- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва.
- •15. Класифікація будівель і споруд. Вимоги які до них ставляться
- •19 (Класиф. Міських зелених насаджень)
- •21. Компоненти садово-паркової композ. Основні принципи композицій зелених насаджень
- •37. Будівельні матеріали та їх осн. Властив.
- •38. Неорг. В’яжучі реч. Бетони.
- •41. Методи розрах. Буд. К-цій. Розрах. За гран. Станами.
- •1.За допустимими напругами
- •2.За руйнівними навант.(зусиллям)
- •3. За граничним станом.
- •46,47. Осн. Положення розрах. Дк. Зєднання елем. Деревяних і пластмас. К-цій.
- •50. Просторові конструкції в покриттях
- •66.Фізико-механічні характеристики ґрунтів:
- •67.Граничні стани основ. Нормативні та розрахункові величини. Збір навантаження на основу фундаменту.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70.Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумування.
- •71.Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження, кількості паль та розташування їх в плані.
- •72.Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74.Сейсмічне районування території
- •75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
- •77. Вертикальне планування міськ. Тер. Кількісна та якісна оцінка рельєфу. Схема верт. Планування на стадії ген плану.
- •78. Вертикальне планування елементів вуличної мережі.Повздовжні та поперечні профілі.Побудова проектних горизонталей.Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80.Організація поверхневого стоку
74.Сейсмічне районування території
В кожній сейсмічній зоні землетруси проявляються неоднаково за своєю інтенсивністю і частотою проявлення.
Ι |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
м/рік |
3 |
11 |
80 |
400 |
1300 |
Чим інтенсивніший землетрус, тим рідше він проявляється. Існує певна закономірність між сейсмічною небезпекою певної ділянки і території на якій більш ймовірна поява землетрусу певної інтенсивності. Ця закономірність проявляється у сейсмічному районуванні, зміст якого полягає у тому, що сейсмонебезпечні території поділяють на райони чи ділянки. Сейсмонебезпечність виражена в балах. Створюються карти або схеми, на яких оконтують ізосистемами ділянки рівної сейсмічної небезпеки.
В нормах, сейсмонебезпечними зонами в яких треба проводити антисейсмічні заходи є території 7,8,9 бальні. При проектуванні окремих будівель враховується їх клас відповідальності. Для першого класу сейсмічність збільшується на 1. Кожний будівельний майданчик, в межах даного міста, характеризується своїми індивідуальними інженерно-геологічними нормами. При проходженні сейсмічної хвилі відбувається дія грунту на споруду, тому характер грунту впливає на швидкість, прискорення в цій точці.
Коливання грунту має 3 фази в залежності від хвилі:
початкова – малі амплітуди, висока частота;
основна - менші частоти, але великі амплітуди;
кінцева – зменшення частоти і затухання амплітуди.
Час коливного процесу триває 30-40сек. Період сейсмічної дії 0,1,...1,5 і більше. Величина зміщень можедосягати 1 і більше. Для скельних грунтів зміщення в 15 разів < ніж для рихлих (пухких).найбільшого прискорення, що може досягти 0,1..0,5g, знаходиться в зоні коливань найбіль високої частоти з періодом Т (0,1..0,5е).
Окремі ділянки вимагають додаткового сейсмічного районування, що залежить від характеру грунту, це називається сейсмічним мікрорайонуванням. Є 3 категорії грунтів, які використовуються в сейсмічному мікрорайонуванні:
скельні грунти всіх видів;
скельні грунти вивітрювані і сильновивітрювані, вічномерзлі (крім тих, які відносять до 1категорії);
рихлі піски, піски гравілисті.
Основні геометричні характеристики землетрусів
Точка в якій починається руйнування називається фокусом землетрусу(гіпоцентр). Якщо фокус спроектувати на поверхню, то отримаємо епіцентр. Відстань до точки на поверхні позначають Δ і називають епіцентральною віддалю. Від гіпоцентра енергія розповсюджується у вигляді сферичної хвилі. На певній віддалі існують поверхні рівної енергії, які називають ізосейстами. Землетруси розділяють на: · тектонічні; · вулканогенні;· техногенні.
Питома енергія землетрусу : q = π² ρ ν (А/Т)² ρ – питома вага земної кори; v- швидкість розповсюдження сейсмічної хвилі; А – амплітуда коливань;Т – преіод коливань.
Магнітуда вимірюється в балах і становить так звану шкалу Ріхтера. М=lg А/Т – lg А۪ /Т۪
Характер руйнування споруди приводять до величини прискорення земної поверхні. Визначається інтенсивністю землетрусу [I] бал. Ми користуємось 12 бальною шкалою, що введена 1925р.
M |
Характеристика |
I(12) |
I(7) |
g, долі |
1,6-1,2 |
Реєструється тільки приладами |
1 |
1 |
- |
2,2-2,8 |
Може відчуватися окремими людьми і тваринами |
2 |
1 |
- |
2,8-3,4 |
Відчувається невеликою кількісю людей |
3 |
2 |
- |
3,4-4,0 |
Відчувається більшою кількістю л,колив. висячих предметів |
4 |
2 |
- |
4,0-4,6 |
Коливання меблів, тріщини в штукатурці |
5 |
3 |
0,025g |
4,6-5,2 |
Тріщини в стінах, пошкодження будівлі |
6 |
4 |
0,025..0,05 |
5,2-5,8 |
Руйнування будівель, обвали |
7 |
4 |
0,05-0,1 |
5,8-6,4 |
Тріщини, падіння труб, тріщени в грунті, жертви |
8 |
5 |
0,1-0,2 |
6,4-7,0 |
Сильні пошкодження, окремі будинки руйнуються |
9 |
6 |
0,2-0,4 |
7,0-7,6 |
Тріщини в грунті, викривлення рельс, зсуви, жертви |
10 |
6 |
>0,4g |
7,6-8,2 |
Значні руйнування земної поверхні, провалля, зсуви |
11 |
7 |
- |
8,2-8,8 |
З потужною руйнівною силою, може відб. поворот течії річ |
12 |
7 |
- |