до повного видалення запахів застосованої хімічної речовини здійснюється створенням посиленої вентиляції.

Прироблені продукти зберігають окремо від інших і витрачають на постачання в першу чергу. Порядок використання продовольства після будь-якого виду підробітку визначається ветеринарною службою на підставі результатів лабораторних досліджень проб (зразків).