- •1.Поняття світогляду і його структура. Міфол. Та релігійний
- •3Виникнення філософії .Філософський спосіб освоєння дійсності
- •6.Філософія Стародавньої Індії. Ведійський і класичний період
- •5.Філософія Стародавнього Китаю
- •7..Філософія давньої Еллади (до сократівська доба)
- •9.Антична філософія класичного періоду
- •10 Вчення Платона про ідеї та державу
- •8 Філософські ідеї і погляди Демокріта та Епікура
- •18. Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство(Галілео Галілей
- •74.Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •13 Формування середньовічної філософської думки.Філософія і технологія Аврелія Августина.
- •28] Історіософська концепція м. Костомарова. «Книга буття українського народу»
- •[33] «Філософія життя» і її різновиди (а.Шопенгауер,ф.Ніцше,в.Дільтей)
- •[34] Предмет філософії і її функції
- •[35] Еволюція поняття «матерія”. Філософське і наукове значення
- •[36] Мораль і політика
- •44, Філософія як форма суспільної свідомості
- •48. Категорії філософії: їх методологічне значення
- •49.Сенс історії і проблеми виживання людства
- •51. Поняття цінностей типи ціннісних орієнтацій
- •53.Співвідношення понять картина світу і наукова Картина світу
- •54.Елітарна та масова культура
- •46. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •52. Ієрархія цінностей
- •56.Сучасна науково-технічна революція: та соціальні наслідки
- •55 Марксизм
- •57. Неопозитивізм.
- •58. Філософія елеатів
- •59. Футурологія, її можливості і межі
- •60. Системи природи і суспільства
- •61. Техніка як продукт творчості людини. Технічний прогрес і духовність
- •62. Буття і існування. Поняття реальність
- •63. Буття світу і буття людини
- •64.Буття духовного.(сакральне, світське)
- •45 Проблема людини в історії філософії.
- •82. Поняття культури. Структура і функції культури.
- •83.Людина в світі культури. Моделі культури.
- •84.Світ повсякденності(науковий,художній,релігійний)
- •88.Поняття»цивілізація».Проблеми і перспективи сучасної цивілізації.
- •85.Суспільні форми духовного(мораль,мистецтво,релігія)
- •86.Поняття суспільства.Системна організація суспільства і джерела її саморозвитку.
- •89.Техніка.Технічний прогрес і духовність.
- •90.Світоглядна та наукова картина світуСуперечливість наукової картини світу.
7..Філософія давньої Еллади (до сократівська доба)
Антична філософія, філософія стародавніх греків і римлян, зародилася в VII-VI ст. дон.е. у Греції і проіснувала до VIст.н.е. У період античності був закладений фундамент не тільки європейської філософії, але й європейської культури загалом. У подальшому розвитку античної філософії можна виділити чотири етапи: а) ранній чи досократівський (поч.VI-кiн.Vст.); б) класичний (кiн.V-кiн.IV ст.); в) еллiнiстичний (кiн.IV-кiн.I ст.); г) пізньоантичний (кiн.I ст. до н.е.-поч.VI ст. н.е.).а. Мілетська школа. Першою філософською школою античності стала мілетська школа, найвідомішими представниками якої були Фалес, Анаксімандр, Анаксімен. Перші філософи зосередили увагу на двох центральних проблемах - на проблемі першооснови світу і на питанні про рухомість або нерухомість, розвиток чи незмінність справжньої реальності. Усіх трьох мілетців об'єднує пошук первинної матеріально-речової субстанції, першооснови і сутності всіх речей. Фалес вбачав її у воді, Анаксімен - у повітрі, Анаксімандр називав “апейроном”, невизначеним першопочатком.б. Ефеська школа. Другим центром торгового, політичного і культурного життя була малоазійська колонія Греції - місто Ефес. У другій половині VI ст. тут виникає філософська школа, пов'язана з ім'ям Геракліта. Світ для нього був упорядкованим Космосом, вічним, безкінечним, керованим універсальним законом - логосом, образом і символом якого є вогонь.Геракліт заперечував існування в природі чого б то не було постійного. Він став першим представником діалектичної концепції світу, він же першим висловив ідею про єдність і боротьбу протилежностей як джерело і причину розвитку.в. Піфагорійська школа. В один час з Гераклітом розробляє своє філософське вчення Піфагор із Самоса. Вершиною його творчості була відома містика чисел. Кожне число для Піфагора є самостійною, божественною сутністю, саме числа упорядковують світ. Піфагорійці вперше дійшли висновку, сформульованого через дві тисячі Галілеєм про те, що “книга природи написана мовою математики”.г. Елейська школа. Ще одна відома школа виникла на заході давньогрецького світу, у місті Елея. Основні представники елейської школи Ксенофан, Парменід, Зенон. Елеати першими з античних філософів звернули увагу не на конкретну матеріальну стихію, а на саме поняття буття. Для елеатів справжньою реальністю є божественне Єдине, вічне, незмінне і неподільне буття. Усякі зміни у світі - лише ілюзія, марево, видимість, вважали вони. Елеати свідомо протиставили світ справжнього понадчуттєвого, вічного і незмінного буття чуттєвому світу мінливих речей. Істинне знання про єдине і незмінне буття досягається лише за допомогою розуму, логічного міркування. Чуттєве знання є недосконалим, воно дає лише видимість речей.Найбільш відомим викладом едейського вчення про заперечення руху є апорії Зенона. Апорії показують, якщо допустити існування руху, то виникають не розв'язувані протиріччя. На всьому протязі свого розвитку наука знову і знову стикається з протиріччями, які відкрив колись Зенон. Апорії Зенона прагнули розв'язати Демокріт, Арістотель, Галілей, Лейбніц, Кант. І досі вони викликають певний інтерес, насамперед для математики.д. Атомістична школа. Завершує досократівську натурфілософію атомістична школа Левкіппа і Демокріта. Демокріт своє вчення ґрунтує на протилежній щодо елеатів тезі -- існує не тільки буття, але й небуття.