- •1. Педагогіка як наука і мистецтво професійно-педагогічної діяльності. Звязок педагогіки з іншими науками.
- •2. Методи психолого-педагогічних досліджень.
- •3. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •5. Мета і завдання виховання, їх співвідношення і конкретизація. Мета виховання в Україні на сучасному етапі.
- •6. Наукові засади вікової періодизації розвитку дитини. Сенситивні періоди розвитку. Кризи психічного розвитку.
- •8. Молодший і старший підлітковий вік, соціальна ситуація їх розвитку. Основні суперечності підліткового віку та особливості формування особистості підлітка.
- •9. Ранній юнацький вік, соціальна ситуація його, розвитку, психічні новоутворення віку. Формування особистості в ранньому юнацькому віці.
- •11. Функції процесу навчання. Й.Песталоцці. АДістерверг. К. Ушинський, в-Сухомлинський, в.В. Давидов про розвивальне та виховне навчання.
- •12. Основні компоненти процесу навчання, їх характеристика.
- •13. Закономірності процесу навчання, їх характеристика.
- •14. Принципи процесу навчання, підходи до їх класифікації та характеристика.
- •15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.
- •16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.
- •17. Державні стандарти освіти, їх відображення в навчальних планах сучасної школи.
- •18. Нові типи шкіл, особливості їх навчальних планів.
- •19. Історико-педагогічна характеристика основних видів організації навчального процесу.
- •20. Психолого-педагогічний аналіз новітніх навчальних технологій.
- •21.Загальне поняття методів навчання. Аналіз підходів до класифікації методів навчання.
- •22. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •23. Аналіз групи методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •24(28). Методи контролю та самоконтролю навчальних досягнень учнів. Особливості контролю і оцінки результатів навчання в сучасних умовах.
- •25. Основні засоби навчання. Залежність вибору засобів і методів навчання від змісту навчальної діяльності, вікових і індивідуальних особливостей дітей.
- •26. Історія становлення та розвитку організаційних форм навчання.
- •27.28.29.Організаційні форми навчання в сучасній школі. Основні вимоги до сучасного уроку. Типологія уроків. Зумовленість вибору типу уроку. Психолого-педагогічний аналіз уроку.
- •30. Функції, види та зміст контролю. Психологічні та педагогічні основи контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •31. Сутність виховання. Місце виховання у процесі соціалізації особистості. Інститути виховання. Критерії вихованості.
- •32. Структура виховного процесу в школі
- •33. Психолого-педагогічні основи організації виховного процесу у школі. Його рушійні сили і динаміка.
- •34. Сучасні підходи до організації і здійснення навчально-виховного процесу у школі.
- •35. Закономірності процесу виховання, їх характеристика.
- •36. Принципи виховання як відображання закономірностей виховного процесу.
- •37. Основні завдання і зміст всебічного і гармонійного розвитку особистості, гармонія і дисгармонія у розвитку особистості.
- •38. Психолого-педагогічні основи розробки педагогічних технологій виховання. Їх зміст і процеси творення.
- •39. Взаємозв'язок структури виховного процесу і змісту педагогічних технологій виховання. Етапи створення технологій виховання. Модель одиничного циклу.
- •40. Метод виховання як педагогічна категорія. Психологічний і педагогічний аспект методів виховання.
- •41. Підходи до класифікації методів виховання. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методи виховання.
- •42. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.
- •43. Дискусія як метод морального виховання. Методика організації і проведення дискусії з учнями.
- •44. Методи педагогічного стимулювання діяльності школярів і позитивного досвіду громадської поведінки. Їх характеристика та особливості.
- •46. Педагогічні та психологічні аспекти самовиховання і самоосвіти учнів.
- •47. Поняття про світогляд, його види. Формування світогляду.
- •48. Колектив та особистість як актуальна проблема сучасної школи.
- •49. Методика колективного творчого виховання.
- •50. Методика індивідуальної виховної роботи з учнями.
- •51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.
- •52. Мета, завдання і сутність правового виховання.
- •53. Причини виникнення важковиховуваності та педагогічної занедбаності учнів. Методика роботи з важковиховуваними і педагогічно занедбаними дітьми.
- •54. Зміст, завдання і основні напрями розумового виховання і розвитку учнів.
- •55. Система роботи з екологічного виховання школярів.
- •56. Система роботи з фізичного виховання школярів.
- •57.Мета, завдання, зміст, основні напрями з естетичного виховання школярів.
- •58. Проблеми трудового виховання школярів. Завдання, зміст форми трудового виховання учнів в сучасних умовах.
- •59. Проблеми профорієнтації учнів в умовах становлення ринкової економіки. Сутність і структура профорієнтації.
- •60. Завдання, зміст, форми і методи статевого виховання учнів.
- •61. Історія становлення і розвиток дитячих та юнацьких організацій. Принципи їх діяльності. Сучасний стан розвитку дитячих та юнацьких організацій в Україні.
- •62. Система взаємодії сім’ї та школи у вихованні учнівської молоді: мета, напрямки, форми і методи.
- •63. Мета, виховні завдання, функції та основні напрямки роботи класного керівника. Критерії оцінки роботи класного керівника.
- •64. Соціально-правовий захист дитинства.
- •65. Система освіти України на сучасному етапі. Основні принципи її побудови. Закон України «Про загальну середню освіту».
- •66. Система управління освітою в Україні. Принципи управління освітою.
- •67. Управління сучасною школою. Основні нормативні документи: Закон України "Про освіту". "Про середню загальну освіту". Національна доктрина розвитку освіти в Україні в 21-му ст.
- •68. Наукова організація праці в школі.
- •69. Передовий педагогічний досвід, його рівні. Критерії, шляхи вивчення і поширення. Адреси ппд. Новаторство в педагогіці 70 - 80 рр.
- •70. Методична робота в школі. Завдання, зміст. Форми методичної роботи в школі.
1. Педагогіка як наука і мистецтво професійно-педагогічної діяльності. Звязок педагогіки з іншими науками.
Педагогіка - наука про виховання, освіту та навмання підростаючих поколінь та дорослих людей. Педагогіка це Мистецтво, бо один вчитель може гарно навчати, показати свою майстерність, а інший - ні; бо формується ідеал людини; бо і педагогіка і мистецтво мають формувати співчуття І співпереживання. В своєму становленні як наука педагогіка пройшла три етапи: 1-й етап донаукових знань (виховні поради передавалися за допомогою фольклору; 2-й етап з’являються окремі педагогічні концепції (ЖЖ Руссо, Локка,...); 3-Й етап сучасна педагогіка, яка виступає цілісною науковою системою, спрямована на формування всебічного і гармонійного розвитку особистості. Зв'язок педагогіки з іншими науками:
1. З анатомією, яка дає відомості про будову тіла людини, окремих органів.
2. З фізіологією , яка розкриває функціональні особливості кожного органу.
3. Гігієною, яка озброює знаннями про те , як оберігати здоров’я людини.
4. З валеологією - наукою про здоровий спосіб життя.
5. З психологією , яка надає відомості про внутрішній світ людини, особливості пам'яті, мислення, мовлення, темпераменту, характеру, про емоції та почуття; розкриває основні шляхи їх врахування в роботі з дітьми.
6. З історією, яка знайомить з етапами розвитку суспільства; розвитком і вдосконаленням самої людини.
7. З математикою, відомості якої дають можливість робити статистичну обробку досліджуваних матеріалів.
Предметом п. є дослідження сутності розвитку і формування особистості і визначення на цій основі теорії і методики виховання, як спеціально-організованого пед. процесу.
Завдання п. :
1.вивчення сутності і закономірностей розвитку і формування особистості в умовах цілеспрямованості;
2.теоретичне і методичне оновлення системи освіти в Укр.;
3.розбудова і відродження національної школи;
4.визначення мети, змісту і методів виховання;
5.створення нових навч. програм, підручників, метод, посібників.
П пов’язана з психологією(пс) , але кож з цих наук має свій предмет дослідж-ня. Предметом пс є психіка дитини. Для П психіка є умовою, яку необх врах-ти при орг-ції навч-вих процесу. Необхідно врах-ти: (1) індивідуально-психологічні, (2) вікові пс-ні, (3) соціально-психологічні властивості. Як умови розвитку особистості. (1) – темперамент, хар-р, зд-ті пізнавальної та емоційно-вольової сфери, (2) – рушійні сили пс розв-ку, соц ситуація розвитку кож віку, пров д-ть та новоутв-ня в психіці кож віку, (3) – вплив групи, кол-ву, міжособ-них стос-ків в кол-ві на ф-ня ос-ті. Методи : спостереження, експер-ти, соціом-я, тести, психодіогн методи.
2. Методи психолого-педагогічних досліджень.
Методи науково-педагогічних досліджень - шлях до вивчення і опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання. Найчастіше використовують такі методи:
• метод педагогічного спостереження - спеціально організоване сприймання пед. процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження на пряме і опосередковане, відкрите і закрите, а також самоспостереження. Спостереження має бути систематичним. За зовнішньою поведінкою треба вміти побачити справжні причини, а за словом - справжні мотиви.
метод бесіди - джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була результативною, треба мати й план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками; врахувати індивідуальні особливості співбесідника. Отримані результати бесіди доцільно порівняти з інформацією про особистість, отриманою за допомогою інших методів.
метод анкетування дає змогу підвищити об'єктивність Інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від як найбільшої кількості опитаних.
метод педагогічного експерименту - науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях. Залежно від мети розрізняють: констатуючий наявні педагогічні явища; уточнювальний - перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; творчий, перетворюючий, формуючий конструюються нові педагогічні явища. Перший експеримент дає змогу штучно відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців.
метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт;
метод рейтингу - оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями і експертами.
метод узагальнених незалежних характеристик;
метод психолого-педагогічного тестування випробування учня на певний рівень знань, умінь, або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, запитань.
метод соціометрії - вивчення структури: стилю взаємин у колективі:
метод аналізу результативної діяльності учня - допомагає скласти уявлення про учня за реальними справами;