27.Розрахунок потреби матеріалів для цехів.

. Стандартна модель керування запасами

Найбільш важливою функцією керування матеріальними ресурсами є керування рівнями запасів.

Запаси служать для того, щоб послабити безпосередні залежності між постачальником, виробником і споживачем. Наявність запасів дозволяє забезпечити виробництво сировиною, що поставляється оптимальними по розмірі партіями, а також робити переробку сировини в готову продукцію партіями оптимального розміру.

Наявність запасів дозволяє:

уникати втрати клієнтів;

клієнту вивчити товар перед покупкою;

використовувати можливий ріст цін чи їхнє зниження на сировинні ресурси;

забезпечити роботу підприємства без зупинок і скорочення персоналу;

гарантувати швидкі постачання клієнтам.

24.Методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах.

Зміст планування матеріально-технічного забезпечення виробництва та послідовність його розробки.

Важливою умовою виконання виробничої програми являється її матеріально – технічне забезпечення (МТЗ).На підприємстві МТЗ виконує відділ забезпечення в функції якого входить: виявлення потреби в матеріалах, енергії, устаткуванні, паливі; визначення запасів матеріальних ресурсів; облік і контроль виконання планів забезпечення; поточне регулювання забезпечення матеріальними ресурсами. Планування забезпеченності здійснюється в такій послідовності:1. Підготовча робота (забезпечення бланками-формами, інструктаж тощо); 2. Визначення джерела забезпечення потреби в матеріалах; 3. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах; 4. Розробка норм виробничих запасів. Основні дані для визначення потреби – погоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів та послуг і норм витрат на їхнє виготовлення. Потребу можна розрахувати на основі двох методів. Найбільш поширеним є – прямого розрахунку (подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та інші). При подетальному методі потреба в матеріалах визначається як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей. Потреба у матеріальних ресурсах: Пі= - Ні*N*Кзн., де Пі - потреба у матеріальних ресурсах по видах, N – норма витрат матеріалу, Ні – кількість виробів у виробничій програмі Кзн – коефіцієнт зниження норм витрат. При освоєнні випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують по аналогах. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироб

29.Фонди часу, що використовуються при розрахунках потужності, їхнє визначення і галузі, в яких вони застосовуються.

Види виробничої потужності, чинники, що її визначають і послідовність розрахунків.

де: Т використ. – введеної потужності в місяцях (від початку введення в експлуатацію до кінця року); Т невикорист. – термін на протязі якого виведена потужність не використовувалась; Т вхідна – потужність на кінець року; Т вивед. – потужність, яка буде виведена. Виробнича потужність підприємства визначається виходи з потужності провідних підрозділів (дільниці що виконують головні технологічні операції у виготовленні профільної продукції).

Розрахунок виробничої потужності проводиться з метою обґрунтування можливостей випуску запланованого обсягу реалізації. Виробнича потужність –це максимально можливий випуск продукції в номенклатурі, який може випустити підприємство, цех, дільниця при повному використанні устаткування, площ і прогресивної технології. Фактори впливу на виробничу потужність: кількість устаткування, рівень його фізичного і морального зносу; рівень прогресивності технологічних процесів; режим роботи підприємства і його підрозділів; кваліфікація й розташування робочих кадрів; якість обслуговування робочих місць; номенклатура, асортимент і якість продукції; тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення продукції. Виробнича потужність вимірюється і розраховується у: натуральних показниках; умовно-натуральних; грошових і трудових вимірниках (нормогодинах).Розрізняють такі види потужності: а) вхідну потужність (на початок року); б) вихідну потужність (на кінець року); в)середньорічну – використовується для обґрунтування виробничої програми. Розраховується по формулі:

де: Т використ. – введеної потужності в місяцях (від початку введення в експлуатацію до кінця року); Т невикорист. – термін на протязі якого виведена потужність не використовувалась; Т вхідна – потужність на кінець року; Т вивед. – потужність, яка буде виведена. Виробнича потужність підприємства визначається виходи з потужності провідних підрозділів (дільниці що виконують головні технологічні операції у виготовленні профільної продукції).