20. Обов’язки потерпілого або працівника, якиййого виявив, чи іншої особи — свідка в разі настання нещасного випадку навиробництві

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є: з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві; визначення причин, що призвели до нещасного випадку; встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного; розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Керівник робіт або уповноважена особа підприємства, у свою чергу, зобов’язані: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку його у разі необхідності до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Из другого источника:

Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець має сповістити керівника виробничої дільниці, який зобов’язаний організувати: - першу допомогу і доставити потерпілого у лікувальний заклад;  - повідомити про те, що сталося роботодавця і відповідну профспілкову організацію;  - зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в такому стані, у якому вона була на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників.  Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок терміново створює комісію до складу якої входять: - керівник служби охорони праці (голова комісії);  - керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;  - представник профспілкової організації.  Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

- ретельно обстежити місце події, опитати свідків, одержати пояснення, визначити чи умови праці відповідали вимогам правових і технічних актів про охорону праці;  - з’ясувати причини нещасного випадку, визначити його зв'язок з виробництвом, а також встановити особу, яка допустила порушення правил охорони праці та розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;  - скласти акт розслідування за формою Н-1 або НТ у шести примірниках і передати їх на затвердження роботодавцю.  Нещасні випадки, про які складаються акти Н-І або НТ, беруться на облік та реєструються у спеціальному журналі. Роботодавець протягом доби після розслідування має затвердити вказані акти і надіслати: - потерпілому або його довіреній особі;  - керівникові робіт, де стався нещасний випадок;  - державному Фонду соціального страхування;  - територіальному органу державного нагляду;  - профспілковій організації, членом якої є потерпілий;  - керівникові служби охорони праці підприємства.  Акти про нещасні випадки зберігаються протягом 45 років. Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомили роботодавця, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягоммісяця після одержання заяви потерпілого. У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-І питання має вирішуватися у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Контроль за своєчасним розслідуванням та обліком нещасних випадків, здійснюють органи державного нагляду та Фонд соціального страхування відповідно до їх компетенції.