- •Моніторинг як система спостережень і контролю, оцінки та прогнозу стану навколишнього природного середовища
- •Предмет, завдання, методи моніторингу
- •Класифікація станів природного середовища і здоров’я населення, реакцій природних систем, джерел і факторів впливу, охоплюваних системою моніторингу
- •1. 3 Побудова системи моніторингу
- •1.4. Види екологічних спостережень і досліджень
- •1.5 Геоінформаційні системи і технології
- •1.5.1. Загальні положення
- •1.5.2.Місце геоінформаційних систем і технологій в системі екологічного моніторингу
- •1.5.3. Етапи технологічного процесу
- •1.Отримання даних
- •5.Генерування інформаційного продукту
- •Збирання даних
- •Обробка даних
- •Екологічне моделювання геосистем
- •1.6. Екологічне прогнозування
Класифікація станів природного середовища і здоров’я населення, реакцій природних систем, джерел і факторів впливу, охоплюваних системою моніторингу
Розділи |
Назва розділу спостережень |
Класифікація |
А |
Джерела і фактори впливу |
А.1. Локальні джерела забруднення. А.2.Фактори впливу(забруднюючи речовини, випромінювання тощо) |
Б |
Стан навколишнього природного середовища |
Б.1. Стан середовища, який характеризується геофізичними і фізико-географічними даними. Б.2. Стан середовища, який характеризується геохімічними даними, даними про склад і характер забруднень |
В |
Стан біотичної складової біосфери |
В.1. Реакція біоти – відгуки і наслідки: в окремому організмі; популяціях; співтовариствах і екосистемах. |
Г |
Реакція великих систем і біосфери в цілому |
Г.1. Реакція великих систем (погода і клімат). Г.2. Реакція біосфери в цілому |
Д |
Стан здоров’я і добробуту населення |
|
Спостереження за локальними джерелами забруднення і забруднюючими факторами здійснюються на територіях підприємств, населених пунктів тощо, тобто окремих об’єктів. Їх ціль – контролювання кількісного і якісного складу забруднюючих речовин у викидах, скидах і місцях їх зберігання.
Спостереження за станом навколишнього природного середовища поділяються на геофізичні, фізико-географічні, геохімічні і хімічні.
Геофізичні спостереження – це спостереження за природними явищами катастрофічного характеру (вулкани, землетруси, ерозія, цунамі).
Фізико-географічні – включають дані про розподіл суші і води, про рельєф, природні ресурси, про народонаселення й урбанізацію.
Геохімічні спостереження – спостереження за кругообігом речовин, за складом нехарактерних для біосфери домішок, за шумовим і тепловим забрудненням біосфери.
Хімічні спостереження - це спостереження за хімічним складом атмосферних домішок, опадів, поверхневих і підземних вод, грунту, рослин та спостереження за основними шляхами розповсюдження забруднювачів.
При спостереженнях за станом біотичної складової біосфери відстежують реакції біоти (окремі організми, популяції, угруповання, екосистеми) на різні фактори і спостерігають за функціональними і структурними біологічними ознаками (чисельність видів рослин і тварин, загальною біомасою і її приростом тощо).
При спостереженнях за реакцією великих систем (клімату, Світового океану, біосфери) використовують фізичні, хімічні і біологічні показники. Заміри виконують через певні проміжки часу, а важливі показники – безперервно. Система спостережень полягає в організації замірів на станціях або на обширній території й отриманні інтегральних показників. Ефективним є комбіноване використання обох підходів. В організації спостережень активно використовують авіаційні і супутникові засоби.
На думку видатного вченого Ізраеля, в залежності від природи досліджуваних середовищ досить правомірним є виділяти абіотичний (геофізичний) і біотичний (біологічний) сектори моніторингу. Геофізичний моніторинг спрямований на визначення реакції абіотичної складової як у мікро-, так і в макромаштабі (аж до визначення реакції і стану великих середовищ, наприклад, погоди і клімату). Сюди ж відносяться дані про забруднення атмосфери, гідрологічні і грунтово-геохімічні характеристики середовищ.