31)Поняття і форми реалізації норм права

Реалізація норм права — це здійснення приписів правових норм у практичній діяльності суб'єктів права. Форми реалізації правових норм:

— використання — це така форма реалізації уповноважувальних правових норм, за якої суб'єкти на свій розсуд за власним бажанням використовують надані їм права (реалізація права на вищу освіту); — виконання — форма реалізації зобов'язальних правових норм, що полягає в активній поведінці суб'єктів, яку треба здійснювати незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація положень КК України про надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані); — дотримання — це така форма реалізації заборонювальних норм права, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів. Для неї характерним є утримання від активних дій, заборонених юридичними нормами (наприклад, не порушення водіями транспортних засобів обмежень швидкості руху); — застосування правових норм — це організаційно-владна діяльність компетентних органів держави з реалізації правових норм щодо конкретних життєвих обставин та персоніфікованих суб'єктів (рішення суду).

32)Застосування норм права.Основні стадії процесу застосування

Застосування норм права - державно-владна, організаційна,здійснювана в процедурно-процесуальному порядку діяльність компетентних органів держави й посадових осіб у реалізації приписів правових норм стосовно до конкретних життєвих випадків через винесення індивідуально-конкретних правових наказів (приписів), іншими словами, це особлива форма реалізації норм права.

Основні стадії застосування норм права

Порядок застосування норм права може бути простим і складним. Прикладом простого Порядку (процесу) застосування норм права є застосування санкції за безквитковий проїзд у міському транспорті (пропозиція контролера сплатити штраф, одержання суми і виписка квитанції). Інша річ складний процес застосування норм права (наприклад, застосування Особливої частини Кримінального кодексу).

Складний порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:

1) встановлення фактичних обставин справи;

2) встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм (інакше: юридична кваліфікація фактичних обставин);

3) вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.

Зазначені стадії є умовними, оскільки на практиці вони збігаються.

33)Поняття та види тлумачення норм права

Тлумачення норм права — це складний вольовий процес діяльності різноманітних суб’єкл’в, спрямований на встановлення точного змісту, що міститься в нормі права.

норми, щодо якої здійснюється тлумачення.

Існують певні критерії, за якими можна класифікувати тлумачення норм права на види, а саме:

1) тлумачення норм права за обсягом;

2) тлумачення норм права за суб’єктами.

Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне); розширене; обмежене.

Буквальне тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст норм права, розкритий у результал тлумачення, відповідає буквальному тексту, тобто «дух» і «буква» закону збігаються

Розширене тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст юридичних норм, розкритий у результал тлумачення, ширший, ніж буквальний зміст.

Обмежене тлумачення — це таке тлумачення, згідно з яким дійсний зміст юридичних норм, розкритий у результаті тлумачення, вужчий, ніж буквальний текст, «буква» закону.

Види тлумачення норм права за суб’єктами:

I. Офіційне тлумачення: нормативне; казуальне (індивідуальне).

Нормативне тлумачення може бути автентичне та легальне (делеговане). Казуальне (індивідуальне) поділяється на судове та адміністративне.

II. Неофіційне тлумачення: 1) професійно-правове: а) доктри- нальне; б) компетентно-юридичне; 2) компетентно-неправове; 3) буденне.