- •5. Викласти принципові положення окиснення оксиду сірки(іv) в струминному циркуляційному шарі (сцш) в технології сірчаної кислоти.
- •6 Родовища елементарної сірки в Україні, їх характеристика. Генезис родовища природної сірки.
- •7 Повна фізико-хімічна характеристика властивостей елементарної сірки Физические и химические свойства серы
- •8 Характеристика методів добування і збагачення природної сірки.
- •9. Дати пояснення щодо "отруєння" ванадієвих каталізаторів процесу контактного окислення оксиду сірки (IV).
- •10. Газова сірка. Її одержання (включаючи метод Клауса).
- •11. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму при спалюванні сірковмісної сировини в технології сірчаної кислоти.
- •12. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму пічного і очисного відділень сірчано-кислотного цеху, який працює на сірчаному колчедані.
- •13 Обґрунтувати з позицій статики і динаміки (кінетики) оптимальний технологічний режим процесу контактного окиснення оксиду сірки(IV).
- •15 Теоретично обґрунтувати оптимальну концентрацію поглинального розчину сірчаної кислоти при абсорбції оксиду сірки(VI).
- •16 Оґрунтувати оптимальний технологічний режим роботи абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху.
- •17. Дайте фізико-хімічне пояснення механізму «отруйної» дії мишяку на ванадієві каталізатори.
- •18. Дати пояснення, як тиск впливає на константу рівноваги і швидкість процесу окиснення діоксиду сірки(4).
- •19 Оптимальний режим абсорбції so3 в технології сірчаної кислоти
- •20 Перспективні фактори інтенсифікації у виробництві контактної сірчаної кислоти
- •21 Аппараты для сжигания серно колчедана, серы и сероводорода
- •22 Физико-химическая характеристика оксидов серы.
- •23 Основне технологічне устаткування пічного і очисного відділення сірчанокислотного цеху.
- •24 Обгрунтувати вибір раціональних конструкцій контактних апаратів для окислення оксиду сірки (4) в технології сірчаної кислоти.
- •25. Охарактеризуйте параметрическую чувствительность и тепловую стойкость контактных аппаратов с внутренним теплообменом
- •26. Основное технологическое оборудование контактного отделения сернокислотного цеха
- •27 Раціональна компоновка апаратури абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •28 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •Обґрунтуйте компоновку апаратів в технологічній схемі с.О.-2.
- •30 Обґрунтувати компоновку апаратів в енерго-технологічних схемах виробництва сірчаної кислоти під тиском і за циклічним способом.
- •33 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислого цеху.
9. Дати пояснення щодо "отруєння" ванадієвих каталізаторів процесу контактного окислення оксиду сірки (IV).
Н2О – не впливає при температурах ивщих за тепературу конденсації сірчаної кислоти. За нижчих температур відбувається руйнування контактної маси та механічної міцності.
As2O3 – знижає активність каталізатора, за температури нижче 600 ºС каталізатор насичується арсеном. При температурі вище 600 ºС утворюється летка сполука V2O5*As2O3.
AsH3 – внаслідок легкої окиснюваності дія така ж. я к і As2O3.
Se – негативно впиливає лише при температурі нижче 400 ºС, після прогріву при 480 – 500 ºС активнисть відновлюється.
Вуглеводні – в малих концентраціях нешкідливі, при великих концентраціях можливе блокування поверхні вуглецем.
SiF4, HF – сильні каталітичні отрути.
H2 – зниження активності каталізатора йде в наслідок відновлення оксиду ванадію (V)
10. Газова сірка. Її одержання (включаючи метод Клауса).
Методи отримання газової сірки:
СаSO4 + 3/4CH4 + 1/2SiO2 = (700 ºС) 1/2CaO*SiO2 + 1/2S2 + 1.5 H2O + ¾ CO2
З травильних та гідролізних відходів:
4H2SO4 + 3 CH4 → 2S2 + 3CO2 + 10H2O
Метод Клауса
(1/3 від к-ті H2S)H2S + O2 → SO2 + H2O
(2/3 від к-ті H2S)2H2S + SO2 → 1.5 S2 + 2 H2O
11. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму при спалюванні сірковмісної сировини в технології сірчаної кислоти.
Для практично повного випалювання сірки та попередження можливості спікання огарку температура у киплячому шарі повинна складати 750-800 °С. За температури киплячого шару нижче 700 °С значна частина колчедану, що виноситься з шару, згорає у надшаровому просторі, що може призвести до надмірного підвищення температури газу на виході з печі та зашлакування газоходів. Однак для зменшення вмісту SO3 в газах випалювання їх температура на виході з печі повинна знаходитися в межах 850-900 °С. Тому для підвищення температури газів, що виходять з печі, на 100-120 °С порівняно з температурою в шарі процес випалювання варто вести в таких гідродинамічних умовах, які забезпечують вигорання в над шаровому просторі ~ 10 % сірки колчедану. Сприятливі умови масо- та теплообміну в киплячому шарі та можливість ефективного відведення надлишкового тепла реакції дозволяють вести випалення з дуже малим надлишком кисню повітря, що також сприяє зменшенню утворення сірчаного ангідриду. Тому в печах з киплячим шаром концентрацію SO2 в газах випалювання слід підтримувати в межах 14 – 15%.
Оскільки сірка надходить у пічне відділення печі СЭТА-Ц-100 у розплавленому стані, то необхідно забезпечувати розмір часток сірки приблизно 2 мм у діаметрі, що забезпечить мінімальний час перебування сірки у печі до повного окиснення та допоможе запобігти забрудненню частин печі розплавленою сіркою. Концентрація кисню має бути близькою до стехіометрії для забезпечення невеликого розведення сірчистого газу азотом повітря. Найефективніше випалювання сірки відбувається за температури 1500-1700 °С. В свою чергу футеровка витримує температуру 1090 °С. Отже, для забезпечення найякіснішого випалювання сірки та довговічної роботи печі спалювання необхідно проводити у центральній частині печі. При цьому температура біля стінок не буде перевищувати допустимі межі. Для цього частинки розплавленої сірки необхідно подавати радіально в центр.
В об’єм печі подається 80% О2, від кількості за реакцією. Оскільки реакція екзотермічна та іде з виділенням великої кількості теплоти, то, для уникнення значного підвищення температури у печі ПКС-10/40 20% кисню подаються за межами печі. Температура в печі складає 700-800 °С. Сірководневий газ надходить у пічне відділення під тиском 0,0098-0,012 МПа.