- •1.Транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування.
- •3.Загальна постановка задачі оптимізації вантажопотоків. Методи її розв’язання
- •4. Характеристики маршрутів вантажних автомобільних перевезень.
- •3. Розвізний маршрут
- •6. Розвізно-збірний маршрут. Техніко-експлуатаціні показники роботи рухомого складу при виконанні перевезень на розвізно-збірному маршруті.
- •Вплив ступеня використання вантажопідйомності при розвозі на Pч
- •11. Показники, що характеризують роботу парку рухомого складу.
- •12. Раціональна структура парку рухомого складу та її формування при виконанні перевезень вантажів дрібними відправками та об’єднаними партіями.
- •13.Визначення показників функціонування замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування.
- •14.Визначення показників ефективності спільної роботи транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування.
- •15. Способи та засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом . Їх класифікація.
Вплив ступеня використання вантажопідйомності при розвозі на Pч
Pч = f (q γр) Pч = f (gpi)
В исновок: Вид залежності - дробно-лінійний.
Pч
q γр , gpi , т
Залежність Pч від qγр та розміру партії вантажу gpi представлена зростаючою гіперболою. Із збільшенням цих показників збільшується величина Pч. Робоча зона графіка розташована в першому квадранті. графік проходить через початок координат
2.Залежність Pч від коефіцієнту супутнього збору Pч = f (Кс)
В исновок: Вид залежності – дробно-лінійний.
Pч
Кс
Годинна продуктивність знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від Кс .Із збільшенням цього показника збільшується величина Pч. Робоча зона графіку знаходиться в першому квадранті. Графік не проходить через початок координат.
Залежність Pч від технічної швидкості Pч = f (Vт)
Висновок:
Вид – дробно-лінійний.
P ч
Vт, км/год
Pч знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від Vт Із збільшенням Vт збільшується Pч. Робоча зона графіку розташована в першому квадранті. Не проходить графік через початок координат.
Залежність Pч від середньої відстані доставки вантажу, сер. відстані пробігу між суміжними пунктами, часу простою під н/р, додаткового часу на заїзди в кожний проміжний пункт маршруту
Pч = f ( li, l(i-1)-i , tпв, tз)
Висновок:
В ид залежності – дробно-лінійний.
Pч
li, l(i-1)-i , tпв, tз
Pч автомобіля знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від усіх показників. З їх збільшенням величина годинної продуктивності зменшується. Робоча зона графіку – в першому квадранті .Графік не проходить через початок координат.
Залежність Pч від величини нульового пробігу Pч = f (lн)
Висновок:
Вид залежності – лінійний.
Pч
lн , км
Pч знаходиться у спадаючій лінійній залежності від lн. Із збільшенням цього показника величина Pч зменшується. Робоча зона графіка розташована в першому квадранті. Не проходить через початок координат.
Залежність Pч від часу перебування автомобіля в наряді Pч = f (Тн)
Висновок:
Д робно-лінійна залежність .
Pч
8 Тн, год
Величина Тн може прийматися з урахуванням роботи автомобіля за зміну. Годинна продуктивність автомобіля знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від часу перебування автомобіля у наряді. Із збільшенням цього показника збільшується величина Pч. Робоча зона – у першому квадранті. Не проходить через початок координат.
9. Визначення собівартості автомобільних перевезень при виконанні доставки вантажу на простому циклі. Факторний аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на собівартість перевезення 1 т вантажу для простого циклу.
Собівартість автомобільних перевезень визначається витратами, що припадають на одиницю транспортної продукції. В залежності від специфіки роботи транспортного підприємства (ТП), собівартість вимірюється у грошових одиницях на т, ткм, машино-години роботи, тощо.
Собівартість перевезень, яка розраховується на ТП, складається із витрат, пов’язаних з рухом автомобіля та його простоєм у пунктах н/р. Умовно величину витрат можна розрахувати з урахуванням усіх витрат, понесених за 1 їздку РС, та з урахуванням обсягу виконаних перевезень за їздку.
S = - умовна величина витрат
- витрати за їздку; - транспортна робота (ткм); - обсяг перевезення за їздку(т)
Сума витрат за їздку складаються із суми змінних та постійних витрат:
=
- це витрати, що пов’язані із пробігом РС. Вони вкл в себе витрати на: паливно-мастильні матеріали; ТО і ПР; шини; амортизація; капітальний ремонт та повне відновлення РС. Ці витрати залежать від інтенсивності використання РС (пробігу). (грн./км)
- це витрати, що пов’язані із перебуванням РС у ТП. Вони включають: накладні витрати; частково ЗП водіїв. Ці витрати не пов’язані з інтенсивністю використання РС. Таким чином постійні витрати – це витрати на 1 год. роботи, що вимірюються у грн./год.
Як змінні, так і постійні витрати залежать від ступеня використання вантажопідйомності РС, залежність лінійна.
Спер = апер+Впер q γст
Спост= апост+Впост q γст
апер, апост ,Впер ,Впост –коеф.апроксимуючих залежностей змінних та постійних витрат.
Собівартість перевезення 1 т вантажу , яка визначається у ТП, розраховується за формулою: ST = , грн./т
lге – пробіг РС з вантажем за 1 їздку (км)
q - вантажопідйомність(мах можливе завантаження РС у відповідності до його паспортної характеристики);
γст - коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;
qγст., - ступінь використання вантажопідйомності;
γд - коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;
β - коефіцієнт використання пробігу РС;
tпр - час простою авто під операціями н/р;
VT - технічна швидкість.
В залежності від специфіки роботи ТП, для нього можна визначити величину собівартості виконання 1 ткм і розрахувати: STкм = ST/lге
STкм = , грн./ткм
Аналіз формули для визначення STкм та ST дозволяє заробити висновки про:
Із збільшенням qγст., VT та β, зменшується значення STкм, т
Із збільшенням lге., збільшується значення ST, а значення STкм зменшується.
Із збільшенням tпр., збільшується значення ST, та значення STкм
Скм = - сумарні витрати на 1 км пробігу авто.
«Залежність собівартості перевезення 1 т вантажу і виконання 1 ткм від ТЕП для простого циклу перевезень»
lге – пробіг РС з вантажем за 1 їздку(км)
qγст. - ступінь використання вантажопідйомності;
γд - коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;
β - коефіцієнт використання пробігу РС;
tпр - час простою авто під операціями н/р;
VT - технічна швидкість.
Функціональна залежність може бути представлена у вигляді лінійної, або дрібно-лінійної функції. Для аналізу залежності собівартості від ТЕП ці функції мають вигляд : y = ax+b; y = a/x+b
Для аналізу впливу ТЕП на ST , STкм скористаємося відомими положеннями факторного дослідження:
ST STкм = f(β), β →х
а = , b = ,
ST STкм
β
Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від β . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням β величина ST зменшується.
Інтенсивність впливу β на ST збільшується при менших значеннях β . Графік має вид рівнобічної гіперболи.
Збільшенню β сприяє закріплення РС за клієнтурою з метою зменшення нульових пробігів, а також розробка раціональних маршрутів перевезення.
ST STкм = f(VT), VT →х
а = , b = ,
ST STкм
VT
Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від VT. Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням VT величина ST зменшується.
Інтенсивність впливу VT на ST збільшується при менших значеннях VT. Графік має вид рівнобічної гіперболи. Збільшенню VT сприяє закріплення РС за клієнтурою з метою зменшення нульових пробігів, а також розробка раціональних маршрутів перевезення.
ST STкм = f(tпр), tпр →х
а = , b = ,
ST STкм
tпр
Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у зростаючій лінійній залежності від tпр . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням tпр величина ST зростає. Графік має вид прямої лінії, не проходить через початок координат. Інтенсивність впливу tпр на S збільшується при більших значеннях tпр
ST = f(lге), lге →х
а = , b =
ST
lге
Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у зростаючій лінійній залежності від lге . Робочий графік розташований у 1-му квадраті. Із збільшенням lге величина ST зростає.
Графік має вид прямої лінії, не проходить через початок координат.
Інтенсивність впливу lге на S збільшується при більших значеннях lге
ST STкм = f(qγст), qγст →х
а = , b = 0 ,
ST STкм
qγст
Висновок: собівартість перевезення для 1 т вантажу знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від qγст . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням qγст величина ST зменшується. Інтенсивність впливу qγст на ST збільшується при менших значеннях qγст .
STКМ = f(lге), lге →х
STкм = ,
а = , b = ,
STКМ
lге
Висновок: собівартість перевезення для 1 ткм роботи знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від lге . Робочий графік розташований у 1-му квадранті. Із збільшенням lге величина STКМ зростає. Інтенсивність впливу lге на величина ST КМ зростає при менших значеннях lге . Графік має вид рівнобічної гіперболи, не проходить через початок координат.
Для встановлення впливу окремих факторів або їх сукупності на собівартість перевезення 1 т вантажу чи виконання 1 ткм роботи, в конкретних умовах експлуатації автомобіля, можна скористатись аналізом суміщеного характерного графіка. ??
10. Визначеня собівартості автомобільних перевезень при виконанні доставки вантажу на розвізних маршрутах. Факторний аналіз техніко-експлуатаційних показників впливу на собівартості перевезення 1 т вантажу на розвізних маршрутах.