- •1. Предмет цивільного права.
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •5. Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства та їх дія у часі, просторі та за колом осіб.
- •7. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •10. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •11. Цивільна дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •12. Часткова цивільна дієздатність.
- •13. Неповна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності фізичній особі, яка не досягла вісімнадцяти років.
- •111.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •14. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •16. Опіка і піклування.
- •17. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Фізична особа як підприємець.
- •20. Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •21.Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •22.Індивідуалізація юридичних осіб.
- •23.Створення юридичних осіб приватного права.
- •Порядок образования юридического лица
- •24. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи приватного права. Органи юридичної особи.
- •25.Філії та представництва юридичної особи.
- •26. Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •27. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •28. Господарські товариства та їх форми.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •33. Акціонерне товариство.
- •34. Виробничий кооператив.
- •35. Загальна характеристика непідприємницьких товариств і установ.
- •36. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •37. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •38. Речі та їх класифікація.
- •39.Гроші і валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •40. Поняття цінних паперів як об’єктів цивільних прав. Класифікація цінних паперів.
- •41. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •42. Поняття правочину та його ознаки. Класифікації правочинів.
- •43. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •44. Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •45. Тлумачення правочину. Відмова від правочину.
- •46. Поняття та види недійсних правочинів.
- •47.Правові наслідки недійсності правочину.
- •48. Поняття та види представництва.
- •49. Довіреність (поняття, види, форма, строк).
- •50. Припинення представництва за довіреністю.
- •51. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Передоручення.
- •52. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •55. Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.
- •56. Самозахист цивільних прав.
- •57. Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •58. Види цивільно-правової відповідальності.
- •59. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •61. Поняття строку та терміну. Види строків. Порядок їх обчислення.
- •62. Поняття позовної давності та межі її застосування.
- •63. Строки позовної давності. Зміна тривалості позовної давності.
- •64. Початок перебігу позовної давності.
- •65. Зупинення та переривання перебігу позовної давності.
- •66. Наслідки спливу позовної давності.
- •68. Загальна характеристика речового права.
- •69. Поняття права власності. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •70. Суб’єкти і об’єкти права власності.
- •71. Зміст права власності. Здійснення права власності.
- •72. Право власності на земельну ділянку. Самочинне будівництво.
- •73. Право власності на житло.
- •74. Обов’язки власника та обмеження його прав.
- •76. Загальні та спеціальні підстави набуття права власності.
- •77. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором.
- •78. Підстави припинення права власності.
- •80. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •81. Право спільної часткової власності.
- •82. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •83. Поділ майна, що є у спільній частковій власності, та виділ з нього частки.
- •84 Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
- •85. Право спільної сумісної власності.
- •86. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ з нього частки.
- •87. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •88. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •1.Недобросовестный
- •2. Добросовестный
- •89. Право на захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •90. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •91.Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •92. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •94. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту.
- •95. Скасування і зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •96. Права заповідача. Заповідальний відказ.
- •97. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •98. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •99. Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •100. Черговість спадкування за законом.
- •101. Прийняття спадщини. Строк прийняття спадщини та наслідки його пропущення.
- •102. Відмова від прийняття спадщини: поняття та правові наслідки. Відумерлість спадщини.
- •103. Спадковий договір.
- •104. Поняття права інтелектуальної власності та його співвідношення з правом власності.
- •105. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1.Объектами авторского права являются произведения, а именно:
- •2.Авторское право не распространяется на идеи, процессы, методы деятельности или математические концепции.
- •106.Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки їх закінчення.
- •107.Загальна характеристика суміжних прав. Суб’єкти та об’єкти суміжних прав.
- •108.Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •109.Охоронні документи на об’єкти патентного права, права та обов’язки, що випливають з них.
- •110.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та географічне зазначення.
- •111 За 13 вопросом.
61. Поняття строку та терміну. Види строків. Порядок їх обчислення.
Статья 251. Понятие срока и даты
1. Сроком является определенный период во времени, с истечением которого связано действие или событие, которое имеет юридическое значение.
2. Датой является определенный момент во времени, с наступлением которого связано действие или событие, которое имеет юридическое значение
Сроки упорядочивают гражданский оборот, способствуют выполнению договоров. Осуществление и защита гражданских прав неразрывно связана с фактором времени, закон связывает с моментами времени возникновение, прекращение, изменение правоотношений, совершение действий, предусмотренных договором или законом, возможность принудительного осуществления нарушенного права. ГК устанавливает порядок и правила исчисления сроков. Статья 252. Определение срока и даты
1. Срок определяется годами, месяцами, неделями, днями или часами.
2. Срок определяется календарной датой или указанием на событие, которое должно неминуемо наступить.
Статья 253. Начало истечение срока
1. Истечение срока начинается со следующего дня после соответствующей календарной даты или наступления события, с которым связано его начало.
Статья 254. Окончание срока
1. Срок, определеный годами, истекает в соответствующие месяц и число последнего года срока.
2. К сроку, определеному полугодием или кварталом года, применяются правила о сроках, которые определены месяцами. При этом отсчет кварталов ведется с начала года.
3. Срок, определеный месяцами, истекает в соответствующее число последнего месяца срока.
Срок, определенный в полумесяца, равняется пятнадцати дням. Если окончание срока, определенного месяцем, приходится на такой месяц, в котором нет соответствующего числа, срок истекает в последний день этого месяца.
4. Срок, определеный неделями, уплывает в соответствующий день последней недели срока.
5. Если последний день срока приходится на исходный, праздничный или другой нерабочий день, который определен соответственно закону в месте совершения определенного действия, днем окончания срока есть первый за ним рабочий день.
Статья 255. Порядок совершения действий в последний день срока
1. Если срок установлен для совершения действия, оно может быть совершено до окончания последнего дня срока. В случае, если это действие должно быть совершено в учреждении, то срок истекает тогда, когда в этом учреждении по установленным правилам прекращаются соответствующие операции.
2. Письменные заявления и сообщения, сданные в учреждение связи до окончания последнего дня срока, считаются, сданными своевременно.
Виды сроков – законные, договорные и судебные (от того, кем устанавливаются). По правовым последствиям делятся на правообразующие, правоизменяющие и правопрекращающие. Различают сроки императивные и диспозитивные, абсолютно-определенные, относительно-определенные и неопределенные, общие и специальные, сроки защиты гражданских прав
62. Поняття позовної давності та межі її застосування.
Статья 256. Понятие исковой давности
1. Исковая давность - это срок, в границах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.
Статья 257. Общая исковая давность
1. Общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года.
Статья 258. Специальная исковая давность
1. Для отдельных видов требований законом может устанавливаться специальная исковая давность: сокращенная или более продолжительная сравнительно с общей исковой давностью.
2. Исковая давность в один год применяется, в частности, к требованиям:
о взыскании неустойки (штрафа, пени);
об опровержении недостоверной информации, помещенной в средствах массовой информации.
В этом случае исковая давность вычисляется от дня размещения этих сведений в средствах массовой информации или со дня, когда лицо узнало ли могло узнать об этих сведениях;
о переводе на совладельца прав и обязанностей покупателя в случае нарушения преимущественного права покупки частицы в праве общей долевой собственности (статья 362 настоящего Кодекса);
в связи с недостатками проданного товара (статья 681 Гражданского кодекса Украины);
о разрыве договора дарения (статья 728 Гражданского кодекса Украины);
в связи с перевозкой груза, почты (статья 925 Гражданского кодекса Украины);
об обжаловании действий исполнителя завещания (статья 1293 Гражданского кодекса Украины).
3. Исковая давность в пять лет применяется к требованиям о признании недействительной сделки, совершенной под влиянием насилия или обмана.
4. Исковая давность в десять лет применяется к требованиям о применении последствий никчемной сделки.