6.4.2 Основні положення моніторингу міських земель
Моніторинг міських земель (ММЗ) є системою регулярних, безперервних спостережень за станом міського земельного фонду, здійснюваних з метою:
відновлення і підтримки вірогідності даних про землю;
своєчасного виявлення змін у стані землі;
оцінки, попередження й усунення наслідків негативних процесів на міських землях.
Об'єктом моніторингу земель міста є весь міський земельний фонд.
Кінцевою метою моніторингу земель є збір і постійна актуалізація інформації для прийняття управлінських рішень. Такі рішення можуть мати оперативний, тактичний або стратегічний характер.
Основні функціональні задачі служби моніторингу міста:
систематичне виявлення змін у стані міського земельного фонду;
вивчення, оцінка й прогнозування негативних процесів та явищ;
оновлення баз даних земельного кадастру, зокрема, з обліку якості та кількості земель;
інформаційне забезпечення кадастрової оцінки земель, аналіз стану земель з точки зору окремих його аспектів (соціально-правового, архітектурно-містобудівного, інженерно-будівельного, екологічного і санітарно-гігієнічного) і прогноз цього стану;
інформаційне забезпечення охорони й контролю за використанням і охороною земель.
Моніторинг міських земель здійснюється по єдиній методології з дотриманням принципу взаємної сумісності інформації, заснованої на застосуванні єдиної державної системи координат, висот; картографічних проекцій, єдиних класифікаторів, кодів, системи одиниць, вхідних і вихідних форматів. Основними методами одержання необхідної інформації служать:
наземні спеціальні зйомки і спостереження;
дистанційне зондування (аерофотозйомки, космічні, телевізійні і теплові зйомки і спостереження);
сучасний і ретроспективний аналіз даних, які отримані в результаті інвентаризації земель, перевірок, обстежень, контрольно-ревізійної роботи.
При оцінці окремих аспектів стану земель застосовують спеціальні методи розрахунку різноманітних показників.
Наприклад, ваговий метод визначення вологості грунту при аналізі підтоплення земель, атомно-адсорбційний, спектрофотометричний і газохроматографічний методи визначення вмісту хімічних забруднюючих речовин у грунті тощо.
Різноманітні показники моніторингу, які фіксуються, визначаються з різною періодичністю, яка залежить від характеру конкретних спостережень.
За територіальним охопленням території спостереження поділяються на реінвентаризаційні, режимні та спеціальні.
Реінвентаризаційні спостереження - це періодичні спостереження, які охоплюють усю територію, що спостерігається в процесі моніторингу з метою інвентаризації земель на єдиній методичній основі. При цьому використовується стандартний перелік найбільш стійких, консервативних характеристик земель. Такі спостереження можуть використовуватися як базові.
Реінвентаризаційні спостереження можуть здійснюватися в режимі повторного картографування. Суть повторного картографування полягає в періодичному оновленні будь-яких конкретних відомостей і нанесенні їх на карту визначеного масштабу за певною схемою пробовідбору.
У загальному випадку при веденні моніторингу земель застосовують чотири основних схеми пробовідбору (рис. 6.4). Перша з них - румбічна мережа - застосовується у випадку характеристики негативних процесів, що мають точечні джерела виникнення (наприклад, імпактне хімічне
забруднення, радіозабруднення). Лінійна мережа застосовується у випадку характеристики негативних процесів, що мають протяжні джерела виникнення (наприклад, шумове забруднення уздовж залізничних і автомагістралей). Упорядковані мережі застосовуються у випадку характеристики негативних процесів, що мають поширення по всій території міста або його великих частин (підтоплення, регіональне хімічне забруднення).
а) б)
а - румбічна мережа; б - лінійна мережа; в - випадково упорядкована мережа; г - повністю упорядкована мережа.
До режимних спостережень відносяться безперервні стаціонарні спостереження за окремими показниками, що проводяться на репрезентативних (представницьких) полігонах, стаціонарних ділянках і пунктах спостережень. При цьому фіксуються найбільш динамічні, характерні для даного міста (регіону) показники.
До
спеціальних
спостережень відносять ті, які забезпечують
відбір найбільш інформативних показників
для забезпечення моделей оцінки й
прогнозу
стану земель і управління землекористуванням.
При цьому застосовуються
методи суцільного обстеження основного
масиву, вибіркового
обстеження і детального обстеження
ключових, тобто типових у певних
відношеннях, ділянок.
Спостереження в системі ММЗ здійснюються організаціями ряду міністерств та відомств. Координуючу роль бере на себе служба землеустрою. Мережа спостерігаючих пунктів, полігонів та постів цих організацій, які є держателями моніторингової інформації, складає опорну мережу спостережень служби моніторингу. Джерела та зміст інформації наведені в табл. 6.14.
Таблиця 6.14
Джерела та зміст інформації з моніторингу міських земель
|
Джерела інформації |
Зміст інформації |
Міський земельний |
Характеристика правового стану та дані |
|
Розпо- ділена база даних з моніторингу міських земель |
комітет |
держреєстрації земель; земельний |
|
баланс; топографо-геодезичне |
|
|
забезпечення на землі міста; комплексна |
|
|
оцінка якості землі |
|
Комітет з охорони |
Характеристика екологічного стану |
|
природи |
Земель |
|
Відділ головного |
Дані про містобудівниче регулювання |
|
архітектора |
території міста; характеристика стану
|
|
|
|
забудови; оцінка ефективності |
|
використання та ступеня освоєння |
|
|
земель |
|
Центр |
Характеристика санітарно-гігєнічного |
|
держсанспідемнагляду |
стану земель |
|
Басейнове водогоспо- |
Характеристика стану земель водного |
|
дарське управління |
фонду (в т.ч. берегових смуі; водоохо- |
|
|
ронних зон) та водних об'єктів |
|
Регіональний центр |
Характеристика хімічного забруднення |
|
з гідрометероології |
земель |
|
та моніторингу довкілля |
|
|
Регіональний центр |
Характеристика геодинамічних та інших |
|
геологічних досліджень |
процесів геологічного плану |
|
Служба озеленення |
Характеристика стану озеленених |
|
міста |
земель та об'єктів озеленення | |
Результати моніторингу виражаються кількісними та якісними показниками, які характеризують зміни стану земель та розвиток негативних процесів. Це такі показники, як щільність та етажність забудови; характеристика інженерних мереж; вирогідність прояву карстово-дифузійних процесів; ступень забруднення хімічними речовинами та зараження біотоксикантами тощо. Такі показники використовуються для поаспектної оцінки якісного стану земель та їхньої економічної оцінки. Результати можуть бути відображені у вигляді тексту, різноманітних таблиць, діаграм, графіків, а також у вигляді схем, карт та планів. При картографічному відображенні результати ММЗ основними можуть бути вибрані масштаби ряду 1 : 2 000 - 1 : 50 000, які досить детально описують наслідки негативних процесів на землях міста.