- •1. Предмет статистики і статистичні показники
- •2. Значення, масштаб і завдання статистики
- •3. Статистичний моніторинг і статистична звітність
- •4. Історія статистики
- •5. Система галузей і дисциплін статистики
- •6. Система управління статистикою
- •7. Система методів статистики
- •8. Система джерел статистичної інформації
- •9. Інтегральні системи в статистиці, економіці й менеджменті
- •10. Поняття про спостереження, його види і цілі
- •11. План і програма спостереження
- •12. Помилки спостереження
- •13. Вибіркове спостереження
- •14. Статистичне зведення
- •15. Статистичне групування
- •16. Таблиці
- •17. Статистичні графіки
- •18. Поняття середніх величин
- •19. Основні види середніх величин
- •20. Структурні і багатовимірні середні
- •21. Показники варіації
- •22. Поняття рядів динаміки та їх види
- •23. Основні характеристики ряду динаміки
- •24. Вибір бази порівняння та середній темп ряду динаміки
- •25. Тенденція розвитку та прогнозування рядів динаміки
- •26. Поняття, значення і історія індексів
- •27. Галузі застосування індексів
- •28. Основні формули індексів
- •29. Індексні системи
- •30. Індексація грошових показників і індекси вартості акцій
- •31. Основні поняття статистичного аналізу
- •32. Балансовий метод аналізу
- •33. Індексний метод аналізу
- •34. Кореляційно-регресійний метод аналізу
- •35. Інтегральний статистичний аналіз
- •36. Основи поняття соціально економічної і адміністративної статистики
- •37. Статистика населення
- •38. Статистика національних рахунків
- •39. Основи статистики підприємства
- •40. Статистика ефективності
- •41. Статистика України
- •42. Статистика Російської Федерації
- •43. Статистика Великої Британії
- •44. Статистика Франції
- •45. Статистика Німеччини
- •46. Статистика Європейського Союзу
- •47. Статистика сша
- •48. Статистика Японії
- •49. Статистика Китаю
- •50. Міжнародні статистичні організації і статистика держави
26. Поняття, значення і історія індексів
Латинське слово “індекс” (index) означає, “показник”. Індекс будь-якого показника Xi позначають Iхі , де I – символ індексу. Кожний індекс – це відношення двох рівнів показника (Xi) – поточного рівня (Y1) до базисного, тобто до бази порівняння (Y0):
Таким чином, індекси – це відносні системні показники, які характеризують зміни економічних, соціальних та інших явищ у часі, у просторі чи у зіставленні з будь-якою базою порівняння (стандартними, плановими або середніми величинами, показниками минулих періодів, кращих підприємств, організацій, установ тощо).
Кожний індекс має індексовану величину. Індексована величина – це показник, зміну якого відображає індекс. Наприклад, в індексі цін індексовані величини – ціни, в індексі продукції – обсяги продукції тощо. Розрізняють два основні види індексів – частинні (індивідуальні) й загальні (зведені).
Частинні показують зміни одного будь-якого елементу, а загальні – усієї сукупності елементів, що розглядаються.
Наприклад, частинний індекс цін (ip) характеризує зміну ціни лише одного якого-небудь товару, а загальний (Ip) – усіх товарів, що розглядаються. Для вирахування частинних індексів достатньо порівняти фактичне значення показників з базисним.
Кожний індекс дозволяє використовувати три величини: сам індекс, його абсолютне і відносне (у %) відхилення.
Індекси створюють системи індексів. Тому індекси – системні показники. Існує правило взаємозв’язку індексів: індекси пов’язані між собою так само, як і показники, з яких вони вираховуються. Наприклад, добуток кількостей товарів (qі) на їх ціни (pі) дорівнює вартості цих товарів (Q). Так само пов’язані й індекси цих трьох показників: ір * іq = iQ.
Індекси мають тисячорічну історію. Ще в Стародавньому Єгипті, більше п’яти тисяч років тому вираховувалися індекси цін, індекси обсягів товарів та інших статистичних показників. У 1609 р. англійський економіст, “стратег торгівлі” Томас Ман провів міжнародне порівняння цін і кількості товарів трьох країн – Англії, Туреччини та Індії. Він вперше побудував агрегатні індекси цін з поточними “вагами” (фіксованими величинами). У 1803 р. Ф.Вірст вперше побудував агрегатні індекси цін з базисними (постійними) “вагами”.
Кожний статистичний показник має свій індекс. Тому у сучасній економіці, статистиці й бізнесі індекси набули безпрецедентного розповсюдження. Вони охоплюють усі сторони економічного, соціального, політичного, культурного та іншого “життя” держав, регіонів, районів, міст, підприємств, фірм, банків, бірж, організацій та установ. Усі суб’єкти господарської діяльності постійно, день по дню, порівнюють рівні найважливіших економічних показників, тобто застосовують індекси. Нині індекси вираховують усі статистичні органи більш ніж 200 країн світу.
27. Галузі застосування індексів
Для вирішення найважливіших проблем економіки, соціального життя й бізнесу доцільно використовувати систему індексних методів. Кожний індексний метод має свою галузь застосування. Методи застосування індексів створюють таку
систему:
1. Індексний метод порівняння рівнів показників. Цей метод дозволяє зіставляти фактичні й базисні значення незліченної кількості економічних, соціальних, психологічних та інших показників.
2. Індексний метод факторного аналізу. Він дозволяє вимірювати вплив величезної кількості факторів, які пов’язані як добуток співмножників або сума добутків співмножників.
3. Індексний метод систем індексів-індикаторів. Цей метод дозволяє оцінювати економічну й соціальну кон’юнктуру держав, їх регіонів, галузей і секторів економіки, а також стан і перспективи розвитку підприємств, фірм, установ і організацій. З цією метою в масштабах держав використовують національні
системи індикаторів та “економічні барометри”, на рівні регіонів, галузей і секторів економіки – відповідно регіональні, галузеві й секторні системи індексів-індикаторів, на мікрорівні – системи індексів-індикаторів підприємств, фірм, організацій, установ, банків, бірж і т. ін.
4. Індексний метод індексації (дефлювання). Він незамінний для боротьби з інфляцією. Метод індексації дозволяє створити надійний механізм захисту населення й економіки країни від розкручування “інфляційної спіралі”, тобто “гонки” цін і зарплат.
5. Індексний метод оцінки ділової активності. Для оцінки ділової активності широко використовуються індекси вартості акцій, “упевненості” й “настрою” споживачів ресурсів, товарів, послуг, індекси “переваг” тих чи інших товарів,т.д
6. Інші індексні методи. Індекси набувають усе більшого поширення в соціологічних і політичних прогнозах, у психологічних, медичних, технічних, історичних та інших дослідженнях. Усе більшого значення набувають “індекси
якості” на основі бальних та інших “умовно-змістових” оцінок.