84.Відповідальність за порушення податкового законодавства

Особливістю відповідальності за порушення податкового законодавства є її компенсаційно-каральний характер. Зміст компенсаційної ознаки полягає в необхідності відшкодування збитків держави та органів місцевого самоврядування внаслідок неотримання надходжень податків, зборів, інших обов´язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів. Поряд із цим застосування відповідальності спрямовано на покарання конкретного правопорушника (платника податків, податкового агента) у зв´язку з невиконанням ним покладеного на нього обов´язку, а також на попередження податкових правопорушень.

Риси податков відповідальності:

— підставою податкової відповідальності є вчинення діяння, що містить усі ознаки складу податкового правопорушення;— відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника податкових санкцій фінансового характеру (штрафів);— суб´єктами цієї відповідальності є платники податків та інші фіскально-зобов´язані особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства як комплексна категорія включає адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність.

86. Державний борг:поняття та види

Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.

Залежно від терміну дії розрізняють короткостроковий (до одного року), середньостроковий (від одного до п'яти років) і довгостроковий (п'ять і більш років) державний борг.Залежно від територіальності державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній.Залежно від сукупності боргових зобов'язань державний борг класифікують на капітальний і поточний. Капітальний містить у собі всю сукупність боргових зобов'язань держави на певну дату. Поточний державний борг складається з платежів по зобов'язаннях, що позичальник зобов'язаний погасити в звітному періоді.Залежно від суб'єкта розрізняють державний і муніципальний борг

87. Управління і обслуговування державного боргу

Під управлінням державним боргом розуміється сукупність заходів держави з виплати доходів кредиторам і погашення позик, визначення умов і випуску нових державних цінних паперів. Управління держ внутр. боргом здійснюється Мін фінансів України в порядку погодженому з НБУ.

Обслуговування держ. внутрішнього боргу здійснюється Мін фін укр. Через банківську систему Укр. шляхом проведення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інш.цінних паперів, їх погашення і виплаті доходу по них у вигляді % та іншій формі.

Серез заходів щодо управління й обслуговування держ боргу найбільш розповсюдженними є: рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, інфікування, новація, відстрочення, анулювання.

88. Поняття та види платіжних систем

Платіжна система — це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу;

89. Поняття та зміст банківської системи України. Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Дворівнева структура банківської системи. Верхній рівень становить Національний банк України, який виступає особливим центральним органом державного управління та в процесі реалізації власних функцій і дійснює владні повноваження з метою утримання стабільності банківської системи. Нижній рівень складають усі інші банки, що здійснюють власну діяльність на території України. Нижній рівень банківської системи України складають універсальні та спеціалізовані банки. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). До компетенції банків належить визначення напрямів своєї діяльності та вибір спеціалізації за окремими видами операцій.

Окремою ланкою банківської системи України є банківські об'єднання.Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група.