- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва.
- •15. Класифікація будівель і споруд. Вимоги які до них ставляться
- •19 (Класиф. Міських зелених насаджень)
- •21. Компоненти садово-паркової композ. Основні принципи композицій зелених насаджень
- •37. Будівельні матеріали та їх осн. Властив.
- •38. Неорг. В’яжучі реч. Бетони.
- •41. Методи розрах. Буд. К-цій. Розрах. За гран. Станами.
- •1.За допустимими напругами
- •2.За руйнівними навант.(зусиллям)
- •3. За граничним станом.
- •46,47. Осн. Положення розрах. Дк. Зєднання елем. Деревяних і пластмас. К-цій.
- •50. Просторові конструкції в покриттях
- •66.Фізико-механічні характеристики ґрунтів:
- •67.Граничні стани основ. Нормативні та розрахункові величини. Збір навантаження на основу фундаменту.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70.Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумування.
- •71.Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження, кількості паль та розташування їх в плані.
- •72.Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74.Сейсмічне районування території
- •75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
- •77. Вертикальне планування міськ. Тер. Кількісна та якісна оцінка рельєфу. Схема верт. Планування на стадії ген плану.
- •78. Вертикальне планування елементів вуличної мережі.Повздовжні та поперечні профілі.Побудова проектних горизонталей.Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80.Організація поверхневого стоку
15. Класифікація будівель і споруд. Вимоги які до них ставляться
Всі будинки за їх функціональним призначенням поділяються на 3 типи: -житлові будинки (квартирні будинки, гуртожитки, інтернати, готелі); -громадські будівлі (призначені для освіти, будівлі охорони здоровя, відпочинку (театри, цирки), хімчистки, аеропорти); -промислові будівлі (призначені для здійснення виробничих процесів різних галузей промисловості та с/г). Кожен тип будівель поділяється на класи, відповідно до експлуатаційних вимог і вимог до довговічності та вогнестійкості, які забезпечують використання відповідних будівельних матеріалів і захистом їх від фізичних, хімічних, біологічних впливів.
Довговічність – це основна умова для зовнішніх огороджуючих конструкцій, які знаходяться під впливом основних атмосферних і кліматичних факторів. Є 4 ступені довговічності: -не менше 100р; -не менше 50р; -не менше 20р; -не нормуються.
Вогнестійкість залежить від основних матеріалів і конструкцій. Вогнестійкість визначається за 5 показниками: -горючість( Г1, Г2 – важкогорючі матеріали; Г3 – горючі(дерево); Г4 – легкогорючі); -займистість (визначається під впливом теплого потоку, потужністю до 50кВт); -поширення полумя; -димоутворююча здатність; -токсичність при горінні. Є 5 ступенів вогнестійкості: -1-ий (несучі і огородж. констр. із негорючого матеріалу); -2-ий (те саме, але покриття може бути незахищене від дії вогню); -3-ій (те саме, але можна робити перекриття з дерева); -4-ий (з несучими і огородж. констр. з дерева); -5-ий (не нормується).
При проектуванні констр. будівель має забезпечуватися їхня міцність, стійкість, жорсткість несучих констр.і довговічність. Міцність будівлі – це здатність сприймати силові навантаження без руйнувань. Стійкість – це здатність констр. зберігати рівновагу при силових впливах і навантаженнях.
19 (Класиф. Міських зелених насаджень)
Міські зел. насадж. за функц. призначенням класиф. на: -озеленені терит. загального корист.;
-озел.терит. обмеженого корист.; -озел. терит. спец. призначення. Озел. терит. загального корист.: парки: класифікують за розмірами:
21. Компоненти садово-паркової композ. Основні принципи композицій зелених насаджень
Компоненти садово-паркових композицій є різні. Одні з них предметовідчутні. Це сама територія, рослинність, споруди, водойми. Інші непредметні, але ми їх ясно бачимо: кольори, світло і тінь. Рельєф – це основа садово-паркового ландшафту, яка визначає його композиційну архітектоніку хар-р візуальних вражень, функціональні структури. Є 2 групи форм рельєфу: -позитивні(парки на схилах і терасах, нагірні парки. Видові точки таких парків розкривають панораму міста); -відємні(парки в гірських долинах, яружного типу, парки з використ. мікрорельєфу, на порушених терит.). Вода – багатий компонент композиції. Якість води визначається її фізичними власт.: текучість, прозорість, власт. зміни кольору, запах, здатність звучати. Емоційний вплив води: спокій, радість, бадьорість, мрійливість. Водойми класиф. за походж.: -природні, -штучні(канали, ставки); за формою: -правильна(штучні), неправильна(природні); за ф-єю: -купальні, декоративні, спортивні басейни; за хар-м води: -статичні(замкнуті водойми), -динамічні(звивисті форми русла). Берегова зона – в межах 40м. Акваторія для купання - 1.5м. Укоси – 1:1.5, 1:2. Малі декоративні басейни мають вигляд: -серце, -хмара, -гарбузова кістка. Рослинність є найактивнішим компонентом ландшафту. Дерева, чагарники, трави і квіти – це живі організми, кожний з яких має свою біологічну сутність і екологічну приналежність. Їхні гілки і листя створюють шумовий фон, який також може збуджувати чи заспокоювати. Соснові створюють неповторний аромат.
Осн. принципи композицій передбачають: -узгодження композицій з природними умовами і планувальною ситуацією; -використ. природних і планув. переваг території; -колористичні рішення; -масштабність окремих елементів; -організація простору і перспективи; -питома вага відкритих просторів не менше 25% і масиви дерев 75%. При плануванні парку застосов. регулярні і пейзажні прицоми. У відповідності до прийняття прийомів парки є: -регулярного стилю(французькі); -пейзажного(англійські); -комбінованого.