Зміст

План

Вступ……………………………………………………………………………..3 с.

І. Учнівське самоврядування, суть, завдання, і організація…………… 5 с

1.1. Проблеми учнівського самоврядування…………………………………..7 с

ІІ. Практичні поради із створення учнівського самоврядування………11с

2.1.Методики визначення лідерів учнівського самоврядування………….20 с

2.2.Методика «Аварійна ситуація»………………………………….……..….21с

2.3.Стаціонарна гра «Лідер самоврядування»………………………………..24 с

2.4. Методика «Лідер»……………………………………………….…………27 с

ІІІ. Лідерами не народжуються, лідерами стають………………………..32 с.

3.1. Найбільш поширені помилки лідера…………………………………..…..32с

3.2. Одинадцять секретів лідерства…………………………………………..34 с

3.3. Риси, якості, справжнього лідера……………………………………… 36 с

Література……………………………………………………………………38 с

Вступ

Проблема взаємодії виховної роботи в школі й самоврядування неодноразово піднімалася в педагогічній пресі. Часто власне система учнівського самоврядування – другорядне (а то й третьорядне) завдання школи. Як правило органам учнівського самоврядування з різним ступенем автономності відводиться організація дозвілля. Органи самоврядування можуть займатися вирішенням й інших завдань. Але визначених адміністрацією школи (рідше педагогічним колективом). При цьому питання мотивації участі дітей у цих структурах вирішується з використанням таких методів формування органів учнівського самоврядування . які дають можливість залучати дітей до виконання поставлених завдань без особового їх бажання або використовувати високу педагогічну майстерність , авторитет серед дітей заступника директора з виховної роботи чи педагога організатора.

Тема курсової роботи «Учнівське самоврядування в умовах сучасності».

Мета:

• розширення реальних прав та повноважень органів учнівського самоврядування;

• свідомість,, самодіяльшсть та активність учнів;

• доброзичлива вимога;

• регулярна почергова змінність виборного активу;

• відповідальність віковим та індивідуальним особливостям учнів;

• конкретизація колективних творчих справ.

Завдання :

• Сприяти навчальній та творчій діяльності учнів;

• Формувати особистість з глибоко усвщомленою громадянською позицією;

• Забезпечувати комплексний виховний вплив на учнів шляхом i'x залучення до усвідомленої i систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

• Формувати ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення ;

• Забезпечувати захист прав i інтересів учнів.

• Створювати широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

• Виховувати почуття власної гідності, вчити досягати інди відуальної та суспільної мети.

• Відвертати д1тей від асоціальних форм поведінки.

І. Учнівське самоврядування, суть, завдання, і організація.

Якщо у вашій школі діє учнівське самоврядування ускладнюй, збагачуй й змінюй діялыисть самоврядування.Ваш шлях від ускладнення діяльності до ускладнення організацйної структури, а не навпаки.Вміло поеднуй тимчасові та постійні структури, групи, ради, штаби. Власні особисті соціальні інтереси, захоплення поєднуй з прагненнями, інтересами д1тей.Розвивай соціальну мотивацію дітей, соціальне звучання їхньої д1яльності. Допомагай встановленню, розвитку контакт1в органiв самоврядування з іншими школами, іншими об'єднаннями, організаціями. Пор1вняння, сп1лкування з іншими однол1тками - потужна сила для розвитку. Обговорюй з д1тьми проблеми учн1вського самоврядування обм1рковуй спільно з ними перспективи.. Роз'яснюй педагогам, адміністрації, батькам діяльність органів самоврядування,.Обговорюй з компетентними людьми проблеми вашого розвитку. Пам'ятай: д1яльн1сть в органах самоврядування дітей і підлітків – це не педагогіка, а соціальна дія, соціальне життя. Пам'ятай - учн1вське самоврядування - це педагогічна умова національного розвитку школяр1в. Думай про те, як підтримати їх під час вирішення їхніх проблем, як допомогти їм зайняти сприятливу позицію в світі ровесників, підтримуй ix в yспіхах та досягненнях

Сьогодні в більшості шкіл України йде пошук шлях1в розвитку учнівського самоврядування. Сучасна школа повинна виробити в кожного учня вміння, звичку активно д1яти у розв’язанні найважливіших питань життя країни, свого колективу, навчити дітей формулювати, висловлювати та відстоювати власну думку. Вирішення цього завдання можливе тільки на шляху розвитку учшвського самоврядування.

Учнівське самоврядування - добров1льне об'єднання учнів, мета якого - сформувати в дітях почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гла­сности демократизму.

В науконих догліджннях є різні види тлумачення цього поняття.

Учшвське самоврядування - це:

• метод, організації учнівського

колективу, який забезпечуе формування відносин, відповідальної залежност1 в колективі та організаторських якостей окремої особистості;

• складова частина системи педагопчних засоб1в,

оскільки вир1шує специфічні завдання единого колективу;

• результат педагопчної взаємодії вчительського i учнівського колектив1в;

• д1яльшсть, яка здійснюється самими дітъми, включаючи постановку мети, її розробку;

• принцип організації життя колективу школяр1в.

1.1. Проблеми учнівського самоврядування

Практика робота педагопчних колектив1в шкіл показує, що при організації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаемопов'язаш етапи його розвитку.

Перший етап - організащйна робота. Його головне завдання полягае в організаторській робот1 по зосередженню уваги педагочного та учнівського колектив1в до проблем учшвського самоврядування. Практична робота на цьому еташ полягае у вивчені науково-методичної літератури цієї проблеми, проведенні педагопчної ради, нарад при директорові, зас1дань методичних об'еднань класних кер1вник1в, учнівських збор1в з проблем організації учнівського самоврядування в навчально-виховному закладi.

На цьому етапі педагопчним та учнівським колективом розв'язуються такі питання:

• розробляеться оптимальна структура учівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;

• визначаеться мета та завдання учнівського самоврядування, виходячи з його структури;

• розробляеться документація;

• визначаються права та обов'язки органів учнівського самоврядування (кожного органу з урахуванням структури )

• обираеться актив.

Другий етап полягае в організації безпосередньої ро6оти учнівського самоврядування, В ход1 його реал1заци організовуеться практична д1яльшсть органів учнівського само­врядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи їх прав та обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведения засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризуемся постійним удосконаленням організаційно1 діяльності учшв. На цьому етапі:

• розширяеться роль учн1вського самоврядування в житті школи по мipi нагромадження д1тьми організаторського досвіду;

• у його структур! створюються новi підструктури (тимчасов1 форму вання, об'еднання, клуби за інтересами тощо);

• розширюються права та обов'язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюеться його структура.

Важливою умовою педагопчного кер1вництва учівським самоврядуванняям па цьому етапi є постійний пошук нових форм та метод організаційної д1яльності учнів.

Структура самоврядування гнучка, вар1ативна. Boнa залежить від традицій школи, її інтересів i запитів дітей, можливостей педагогічного та учнівського колектив1в та інших фактор1в.

Для кожного навчально-виховного закладу відкривається простір для народження р1зних ідей, експериментів, досліджень. Головне в організації самоврядування - не залежно від того, якою є його структура, через широко розвинуту систему cboix органів включити учнів у р1зноманітну, глибоко зм1стовну д1яльшсть колективу, суспільства. Організовуючи роботу в цьому напрямку, важливо пам'ятати, що д1яльшсть школяр1в мае бути соціально цінною i значущою; включаючи елементи гри i романтики, спиратися на i'x ініціативу, творч1сть i самод1яльшсть.

В практиці роботи навчально-виховних заклад1в використовують різні структури самоврядування: учнівський парламент, учнівський комітет, шкільна президентська республіка, учнівська рада "Лідер", рада організатор1в шкільного життя "Компас", великі ради шкільних справ, козацька республіка тощо.

Організащя педагопчно1 д1яльності, що грунтуеться на самоорганізації й самоврядувані, дае широкий простір для справжнього виховання особистості.

Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його структури i форм, скільки від демократизації шкільного життя.

В кожній школ1 учні cамi вир1шують, яка організаційна структура самоврядування.

В багатьох навчально-виховних закладах прослідковуєтъся такий алгоритм д1яльносп органів самоврядування.

Вищим органом самоврядування е загальношкіль збори, які скликаються не рідше 1 разу на piк i вир1шують поточні важлив1 справи шкільного життя.

Кер1вництво самоврядування може бути зосереджено в учком1, який обираеться на учнівській конференції відкритим голосуванням. В склад учкому входять переважно учн1, яких рекомендував вищий орган класу - класні збори, а також т1, яких назвали учні у в1дповідях на питания анкети. Засідання учкому проводиться щом1сячно.

Учком складає план проведения заход1в на навчальний рік ор1ентовно за такими розд1лами;

1. ВСТУП (анал13 роботи учкому за минулий навчальний piK i завдання на новий);.

2. ОРГАШЗАЩЙНА РОБОТА (визначення тематики загальношкшьних конференц1й (дв1 на р1к), тематика класних збор1в (теми затверджують класн1 збори)).

2. ЗАСІДАННЯ УЧКОМУ (тематика).

3. РОБОТА КОМ1С1Й:

Д1яльність учнівського самоврядування має скеровуватись на підвищення якості навчання, зміцнення свідомо1 дисципліни, реал1зацію вимог режиму роботи школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток виховної ініціативи та творчо'1 самод1ялыюст1 учнів, реал1зацію їхніх прав та обов'язків.

Сфери розвитку учнівського самоврядування р1зноман1тн1: культура, осв1та, спорт, дозвілля i, звичайно, економ1ко-виробнича.

В типовому статут! середнього загальноосв1тнього навчально-виховного закладу записано:

Учн1 мають право брати участь:

• у громадському самоврядувані;

• в обговоренн1 та внесені пропозиц!й щодо організації навчально-виховного процесу;

• в організації дозвлля, в самод1яльних об'еднаннях, творчих студ1ях, гуртках за 1нтересами.

Учні зобов'язані:

• бережливо ставитись до майна навчального закладу;

• дбати про власну гігієну й охайний зовнішній виг ляд;

- виконувати правила внутр1шнього розпорядку. Учнівське самоврядування розвиваеться в межах управлінння школою, класом. Необідно домагатися, щоб учні не тільки "брали участь" та "допомагали", але й реально управляли, відповідаючи за повне i як1сне виконання того, що 1м дов1рено.

Щоб самоврядування добре функцюнувало, кожен учень, активно залучений до його роботи, повинен знати, які його обов'язки, на яку допомогу 1нших він може розраховувати у ix виконані.

Ось чому з самого початку орган1зації учн1вського самоврядування необхщно ч1тко сформулювати права та обов'язки кожного активіста, ради, комісії чи іншого органу. 3 ними необхідно досконально познайомити весь колектив учнів та затвердити на загальношкільних зборах чи конференції. В подальшій практичній робот1 права та обов'язки можуть розширятися по Mipi нагромадження учнями досвіду організаційної роботи, згуртування учнівського колективу школи. У зв'язку з цим, доцільним є розробка письмових інструкцій та положень, які закріплюють права та обов'язки чергових, старост та інших членів активу органів учнівського самоврядування.