- •5. Викласти принципові положення окиснення оксиду сірки(іv) в струминному циркуляційному шарі (сцш) в технології сірчаної кислоти.
- •6 Родовища елементарної сірки в Україні, їх характеристика. Генезис родовища природної сірки.
- •7 Повна фізико-хімічна характеристика властивостей елементарної сірки Физические и химические свойства серы
- •8 Характеристика методів добування і збагачення природної сірки.
- •9. Дати пояснення щодо "отруєння" ванадієвих каталізаторів процесу контактного окислення оксиду сірки (IV).
- •10. Газова сірка. Її одержання (включаючи метод Клауса).
- •11. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму при спалюванні сірковмісної сировини в технології сірчаної кислоти.
- •12. Обґрунтувати вибір оптимальних параметрів технологічного режиму пічного і очисного відділень сірчано-кислотного цеху, який працює на сірчаному колчедані.
- •13 Обґрунтувати з позицій статики і динаміки (кінетики) оптимальний технологічний режим процесу контактного окиснення оксиду сірки(IV).
- •15 Теоретично обґрунтувати оптимальну концентрацію поглинального розчину сірчаної кислоти при абсорбції оксиду сірки(VI).
- •16 Оґрунтувати оптимальний технологічний режим роботи абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху.
- •17. Дайте фізико-хімічне пояснення механізму «отруйної» дії мишяку на ванадієві каталізатори.
- •18. Дати пояснення, як тиск впливає на константу рівноваги і швидкість процесу окиснення діоксиду сірки(4).
- •19 Оптимальний режим абсорбції so3 в технології сірчаної кислоти
- •20 Перспективні фактори інтенсифікації у виробництві контактної сірчаної кислоти
- •21 Аппараты для сжигания серно колчедана, серы и сероводорода
- •22 Физико-химическая характеристика оксидов серы.
- •23 Основне технологічне устаткування пічного і очисного відділення сірчанокислотного цеху.
- •24 Обгрунтувати вибір раціональних конструкцій контактних апаратів для окислення оксиду сірки (4) в технології сірчаної кислоти.
- •25. Охарактеризуйте параметрическую чувствительность и тепловую стойкость контактных аппаратов с внутренним теплообменом
- •26. Основное технологическое оборудование контактного отделения сернокислотного цеха
- •27 Раціональна компоновка апаратури абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •28 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислотного цеху
- •Обґрунтуйте компоновку апаратів в технологічній схемі с.О.-2.
- •30 Обґрунтувати компоновку апаратів в енерго-технологічних схемах виробництва сірчаної кислоти під тиском і за циклічним способом.
- •33 Основне технологічне обладнання абсорбційного відділення сірчанокислого цеху.
5. Викласти принципові положення окиснення оксиду сірки(іv) в струминному циркуляційному шарі (сцш) в технології сірчаної кислоти.
При проведенні каталізу на твердому каталізаторі на процес впливають 4 макрофактори:
- зовнішнє і внутрішній дифузійний опір підводу реагентів до поверхні;
- блокування поверхні каталізатора реагентамиабо продуктами реакції, які формують на поверхні неактивні ділянки;
- зміна складу і структури поверхні каталізатора під впливом реакційного середовища;
Стаціорний каталізатор не завжди є оптимальним. Зазвичай нестаціонарний стан часто обумовлює нестаціонарний каталіз. До нестаціонарного каталізу належить реакція аппарат з струминно циркуляційному шврі. Повністю киплячий шар не влаштовує. Частинки зіштовхуються зявляються статичні струми, можутьутворюватись агломерати, що призводить до порушення однорідності. чим більша швидкість, тим менша степінь перетворення. Динамічний напір переходить у статичний тиск. Фільтруючий шар переходить у киплячий за рахунок сповзання шару через розрідження.
6 Родовища елементарної сірки в Україні, їх характеристика. Генезис родовища природної сірки.
Сірка — досить поширений елемент, на неї припадає близько 0,1% маси земної кори. В природі вона зустрічається як у вільному стані — так звана самородна сірка, але значно частіше сірка зустрічається в зв'язаному вигляді, тобто у вигляді різних сполук. Найважливіші з них — залізний колчедан, або пірит FeS2, цинкова обманка ZnS, свинцевий блиск PbS, мідний блиск Cu2S, гіпс CaSO4 · 2H2O, мірабіліт Na2SO4 · 10H2O тощо. В невеликих кількостях сірка міститься в кам'яному вугіллі і нафті, а також в усіх рослинних і тваринних організмах, оскільки вона входить до складу білків.
Родовища самородної сірки є в Україні (Роздольське та інші у Львівській області), в Туркменії (пустеля Каракуми), Поволжі (Куйбишевська область) і в інших районах. В Україні родовища самородної сірки вперше відкрито 1887 на Керчинському півострові (Чокур-Кояцьке родовище), його експлуатацію розпочато 1928 (у 1930-их pp. річний видобуток 600 — 700 т), припинено 1941 через майже повне вичерпання сировини. У 1950-их pp. було відкрито Передкарпатський сірконосний басейн, найбагатший в Східній Європі, один з багатших у світі. У межах України (він залягає також на території Польші й Румунії басейн простягається до 300 км завдовжки і 40 — 50 км завширшки. Поклади сірки залягають у шарах міоцену на глибині від 20 — 30 до 300 — 500 м; більшість їх можна добувати відкритим способом. Існує близько 20 родовищ сірки: найбільші з них: Роздільське (на його базі з 1958 працює потужний гірничо-хімічний комбінат), Немирівське, Язівське (на його базі діє Яворівський гірничо-хімічний комбінат), Любенське, Сороківське. Гуменецьке, Жидачівське, Подорожнянське, Товмацьке. Вміст сірки у сірчаній руді коливається від 14 до 27%. На Роздольському комбінаті застосовується автоклавовий виплав сірки, на Яворівському — підземний.
Передкарпатський сірконосний басейн – на південному заході України, в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Сірка – у вапняках міоценового віку. Потужність сірконосних відкладів до 30 м, глибина залягання від 3 до 500 м. Вміст сірки у руді до 25 %. Видобувають сірчані руди з 1953 року кар’єрним способом і методом підземної виплавки.
Я́зівське родо́вище сі́рки, у Львівській обл., площа 20 км2 відкрите 1956.
Сірчані руди (5 — 40 % сірки) залягають у міоценових вапняках на глибині 40 — 480 м. Експлуатація, залежно від глибини залягання, підземною виплавкою або відкритим способом. На основі Язівського родовища сірки створено Яворівський гірничо-хімічний комбінат
Головні типи родовищ самородної сірки - вулканогенні й екзогенні (хемогенно-осадочні). Екзогенні родовища переважають; вони зв'язані з гіпсо-ангидритами, що під впливом виділень вуглеводнів і сірководню відновлюються і заміщаються сірчано-кальцитовими рудами. Такий генезис мають усі найбільші родовища. Самородна сірка часто утвориться (крім великих cкоплений) у результаті окислювання H2S. Геохімічні процеси її утворення істотно активізуються мікроорганізмами (сульфатредуцирующими і тионовіми бактеріями). Супутні мінерали - кальцит, арагоніт, гіпс, ангідрит, целестин, іноді бітуми. Серед вулканогенних родовищ самородної сірки головне значення мають гидротермально-метасоматические (наприклад, у Японії), утворені сірчанокислими кварцитами й опалитами, і вулканогенно-осадові сірчані або кратерних озер. Утвориться також при фумарольной діяльності.Образуясь в условиях земной поверхности, самородна сірка є все-таки не дуже стійкої і, поступово окисляючи, дає початок сульфатам, гл. образом гіпсу.
Є екзогенна (сингенетична (яка утворилась одночасно з іншими породами), епігенетична (пізніше утворилась)), вулканічна – витікала з вулкану кратерів. В древніх морях NaCl, H2, C, CaSO4.
CaSO4+4 H2 = CaS+4 H2O (під дією редукційних молекул)
CaSO4+2С = CaS + 2СО2
CaS + H2O+ СО2 = СаСО3 + H2 S (під дією тіоредукцій)
2 H2 S +О2 = 2 H2O + S2