- •Розділ 6 моніторинг земель
- •6. Моніторинг земель
- •6.1 Державний моніторинг земель
- •6.2 Агроекологічний моніторинг
- •6.2.1 Грунт і його основні забрудники
- •Розподіл земель, зайнятих міськими поселеннями в Україні
- •Розподілення радіаційного фонду складових біосфери
- •6.2.2 Основи агроекологічного моніторингу
- •6.2.3 Грунтово-екологічний моніторинг
- •Зразковий перелік контрольованих параметрів для режимних спостережень на стаціонарних ділянках моніторингу
- •6.2.4 Моніторинг грунтових вод
- •6.2.5 Еколого-токсикологічна оцінка агроекосистем
- •6.2.6 Мікробіологічний моніторинг
- •6.2.7 Обстеження сільськогосподарських земель
- •6.2.8 Моніторинг забруднення грунтів пестицидами
- •6.2.9 Моніторинг забруднення грунтів важкими металами
- •Фоновий вміст і гранично допустима концентрація вжких металів у ґрунті, мг/кг
- •6.3 Моніторинг меліорованих земель
- •6.3.1 Меліорація та її екологічні наслідки
- •6.3.2 Особливості проведення моніторингу на меліоровани землях.
- •Інтегральна оцінка меліоративного стану
- •6.4 Моніторинг міських земель
- •6.4.1 Характеристика міських земель
- •6.4.2 Основні положення моніторингу міських земель
- •Завдання і запитання для самостійної роботи
Розподілення радіаційного фонду складових біосфери
Субстрат |
Порядок питомої радіоактивності, Кі/кг або Кі/л |
Гірські породи:
Грунт Вода:
Повітря:
Рослини Тварини |
10-9 10-10 10-9 10-9-10-10
10-12-10-13
10-12-10-14
10-10 10-13
10-15 10-12 10-13 |
Джерела радіоактивних ізотопів у ґрунті:
• розробка родовищ уранових руд;
• випробування ядерної зброї;
• паливно-енергетичний комплекс;
• могильники радіоактивних речовин (відходів);
• аварії на АЕС;
• втрати під час переробки уранових руд.
Радіонукліди мігрують як по поверхні ґрунту, так і вглиб. Співвідношення між шляхами міграції зумовлене кліматичними умовами, сорбційними властивостями грунтів, діяльністю ґрунтових мікроорганізмів, розчинністю радіонуклідів, ступенем засвоєння рослинами.
Найнебезпечніші нині (після аварії на ЧАЕС) радіонукліди 90Sr і 137Cs є хімічними аналогами біофільних елементів — кальцію і калію, тому легко потрапляють у рослини. Важкі ґрунти (суглинисті і глинисті) мають більшу вбирну здатність, ніж легкі.
У ряду А13+— Fе3+— Ва2+ — Са2+ — Мg2+ — NH+4 — Nа+ відбувається зменшення впливу конкуруючих йонів на обмінну сорбцію Sr2+ твердою фазою ґрунтів.
Найбільше радіонуклідів накопичують багаторічні бобові та зернобобові культури, коренеплоди, щавель, смородина; з дикорослих — чорниця, дивина скіпетроподібна, м'ята, звіробій, фіалка триколірна (зверніть увагу — це лікарські рослини, тож вміст радіонуклідів у лікарській сировині слід обов'язково контролювати).
Шляхи зменшення поглинання радіонуклідів рослинами:
• внесення добрив (але надлишок сполук нітрогену при нестачі калію і фосфору може, навпаки, зумовити інтенсивне накопичення 137Сs);
• насичення ґрунту калієм зменшує поглинання цезію;
• вапнування грунтів і збільшення концентрації кальцію в ґрунтовому розчині знижує надходження 90Sr;
фосфати та карбонати осаджують стронцій у вигляді нерозчинних сполук або знижують його вміст у ґрунті за рахунок співосадження 90Sr з важкорозчинними фосфатами й карбонатами феруму, кальцію, магнію при внесенні фосфорних добрив;
• внесення перегною та мінеральних добрив з одночасним вапнуванням ґрунтів знижує вміст радіонуклідів у рослинній продукції у 4—5 разів.
Крім того, для очищення ґрунтів від радіонуклідів використовують рослини, які їх поглинають у значних кількостях. Зокрема, соняшники за 10 днів вегетації вбирають з ґрунту 95% радіоактивних ізотопів цезію і стронцію. Рослини спалюють, а золу захоронюють, як радіоактивні відходи.
У зоні відчуження ЧАЕС проводиться велика робота з цього напряму.
Грунтовий покрив України
Земельний фонд України становить 60,4 млн. га; сільськогосподарські угіддя – 69,3%, в тому числі рілля – 54,4%, перелоги – 0,4%, багаторічні насадження – 1,6%, сіножаті – 3,8%, пасовища – 9,1%, лісові та інші насадження – 17,2%, заболочені землі – 1,6%, вкриті водою – 4,0% 159 тис. га займають радіактивно забруднені сільськогосподарські угіддя, 164,4 тис. га – порушені землі.
За останні тридцять років площа продуктивних земель в Україні зменшилася на 30%. Для України характерна висока розораність території (57,1%), яка перевищує екологічно обгрунтовані межі. Для порівняння розораність території США – 15,8%, Великої Британії, Франції, Німеччини – від 28,1 до 31,8%. Екстенсивне ведення сільського господарства спричинило деградацію грунтового покриву, порушення природних процесів грунтоутворення.
Комплексний моніторинг грунтів є необхідною умовою збереження родючості грунтів.