16. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.

Фактори і резерви підвищення ПП:

1. Внутрішні - мотивація праці, управління, організація, інновації(ноу-хау), механізація, комп’ютеризація.

2. Зовнішні - наук.-техн.. прогрес, політика, конкуренція, природно-кліматичні умови, сировинна база, трудові ресурси, кваліфікація працівників.

За ознаками фактори які впливають на ПП класифікують за трьома ознаками:

• Соц.-економ.. фактори - якість використання робочої сили.

• Якість засобів в-цтва.

• Організаційно - економічні - поєднання перших двох.

17. Державне регулювання оплати праці.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

18. Методологічні основи планування чисельності працівників.

Планування чисельності персоналу може здійснюватися трьома методами:

• нормативним методом на базі розробки норм витрат праці для виконання окремих робіт та операцій;

• методом техніка-економічних розрахунків на базі визначення кількості робочих та розробки іиового балансу робочого часу;

• факторно-аналітичним методом на базі аналізу фактичного використання робочого часу й наміки персоналу та пошуку резервів скорочення наявної чисельності персоналу.

Нормування витрат праці на виконання окремих операцій та видів робіт передбачає розробку та користання на торговельних підприємствах системи норм праці, до складу якої входять норми чисельності, рми часу, норми виробітку, норми обслуговування та інше.

Норми чисельності розробляються з метою визначення нормативної кількості робітників, необхідних я виконання певних обсягів роботи (товарообігу). Норми чисельності диференціюються за спеціалізацією грозділів підприємства (в зв’язку з різною трудомісткістю реалізації окремих товарних груп), обсягу .варообігу та розміру торгової площі (при зростанні товарообігу та площі норми чисельності коригуються, ;и зменшенні - зростають, що обумовлено необхідністю наявності персоналу на робочих місцях незалежно І обсягів товарообігу), дотримання певних нормативних значень зони обслуговування.

В торгівлі норми чисельності доцільно розробляти у великих спеціалізованих торговельних щриємегвах, що мають широку регіональну мережу філіалів. .

Норми часу визначають необхідні витрати часу одного чи групи робітників на виконання певних обсягів боти (в розрахунку на певну одиницю роботи). Вони використовуються, як правило, на допоміжних граціях торговельно-технологічного процесу - фасування товарів, навантажувально-розвантажувальні боти, складування та інше.

Норми виробітку визначають обсяги робіт (реалізації товарів та послуг) у вартісному або натуральному мірі, які повинні бути використані одним чи групою робітників протягом певного періоду. Норми виробітку підприємствах торгівлі використовуються для нормування праці основних категорій торговельно- гративних працівників (продавців, контролерів-касирів та інше).

Норми обслуговування визначають кількість одиниць обладнання, площі, робочих місць, які повинні З-уговуватися одним чи групою робітників протягом певного часу (зміни, робочого дня). На підприємствах ргівлі вони використовуються для окремих професій допоміжних робітників (механіків, прибиральників ощо).

Розробка норм здійснюється шляхом хронометражу, фотографії робочого часу та фотохрометражу.

Планування чисельності робітників нормативним методом здійснюється так:

1. Виходячи з розробленого плану товарообіїу, визначається обсяг реалізації товарів, обсяг фасувальних навантажувально-розвантажувальних робіт, кількість робочих місць та інші вартісні та натуральні

казники, які використовуються для визначення норм (далі - базові показники).

2. Розроблені норми праці множаться на базові показники.

Результат розрахунку визначає нормативну чисельність відповідної категорії чи групи, персоналу і іриємсгва.

Більш поширеним методом розрахунку планової чисельності є метод техніко-еканомічних зрахунків. Він застосовується для визначення потреби підприємства в продавцях, контролерах, нтролерах-каейрах та інших робітниках торговельної зали.

В основі цього методу лежить кількість робочих місць робітників окремих професій та режим робот, підприємства, які дозволяють розраховувати наявну та середньоспискову чисельність відповідної категорії персоналу.