- •1. Предмет цивільного права.
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •5. Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Акти цивільного законодавства та їх дія у часі, просторі та за колом осіб.
- •7. Аналогія закону та аналогія права.
- •8. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •10. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •11. Цивільна дієздатність фізичної особи та її зміст.
- •12. Часткова цивільна дієздатність.
- •13. Неповна цивільна дієздатність. Надання повної цивільної дієздатності фізичній особі, яка не досягла вісімнадцяти років.
- •111.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •14. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •16. Опіка і піклування.
- •17. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Фізична особа як підприємець.
- •20. Поняття юридичної особи та її ознаки.
- •21.Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •22.Індивідуалізація юридичних осіб.
- •23.Створення юридичних осіб приватного права.
- •Порядок образования юридического лица
- •24. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи приватного права. Органи юридичної особи.
- •25.Філії та представництва юридичної особи.
- •26. Припинення юридичної особи з правонаступництвом.
- •27. Припинення юридичної особи без правонаступництва.
- •28. Господарські товариства та їх форми.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •33. Акціонерне товариство.
- •34. Виробничий кооператив.
- •35. Загальна характеристика непідприємницьких товариств і установ.
- •36. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •37. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •38. Речі та їх класифікація.
- •39.Гроші і валютні цінності як об’єкти цивільних прав.
- •40. Поняття цінних паперів як об’єктів цивільних прав. Класифікація цінних паперів.
- •41. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
- •42. Поняття правочину та його ознаки. Класифікації правочинів.
- •43. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •44. Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.
- •45. Тлумачення правочину. Відмова від правочину.
- •46. Поняття та види недійсних правочинів.
- •47.Правові наслідки недійсності правочину.
- •48. Поняття та види представництва.
- •49. Довіреність (поняття, види, форма, строк).
- •50. Припинення представництва за довіреністю.
- •51. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. Передоручення.
- •52. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.
- •55. Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.
- •56. Самозахист цивільних прав.
- •57. Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.
- •58. Види цивільно-правової відповідальності.
- •59. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •61. Поняття строку та терміну. Види строків. Порядок їх обчислення.
- •62. Поняття позовної давності та межі її застосування.
- •63. Строки позовної давності. Зміна тривалості позовної давності.
- •64. Початок перебігу позовної давності.
- •65. Зупинення та переривання перебігу позовної давності.
- •66. Наслідки спливу позовної давності.
- •68. Загальна характеристика речового права.
- •69. Поняття права власності. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •70. Суб’єкти і об’єкти права власності.
- •71. Зміст права власності. Здійснення права власності.
- •72. Право власності на земельну ділянку. Самочинне будівництво.
- •73. Право власності на житло.
- •74. Обов’язки власника та обмеження його прав.
- •76. Загальні та спеціальні підстави набуття права власності.
- •77. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором.
- •78. Підстави припинення права власності.
- •80. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •81. Право спільної часткової власності.
- •82. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності.
- •83. Поділ майна, що є у спільній частковій власності, та виділ з нього частки.
- •84 Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
- •85. Право спільної сумісної власності.
- •86. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ з нього частки.
- •87. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •88. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •1.Недобросовестный
- •2. Добросовестный
- •89. Право на захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння (негаторний позов).
- •90. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •91.Відкриття спадщини. Час і місце відкриття спадщини.
- •92. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •94. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту.
- •95. Скасування і зміна заповіту. Визнання заповіту недійсним.
- •96. Права заповідача. Заповідальний відказ.
- •97. Право на обов’язкову частку у спадщині.
- •98. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •99. Виконання заповіту. Повноваження виконавця заповіту.
- •100. Черговість спадкування за законом.
- •101. Прийняття спадщини. Строк прийняття спадщини та наслідки його пропущення.
- •102. Відмова від прийняття спадщини: поняття та правові наслідки. Відумерлість спадщини.
- •103. Спадковий договір.
- •104. Поняття права інтелектуальної власності та його співвідношення з правом власності.
- •105. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1.Объектами авторского права являются произведения, а именно:
- •2.Авторское право не распространяется на идеи, процессы, методы деятельности или математические концепции.
- •106.Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки їх закінчення.
- •107.Загальна характеристика суміжних прав. Суб’єкти та об’єкти суміжних прав.
- •108.Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •109.Охоронні документи на об’єкти патентного права, права та обов’язки, що випливають з них.
- •110.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та географічне зазначення.
- •111 За 13 вопросом.
46. Поняття та види недійсних правочинів.
недействительность сделки означает, что действие, совершенное в виде сделки, не порождает юридических последствий, которые соответствуют ее содержанию, т.е. не влечет возникновение, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей, кроме тех которые связаны с ее недействительностью. Недействительная сделка является неправомерным юридическим дейтсивем. Закон подразделяет все недействительные сделки на два общих вида – ничтожные сделки и оспоримые сделки. Ничтожная сдека недействительна в силу нормы права в момент ее совершения, поэтому судебного решения о признании ее недействительной не требуется. Ничтожная сделка не подлеит исполнению. На ничтожность сделки вправе ссылаться и требовать в судебном порядке последствий ее недействительности любые лица. Суд, установив при рассмотрении дела факт совершения ничтожной сделки, констатирует ее недействительность и вправе применить последствия недействительности ничтожной селки по собственной инициативе. Закон предусматривает возм признания судом в исключит случаях ничтожной сделки действительной. Оспоримой называется сделка, которая в момент ее совершения порождает свойственные действительной сделке правовые последствия, но эти последстяи носят неустойчивый характер, т.к. по требованию опр в з-не лиц, такая сделка м б признана судом недействительной по основаниям, установленным законом. В этом случае правовой результат сделки м б аннулирован т.к. недействительная сделка недействительна с момента ее совершения и решения судапо этому вопросу будет иметь обратную силу. Основания недействительности сделок могут устанавливаться только ГК. Часть сделки тоже может быть недействит, если она не отн к существ услов. Основные последствия недейст \сделки связаны с определением правовой судьбы полученного сторонами по сделке. Это наз реституция (двусторонняя - общее правило), односторонняя и недопущение реституции ( в доход гос-ва) есть.
47.Правові наслідки недійсності правочину.
Статья 215. Недействительность сделки
1. Основанием недействительности сделки является несоблюдение в момент совершения сделки стороной (сторонами) требований, установленных частями первой - третьей, пятой и шестой статьей 203 Гражданского кодекса Украины.
2. Недействительным является сделка, если ее недействительность установлена законом (ничтожная сделка). В этом случае признания такой сделки недействительной судом не требуется.
В случаях, установленных Гражданским кодексом Украины, ничтожная сделка может быть признана судом соответствующей действительности.
3. Если недействительность сделки прямо не установлена законом, но одна из сторон или другое заинтересованное лицо опротестовывает ее действительность на основаниях, установленных законом, такая сделка может быть признана судом недействительной (оспаримая сделка).
Статья 216. Правовые последствия недействительности сделки
1. Недействительная сделка не создает юридических последствий, кроме тех, что связаны с ее недействительностью.
В случае недействительности сделки любая из сторон обязаная возвратить второй стороне в натуре все, что она получила на выполнение этой сделки, а в случае невозможности такого возвращения, в частности тогда, если полученное состоит в пользовании имуществом, выполненной работе, предоставленной услуге, - возместить стоимость того, что получено, по ценам, которые существуют на момент возмещения.
2. Если в связи с совершением недействительной сделки второй стороне или третьему лицу причинен убыток и моральный ущерб, они подлежат возмещению виновной стороной.
3. Правовые последствия, предусмотренные частями первой и второй этой статьи, применяются, если законом не установлены особые условия их применения или особые правовые последствия отдельных видов недействительных сделок.
4. Правовые последствия недействительности ничтожной сделки, которые установлены законом, не могут изменяться по договоренности сторон.
5. Требование о применении последствий недействительности ничтожной сделки может быть предъявлено любым заинтересованным лицом.
Суд может применить последствия недействительности ничтожной сделки по собственной инициативе.
Статья 217. Правовые последствия недействительности отдельных частей сделки
1. Недействительность отдельной части сделки не ведет к недействительности других ее частей и сделки в целом, если можно предположить, что сделка была бы совершена и без включения в нее недействительной части.