- •1. Педагогіка як наука і мистецтво професійно-педагогічної діяльності. Звязок педагогіки з іншими науками.
- •2. Методи психолого-педагогічних досліджень.
- •3. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •5. Мета і завдання виховання, їх співвідношення і конкретизація. Мета виховання в Україні на сучасному етапі.
- •6. Наукові засади вікової періодизації розвитку дитини. Сенситивні періоди розвитку. Кризи психічного розвитку.
- •8. Молодший і старший підлітковий вік, соціальна ситуація їх розвитку. Основні суперечності підліткового віку та особливості формування особистості підлітка.
- •9. Ранній юнацький вік, соціальна ситуація його, розвитку, психічні новоутворення віку. Формування особистості в ранньому юнацькому віці.
- •11. Функції процесу навчання. Й.Песталоцці. АДістерверг. К. Ушинський, в-Сухомлинський, в.В. Давидов про розвивальне та виховне навчання.
- •12. Основні компоненти процесу навчання, їх характеристика.
- •13. Закономірності процесу навчання, їх характеристика.
- •14. Принципи процесу навчання, підходи до їх класифікації та характеристика.
- •15. Наукові основи визначення змісту освіти. Аналіз теорії формальної та матеріальної освіти. Зміна парадигми в освіті.
- •16 Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.
- •17. Державні стандарти освіти, їх відображення в навчальних планах сучасної школи.
- •18. Нові типи шкіл, особливості їх навчальних планів.
- •19. Історико-педагогічна характеристика основних видів організації навчального процесу.
- •20. Психолого-педагогічний аналіз новітніх навчальних технологій.
- •21.Загальне поняття методів навчання. Аналіз підходів до класифікації методів навчання.
- •22. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •23. Аналіз групи методів стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •24(28). Методи контролю та самоконтролю навчальних досягнень учнів. Особливості контролю і оцінки результатів навчання в сучасних умовах.
- •25. Основні засоби навчання. Залежність вибору засобів і методів навчання від змісту навчальної діяльності, вікових і індивідуальних особливостей дітей.
- •26. Історія становлення та розвитку організаційних форм навчання.
- •27.28.29.Організаційні форми навчання в сучасній школі. Основні вимоги до сучасного уроку. Типологія уроків. Зумовленість вибору типу уроку. Психолого-педагогічний аналіз уроку.
- •30. Функції, види та зміст контролю. Психологічні та педагогічні основи контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •31. Сутність виховання. Місце виховання у процесі соціалізації особистості. Інститути виховання. Критерії вихованості.
- •32. Структура виховного процесу в школі
- •33. Психолого-педагогічні основи організації виховного процесу у школі. Його рушійні сили і динаміка.
- •34. Сучасні підходи до організації і здійснення навчально-виховного процесу у школі.
- •35. Закономірності процесу виховання, їх характеристика.
- •36. Принципи виховання як відображання закономірностей виховного процесу.
- •37. Основні завдання і зміст всебічного і гармонійного розвитку особистості, гармонія і дисгармонія у розвитку особистості.
- •38. Психолого-педагогічні основи розробки педагогічних технологій виховання. Їх зміст і процеси творення.
- •39. Взаємозв'язок структури виховного процесу і змісту педагогічних технологій виховання. Етапи створення технологій виховання. Модель одиничного циклу.
- •40. Метод виховання як педагогічна категорія. Психологічний і педагогічний аспект методів виховання.
- •41. Підходи до класифікації методів виховання. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методи виховання.
- •42. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.
- •43. Дискусія як метод морального виховання. Методика організації і проведення дискусії з учнями.
- •44. Методи педагогічного стимулювання діяльності школярів і позитивного досвіду громадської поведінки. Їх характеристика та особливості.
- •46. Педагогічні та психологічні аспекти самовиховання і самоосвіти учнів.
- •47. Поняття про світогляд, його види. Формування світогляду.
- •48. Колектив та особистість як актуальна проблема сучасної школи.
- •49. Методика колективного творчого виховання.
- •50. Методика індивідуальної виховної роботи з учнями.
- •51. Завдання, зміст. Основні шляхи здійснення морального виховання.
- •52. Мета, завдання і сутність правового виховання.
- •53. Причини виникнення важковиховуваності та педагогічної занедбаності учнів. Методика роботи з важковиховуваними і педагогічно занедбаними дітьми.
- •54. Зміст, завдання і основні напрями розумового виховання і розвитку учнів.
- •55. Система роботи з екологічного виховання школярів.
- •56. Система роботи з фізичного виховання школярів.
- •57.Мета, завдання, зміст, основні напрями з естетичного виховання школярів.
- •58. Проблеми трудового виховання школярів. Завдання, зміст форми трудового виховання учнів в сучасних умовах.
- •59. Проблеми профорієнтації учнів в умовах становлення ринкової економіки. Сутність і структура профорієнтації.
- •60. Завдання, зміст, форми і методи статевого виховання учнів.
- •61. Історія становлення і розвиток дитячих та юнацьких організацій. Принципи їх діяльності. Сучасний стан розвитку дитячих та юнацьких організацій в Україні.
- •62. Система взаємодії сім’ї та школи у вихованні учнівської молоді: мета, напрямки, форми і методи.
- •63. Мета, виховні завдання, функції та основні напрямки роботи класного керівника. Критерії оцінки роботи класного керівника.
- •64. Соціально-правовий захист дитинства.
- •65. Система освіти України на сучасному етапі. Основні принципи її побудови. Закон України «Про загальну середню освіту».
- •66. Система управління освітою в Україні. Принципи управління освітою.
- •67. Управління сучасною школою. Основні нормативні документи: Закон України "Про освіту". "Про середню загальну освіту". Національна доктрина розвитку освіти в Україні в 21-му ст.
- •68. Наукова організація праці в школі.
- •69. Передовий педагогічний досвід, його рівні. Критерії, шляхи вивчення і поширення. Адреси ппд. Новаторство в педагогіці 70 - 80 рр.
- •70. Методична робота в школі. Завдання, зміст. Форми методичної роботи в школі.
3. Джерела, фактори та рушійні сили розвитку особистості.
Особистість - це соціальний суб’єкт праці, спілкування, якоїсь діяльності. Людина стає особистістю, коли усвідомлює себе в суспільстві, їй властиві певні психічні процеси, які дозволяють усвідомлювати щось і саму себе (мова, мислення, увага), тоді вже поєднуються соціальні і біологічні якості. Від народження людина є індивідом - носієм людських задатків, а формується вона як особистість в результаті боротьби протилежностей. Ті протилежності, які сперечаються наз. Рушійними силами. Протиріччя є джерелом розвитку, протиріччя є: зовнішнім (вимога вчителя і дитина повинна її виконувати), внутрішнє (бачить гарні книжки, читати не вміє). Коли особистість долає протиріччя, вона піднімається в своєму розвитку і ставить перед собою нові задачі. Рушійними силами є можливості і потреби.
Чинниками, які обумовлюють процес розвитку особистості, виступають ті чинники, які об"єднані у дві великі групи: біологічна і соціальна. До біологічних чинників належать:
фізичка спадковість, яку розглядають як спадковість вроджену, яка через генетичний код наслідує задатки своїх батьків ( зовнішність, статура, колір волосся);
Інтелектуальна спадковість (здатність до мислення) вона є набутою, вродженою; соціальні чинники: соціальне середовище, яке може бути макро і мікро середовищем: мікросередовище - найближче середовище людини (сімЯ); макросередовище (все соціальне оточення в якому перебуває людина); виховання, як діяльність, яка формує якості особистості; активність особистості.
Особистість – людина, яка усвідомлює зміст і значення моральних вимог с-ва, здатна сам-но оцінювати свої вчинки і дії оточуючих, яка усвідомлює що таке обов’язок, відповідальність, совість, гідність, має тверді переконання і здатна до самооцінки та самових-ня і є активною в с-ві. Розвиток – це процес становлення ос-ті під впливом різноманітних факторів: політичних, екон-них, естет-х, морал-х. В п-ці виділяють біологічний і соціальний фактори (біол. ф-р - спадковість, соц. ф-р - оточення людини),
Структурні компоненти особ-ті: культура спілкування, світогляд, ідеали, активність, потреби і інтереси, цілеспрямованість пізнавальна д-ть, наукова і культурна ерудиція. Джерелом активності ос-ті є її потреби і мотиви.
4. Навчання, виховання і психічний розвиток особистості Закономірності і психологічні особливості розвитку та формування особистості в онтогенезі.
Навчання - спеціальна організована діяльність учнів, яка здійснюється під керівництвом вчителя і полягає у володінні учнями знаннями, уміннями, навичками, способами творчої діяльності, світоглядними і морально естетичними ідеалами. Виховання - спеціально організована дія на особистість з метою формування у неї певних якостей, властивостей (вчитель діє на учня). В своєму розвитку школяр проходять такі вікові етапи:
• до 5-7 років - дошкільний вік;
• до 10-11 років - молодший шкільний вік;
• до 14-15 років - середній шкільний вік;
• до 17-18 років - старший шкільний вік;
Кожен з цих етапів розвитку характеризується певними психологічними особливостями. У дошкільному віці у учнів переважає ігрова діяльність, тому вчителю на уроках варто використовувати ігри-ребуси. Виховання підлітків середнього віку має свої труднощі, пов’язані з особливостями фізіологічного розвитку (зниження темпів наростання розумової працездатності, швидка стомлюваність, велика збуджуваність і роздратованість). Тому завдання вчителя правильна організація їх діяльності, здійснення індивідуального підходу, дотримання необхідного такту і проявлення витримки і терпіння. В учнів старшого шкільного віку визначаються життєві перспективи і плани. Формується світогляд, тому вчитель повинен допомогти учню у виборі професії, підготовці у створенні сім'ї, формуванні соціальної активності. Важливим є індивідуальний підхід, бо в цьому віці проявляється Індивідуальність, яка відображає духовні потреби, Інтерес особистості.