80. Назвіть галузь застосування повітряно-механічної піни для пожежогасіння, обмеженість таособливості її використання задля цієї мети.

Пенные установки пожаротушения используются преимущественно для тушения легко воспламеняющихся жидкостей и горючих жидкостей в резервуарах, горючих веществ и нефтепродуктов, расположенных как внутри зданий, так и вне их. Дренчерные установки пенного АПТ применяются для защиты локальных зон зданий, электроаппаратов, трансформаторов. Спринклерные и дренчерные установки водяного и пенного пожаротушения имеют достаточно близкое назначение и устройство. Особенность пенных установок АПТ — наличие резервуара с пенообразователем и дозирующих устройств при раздельном хранении компонентов огнетушащего вещества.

Применяются следующие дозирующие устройства:

насосы-дозаторы, обеспечивающие подачу пенообразователя в трубопровод;

автоматические дозаторы с трубой Вентури и диафрагменно-плунжерным регулятором (при увеличении

расхода воды возрастает перепад давления в трубе Вентури, регулятор обеспечивает подачу дополнительного количества пенообразователя);

пеносмесители эжекторного типа;

баки-дозаторы, использующие перепад давления, создаваемый трубой Вентури.

Другая отличительная особенность установок пенного пожаротушения — применение пенных оросителей или генераторов. Существует ряд недостатков, присущих всем системам водяного и пенного пожаротушения : зависимость от источников водоснабжения; сложность тушения помещений с электроустановками; сложность технического обслуживания; большой, а часто невосполнимый, ущерб защищаемому зданию.

81. Назвіть галузьзастосування двооксиду вуглецю для пожежогасіння, обмеженість та особливостійого використання задля цієї мети.

При гасінні пожеж інертними газоподібними розріджувачі використовують двоокис вуглецю, азот, димові чи які відпрацювали гази, пар, і навіть аргон та інші гази. Огнетушащие дію названих складів залежить від розведенні повітря й тотального зниження у ньому змісту кисню до концентрації, коли він припиняється горіння. Огнетушащий ефект при розведенні зазначеними газами обумовлюється втратами теплоти на нагрівання розріджувачів і зниженням теплового ефекту реакції. Особливе місце серед огнетушащих складів займає двоокис вуглецю (вуглекислий газ), яку застосовують для гасіння складів ЛВЖ, акумуляторних станцій,

сушильных печей, стендів випробування електродвигунів тощо.

Следует пам'ятати, проте, що двоокис вуглецю не можна застосовувати для гасіння речовин, у складі молекул яких входить кисень, лужних і щелочноземельных металів, і навіть тліючих матеріалів. Для гасіння цих речовин використовують азот чи аргон, причому останній застосовують у тому випадку, коли є небезпека освіти нитридов металів, які мають вибуховими властивостями і чутливістю до удару.

В останнім часом розроблений новий спосіб подачі газів у скрапленому стані защищаемый обсяг, який має істотним перевагами перед способом, заснованим на подачі стиснутих газів.

При новий спосіб подачі практично зайвими в обмеження розмірів що допускаються до захисту об'єктів, оскільки рідина займає приблизно 500 разів меншу обсяг, ніж який дорівнюється масі кількість газу, і потребує великих докладає зусиль до її. З іншого боку, при випаровуванні скрапленого газу досягається значних охолоджувального ефекту і відпадає обмеження, пов'язане із можливим руйнацією ослаблених отворів, оскільки за подачі скраплених газів створюється м'який режим заповнення без небезпечного підвищення тиску.

Класс пожара «Е», характеристика воспламеняющейся среды- Электроустановки, которые находятся под напряжением.огнегасящая концентрация 25-30%(об.)

82. Назвіть галузьзастосування порошкових сумiшей для пожежогасіння, обмеженість та особливостіїх використання задля цієї мети.

Класс пожара «д», характеристика воспламеняющейся среды- Металлы и их сплавы (калий, натрий, алюминий, магний и т.п.) При введенные в зону горения веществ, которые тормозят химическую реакцию окисления, они диссоциируют на ионы, которые вступают в реакцию с ионами горячего вещества и тормозят горение. Основное их преимущество над другими огнетушащими веществами – малая огнегасящая концентрация. Так, для наиболее применяемых огнегасящих смесей, которые условно называются: 3,5 (70% бромистого этила и 30% диоксида углерода) и УНД (97% бромистого этила и 3% диоксида углерода), огнегасящая концентрация составляет около 4,5-6% (об.). Эффективность смеси 3,5 именно в 3,5 раза превышает эффективность гашения диоксидом углерода, отсюда и условное наименование.

Огнегасящие вещества в виде твердых порошков применяют в случае небольших загораний разных веществ и материалов, а также тех, при гашении которых нельзя применять другие огнегасящие средства. Для этого разработаны специальные смеси ПС-1, ПС-2, СИИ-2, ПСБ. В состав порошка СИИ-2 входит силикагель, насыщенный тетрафтордиброметаном, а в состав порошка ПСБ – бикарбонат натрия или калия.