Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_Vyshka.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
3.89 Mб
Скачать

14. Похідна функції, таблиця похідних, диференціал.

Похідною функції y=f(x) в точці х називається границя відно­шення приросту функції до приросту аргументу, коли приріст аргу­менту прямує до нуля.

Похідна може позначатись f’(x), y’,

Правила диференціювання:

Нехай функції u=f(x) i v=g(x) мають у певній точці х0 похідні u’, v

1. Похідна від суми (різниці) двох функцій: (u ±v)’= u’ ±v

2. Похідна від добутку двох функцій: (uv)' = uv + uv

3. Похідна від частки двох функцій: ,

4. Похідна складної функції: якщо y=f(u), u=g(x), то y’=f’(u)u

Таблиця похідних:

Якщо функція y=f(x) диференційована в точці х, тобто має в цій

точці скінченну похідну y’, то де при Звідси .

Головна частина приросту функції , лінійна відносно , нази­вається диференціалом функції і позначається dy :

dy=y або dy=y

Справедлива формула або яка застосовується в наближених обчисленнях.

15. Наближені обчислення за допомогою диференціала. Похідні та диференціали вищих порядків.

Якщо функція y=f(x) диференційована в точці х, тобто має в цій

точці скінченну похідну y’, то де при Звідси .

Головна частина приросту функції , лінійна відносно , нази­вається диференціалом функції і позначається dy :

dy=y або dy=y

Справедлива формула або яка застосовується в наближених обчисленнях.

Нехай функція y=f(x) визначена та має похідну першого порядку на інтервалі (a,b). Тоді її похідна y’=f’(x) також буде функцією, що визначена на інтервалі (a,b).Якщо ця функція сама є диференційованою в деякій точці х інтервалу (a,b), тобто має в цій точці похідну, то вказана похідна називається другою похідною або похідною 2-го порядку і позначається

y’’=(y’)’=f’’(x) або .

Аналогічно можна ввести поняття третьої похідної, потім четвертої і т.д.

Похідною n-го порядку називається похідна від похідної (n-1)-го порядку і позначається

Для похідних n-го порядку справедливі правила:

1. (u+v)(n)=u(n)+v(n).

2.

Остання формула носить назву формули Лейбніця.

Якщо у' є диференційованою функцією, то можна визначити ди­ференціал другого порядку. Другим диференціалом (або диферен­ціалом другого порядку) називається диференціал від диференціала функції, тобто

d(dy)=d(ydx)=d’’dx2=d2y або d2y=y’’dx2

Диференціалом n-го порядку називається перший диференціал від диференціала (n-1)-го порядку

dny=d(dn-1y)=y(n)dxn

16. До основних теорем диференціального числення належать теорема Ролля, Лагранжа, Коші, Лопіталя та Ферма.

Правило Лопіталя для розкриття невизначеностей типу і полягає в такому : якщо функції f(x) і g(x) нескінченно малі або нескінченно великі при х →а, диференційовані в околі точки х=а, g(x)≠0 в околі цієї точки, існує , то існує і справедлива рівність

17. Точка x0 називається точкою локального максимуму (мінімуму) функції y= f(x), якщо f(x0) є найбільшим (найменшим) значенням функції в деякому околі цієї точки. Точки локального максимуму і мінімуму функції називаються точками екстремуму цієї функції.

Необхідна ознака існування екстремуму : якщо неперервна функція f(x) має в точці x= x0 екстремум, то похідна функції f′(x)=0 або не існує. Точки, в яких похідна дорівнює нулю або не існує, називаються критичними (стаціонарними, підозрілими на екстремум)

Достатня ознака існування екстремуму функції за першою похідною. Якщо при переході через критичну точку x0 похідна диференційованої функції y= f(x) змінює свій знак з плюса на мінус, то точка x0 – це точка екстремуму, а якщо з мінуса на плюс, то точка мінімуму.

Достатня ознака існування екстремуму функції за другою похідною. Якщо функція f(x) має в критичній точці x0 скінченну другу похідну, то вона має в точці x0 локальний максимум, якщо f′′(x)<0, і локальний мінімум, якщо f′′(x)>0.

Якщо функція f(x) неперервна на відрізку [a,b], то вона досягає на цьому відрізку своїх найбільшого та найменшого значень. Для знаходження цих значень необхідно знайти всі критичні точки на [a,b], обчислити значення f(x) в цих точках і в точках х=а, х=b та серед знайдених значень вибрати найбільше і найменше.

Загальна схема дослідження функції та побудови графіка:

Знайти область визначення функції

Дослідити ф-ю на парність/непарність, періодичність

Знайти вертикальні асимптоти

Дослідити поведінку функції на нескінченності, знайти горизонтальні та похилі асимптоти

Знайти екстремуми та інтервали монотонності ф-ї

Знайти інтервал опуклості ф-ї та точки перегину

Знайти точки перегину з осями координат

Побудувати асимптоти, точки перегину з осями, екстремальні точки, точки перегину та графік.

18. Частинною похідною від функції z=f(x,y) за незалежною змінною х називається скінченна границя

= = f′x(x,y)

обчислена при постійному y.

Частинною похідною від функції z=f(x,y) за незалежною змінною y називається скінченна границя

= = f′y(x,y) , обчислена при постійному х.

Для частинних похідних справедливі звичайні правила та формули диференціювання.

Частинними похідними другого порядку від функції z=f(x,y) називаються частинні похідні від її частинних похідних першого порядку

z′′xx= = ( )

z′′xy= = ( )

z′′yx= = ( )

z′′yy= = ( )

19. Диференціал функції багатьох змінних

20. Екстремум функції багатьох змінних

Означення 1.2. Значення функції z у точці екстремуму (максимуму або мінімуму) називається локальним екстремумом (максимумом або мінімумом) цієї функції.

Функція декількох змінних, зрештою, як і функція однієї змінної, може мати декілька або безліч локальних екстремумів, а може не мати жодного.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]