32. Балансовий метод аналізу

Баланс (bilanx) – латинське слово, означає “дві чаші”. У сучасному значенні баланс – це рівність, рівновага двох сум. Наприклад, сума витрат дорівнює сумі прибутків, актив =пасиву, витрачені ресурси = ресурсам, що є в розпорядженні.

Балансовий метод аналізу застосовується для аналізу функціональних адитивних зв’язків. В основі всіх балансів лежить балансова модель із адитивними формами

функціональних зв’язків:

де Y – результатний показник; Xi – факторні показники (за статтями балансу).

Отже, кожний результатний показник складається із окремих частин – факторних показників. Тому усі результатні показники можуть мати свої баланси, які залежать від відповідних факторів. Це робить балансовий метод одним із найважливіших методів статистики. Балансовий метод використовується для складання й аналізу безлічі балансів: бухгалтерських балансів підприємств, організацій і установ, бюджетних балансів всіх рівнів (бюджетів держав, регіонів, районів, міст), балансів всесвітньої Системи національних рахунків ООН, а також величезної кількості всіх інших балансів/ Усі найважливіші статистичні показники мають свої баланси. Широко відомі баланси доходів, баланси різних видів продукції, основних фондів, робочої сили.

Балансовий метод факторного аналізу – це метод визначення впливу факторів на результатні показники за допомогою балансів цих показників. Балансовий метод

статистичного аналізу дозволяє оцінити вплив найважливіших факторів на усі результатні показники: на прибуток, ціни, собівартість, обсяги реалізованої продукції та послуг, доходи населення, обсяги спожитих благ тощо. Для застосування балансового методу аналізу достатньо порівняти фактичне значення факторного показника (X1) з базисним (X0), тобто з відповідною базою порівняння: ∆=X1 – X0, де D - приріст або зменшення величини найважливіших

результатних показників (прибутку, цін, собівартості і т. ін.) за рахунок даного фактора Х.

Розповсюдженість і ефективність балансового методу в усіх галузях діяльності пояснюється тим, що це найбільш простий, а отже, і надійний метод статистичного аналізу. На відміну від інших методів і моделей, балансовий метод виключає саму можливість пропусків і дублювань найважливіших факторів (складових частин, і Х ), оскільки останні у своїй сумі завжди повинні становити результатний, сумарний показник, тобто

Балансові адитивні моделі, на відміну від регресійних моделей, мають не імовірний і “неповний” зв’язок між факторними і результатними показниками, а цілком певний і точний детермінований характер.

Ось уже більше п’яти століть усі найбільш відповідальні розрахунки впливу факторів, пов’язані з грішми й матеріальними цінностями, виконуються балансовим методом за допомогою бухгалтерських, банківських, бюджетних і інших балансів. В доступному для огляду майбутньому балансовому методу не передбачається будь-яка заміна.

33. Індексний метод аналізу

Індексний метод аналізу застосовується для аналізу функціональних мультиплікативних зв’язків двох видів:

1) факторні і результатні показники пов’язані як добуток співмножників:

де Y1 – результатний показник; Xj – факторні показники; m – число факторів;

2) факторні і результатні показники пов’язані як сума добутків співмножників:

де Y2 – результатний показник; Xji – факторні показники; n – число сум добутків.

Для визначення впливу факторів індексним методом за допомогою загальної формули достатньо з чисельників відповідних індексів відняти їх знаменники.

Для підвищення ефективності факторного аналізу абсолютні і відносні результати впливу факторів треба визначати разом у єдиній системі абсолютних і відносних показників.

Аналогічні розрахунки можна робити для країн, регіонів, підприємств, фірм, організацій, а також для кожного проданного чи купленого товару.

Такий розрахунок по кожному проданому чи купленному товару можна здійснювати не тільки для підприємства або організації, а й для будь-якої людини, коли вона виступає в ролі покупця чи продавця (а в такій ролі кожна людина виступає постійно!). Наприклад, можна визначити виграш (чи програш) кожної людини від зниження (чи зростання) цін на будь-який придбаний товар.

Для визначення впливу факторів, які пов’язані першим видом мультиплікативних зв’язків, тобто тільки як добуток співмножників, доцільно використовувати новий спосіб – спрощений – “спосіб розрахункових систем”. Для застосування цього способу достатньо побудувати ланцюгову розрахункову систему результатних показників, починаючи з базисного показника (Y0) і закінчуючи поточним (Y1):

Y0→Yx1→Yx2→…→Yx_n-1→Y1

Де Yx1, Yx2, Yx_n-1 – розрахункові результативні показники, на які впливають відповідні фактори Х1, Х2, Х _n-1; → - напрямок розрахунків показників системи.

Кожний наступний показник розрахункової системи дорівнює добутку попереднього показника системи на індекс визначаємого фактора, тобто , , … ,

Крайні показники розрахункової системи Y0 і Y1 не визначаються, оскільки вони завжди є у готовому виді у вихідних даних.

Для усунення впливу сторонніх факторів розрахункова система результатних показників визначається у певній черговості. Першим визначається вплив на результатний показник фактора X1, котрий не залежить від жодного фактора мультиплікативної моделі у своєму знаменнику; другим – фактора X2, знаменником якого є вже визначений перший фактор; третім – фактора X3, знаменником якого є другий фактор, і так далі. Отже, черговість розрахунків залежить не від черговості впливу факторів, а від необхідності виконання обов’язкової умови усунення впливу сторонніх факторів на результати індексного аналізу.

Спосіб розрахункових систем можна застосовувати для більш складного багатофакторного індексного аналізу, коли на величину результатного показника впливають не два, а три і більше факторів. Візьмемо, наприклад, такі типові показники, що завжди містяться в підсумкових даних підприємств, фірм та

організацій.

Cередній виробіток продукції на одну особу (V), обсяг реалізованої продукції (Q) і чистий прибуток (Р) можна представити як добуток відповідних факторних показників:

V = a * v; Q = T * V = T * a * v; P = T * a * v * r.