- •5. Викласти принципові положення окиснення оксиду сірки(іv) в струминному циркуляційному шарі (сцш) в технології сірчаної кислоти.
- •6 Родовища елементарної сірки в Україні, їх характеристика. Генезис родовища природної сірки.
- •7 Повна фізико-хімічна характеристика властивостей елементарної сірки Физические и химические свойства серы
- •8 Характеристика методів добування і збагачення природної сірки.
- •9. Дати пояснення щодо "отруєння" ванадієвих каталізаторів процесу контактного окислення оксиду сірки (IV).
- •10. Газова сірка. Її одержання (включаючи метод Клауса).
- •11. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму при спалюванні сірковмісної сировини в технології сірчаної кислоти.
- •12. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму пічного і очисного відділень сірчано-кислотного цеху, який працює на сірчаному колчедані.
- •13 Обґрунтувати з позицій статики і динаміки (кінетики) оптимальний технологічний режим процесу контактного окиснення оксиду сірки(IV).
- •15 Теоретично обґрунтувати оптимальну концентрацію поглинального розчину сірчаної кислоти при абсорбції оксиду сірки(VI).
- •16 Оґрунтувати оптимальний технологічний режим роботи абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху.
- •17. Дайте фізико-хімічне пояснення механізму «отруйної» дії мишяку на ванадієві каталізатори.
- •18. Дати пояснення, як тиск впливає на константу рівноваги і швидкість процесу окиснення діоксиду сірки(4).
- •19 Оптимальний режим абсорбції so3 в технології сірчаної кислоти
- •20 Перспективні фактори інтенсифікації у виробництві контактної сірчаної кислоти
- •21 Аппараты для сжигания серно колчедана, серы и сероводорода
- •22 Физико-химическая характеристика оксидов серы.
- •23 Основне технологічне устаткування пічного і очисного відділення сірчанокислотного цеху.
- •24 Обгрунтувати вибір раціональних конструкцій контактних апаратів для окислення оксиду сірки (4) в технології сірчаної кислоти.
- •25. Охарактеризуйте параметрическую чувствительность и тепловую стойкость контактных аппаратов с внутренним теплообменом
- •26. Основное технологическое оборудование контактного отделения сернокислотного цеха
- •27 Раціональна компоновка апаратури абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •28 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •Обґрунтуйте компоновку апаратів в технологічній схемі с.О.-2.
- •30 Обґрунтувати компоновку апаратів в енерго-технологічних схемах виробництва сірчаної кислоти під тиском і за циклічним способом.
- •33 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислого цеху.
7 Повна фізико-хімічна характеристика властивостей елементарної сірки Физические и химические свойства серы
У звичайних умовах сірка S - жовті тендітні кристали без смаку і запаху, легко розчинні в сірковуглеці CS2.Кристалічні ґрати сірки - молекулярна, у вузлах ґрат знаходяться молекули S8 (неплоскі цикли типу "корона"). Рідка сірка складається з молекул S8 і ланцюгів різної довжини, у парах сірки містяться молекули S8, S6, S4 і S2, при 1500 °С з'являється одноатомна сірка (у хімічних рівняннях для простоти будь-яка сірка зображується як S).
Не розчиняється у воді і при звичайних умовах не реагує з нею.
молекула сірки
Фізичні константи:
Mr = 32,066;ρ = 2,07 г/см3 (ромбічна),1,96 г/см3 (моноклінна),tпл = 119,3 °C,tкип = 444,674 °C.
Сірка має високу активність при нагріванні.
Реагує як окислювач з металами і неметалами:
S + Na = Na2S 2S + C(графит) = CS2 а как відновник - с фтором, кислородом и кислотами: S + 3F2 = SF6 S + 2H2SO4(конц.) = 2SO2↑ + 2H2O S + 6HNO3(конц.) = H2SO4 + 6NO2↑ + 2H2O
Подвергается дисмутации в растворах щелочей: 3S + 6KOH(конц.) = 2K2S−II + K2SIVO3 + 3H2O
Фізичні властивості
Сірка — кристалічна речовина жовтого кольору. Вона дуже крихка і легко розтирається в дрібнесенький порошок. Зустрічається в трьох алотропних формах: дві кристалічні (ромбовидна і моноклінічна, за способом сполучення атомів у кристалі) і аморфна. Електричного струму і тепла майже не проводить. Плавиться при 112,8°С, кипить при 444,6°С. Пари сірки при дуже швидкому охолодженні переходять у твердий стан у вигляді дуже тонкого порошку (сіркового цвіту), минаючи рідкий стан. У воді сірка не розчиняється і не змочується водою, але в бензолі C6H6 і особливо в сірковуглеці CS2 розчиняється добре.
Хімічні властивості
Сірка належить до головної підгрупи шостої групи періодичної системи Менделєєва. Порядковий номер її 16. Маючи в зовнішньому шарі шість електронів: ( + 16), 2,8,6 — атоми сірки проявляють властивості окисника і, приєднуючи від атомів Інших елементів два недостаючі їм електрони, перетворюються в негативно двовалентні іони: S0 + 2е = S2-. Але сірка — менш активний окисник, ніж кисень, оскільки її валентні електрони більш віддалені від ядра атома і слабіше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів кисню. На відміну від кисню сірка може проявляти властивості і відновника: S0 — 6e = S6+ або S0 — 4e = S4+. Відновні властивості сірки виявляються при взаємодії її з сильнішим від неї окисником, тобто з речовинами, атоми яких мають більшу силу до прилучення електронів.
Сірка може безпосередньо реагувати майже з усіма металами (за винятком благородних), але переважно при нагріванні. Так, якщо суміш порошків сірки й заліза нагріти хоч в одному місці, щоб почалася реакція, то далі уся суміш сама собою розжариться (за рахунок теплоти реакції) і перетвориться в чорну крихку речовину — моносульфід заліза:
Fe + S = FeS
Суміш порошків сірки й цинку при підпаленні реагує дуже бурхливо, із спалахом. Внаслідок реакції утворюється сульфід цинку:
Zn + S = ZnS
Із ртуттю сірка реагує навіть при звичайній температурі. Так, при розтиранні ртуті з порошком сірки виникає чорна речовина — сульфід ртуті:
Hg + S = HgS
При високій температурі сірка реагує також з воднем з утворенням сірководню:
H2 + S = H2S
При взаємодії з металами і воднем сірка відіграє роль окисника, а сама відновлюється до іонів S2- Тому в усіх сульфідах сірка негативно двовалентна. Сірка порівняно легко реагує і з киснем. Так, підпалена сірка горить на повітрі з утворенням діоксиду сірки SO2 (сульфітного ангідриду) і в дуже незначній кількості триоксиду сірки SO3 (сульфатного ангідриду).
S + O2 = SO2
2S + 3O2 = 2SO3
При цьому окисником є кисень, а сірка — відновником. У першій реакції атом сірки втрачає чотири, а в другій — шість валентних електронів, внаслідок чого сірка в сполуці SO2 позитивно чотиривалентна, а в SO3 — позитивно шестивалентна.
Сірка не змочується водою, не розчиняється у воді. Звязок S-S по міцності поступається лише С-С. Є такі модифікації Sγ( моноклінна, складається з 6 циклів), Sβ ( моноклінна, складається з 8 циклів), Sα (орторомбічна модифікація, складається з 16циклооктосірок, які звязані Вандерваальськими силами). Sα починає переходити в Sβ при 112 С. Sλ – складається з всіх модифікацій, в т.ч. з Sω (полімерної сірки). Є дві модифікації полімерної сірки: Sω і Sμ. Нерозчиняється навіть в каучуку. Одержуємо нагріваючи а потім різко охолоджуючи. Від відстані між спіралями залежить, яка є модифікація Sω чи Sμ.