15. Позакласна робота з літератури.

Мета позакласних заходів – удосконалювати розумові сили учнів, сприяти розвиткові здібностей, задовольняти духовні потреби, раціонально використовувати їх дозвілля.

Позакласна робота може здійснюватися через:

• індивідуальне доручення;

• заняття гуртка;

• масові заходи.

Позакласна робота тісно пов’язана з навчальною роботою на уроках літератури.

Позакласна робота:

1. Літературні вечори: присвячуються ювілейним датам; вечори казки, байки, сатири, гумору, ліричної поезії; літературно-музичні вечори.

Етапи:

1) доповіді й повідомлення учнів, розповіді письменників;

2) художня частина 9декламація, вокальні номери, драматичні сцени);

3) літературні вікторини, конкурси.

2. Читацькі конференції, диспути (учням заздалегідь дається перелік питань, винесених на диспут).

3. Літературна творчість учнів.

4. Збирання фольклору: індивідуальне та групове. Зібрані матеріали повинні бути паспортизовані.

5. Літературна картограція: картки 2-ох видів: 1) на карті області великого формату розміщуються портрети письменників саму у тих географічних рамках, де ці письменники перебували; біля портрета ставиться порядковий номер; на полях карти додаткові пояснення про зв'язок письменника з краєм; 2)на карті області позначають всі села і міста, пов’язані з іменем письменника; на полях подаються портрети митців, а також пояснення про характер їх зв’язку з краєм.

6. Шкільний літературний музей: необхідно проводити такі заходи, як екскурсії і походи, зустрічі з діячами літератури і мистецтва, людьми, які знали письменників або були свідками цікавих подій, пов’язаних з ними. Це дасть змогу зібрати необхідні матеріали – фото, копії експонатів, спогади старожилів про письменників, місцеві легенди про них. У музеї необхідно виділити експозиційні розділи, правильно розмістити експозицію (не хаотично). Краще, якщо експозиції будуть час від часу змінюватися.

7. Літературні екскурсії і походи. Екскурсії: а) історико-літературні – розуміння епохи; б) до літературних музеїв і пам’ятних літературних місць – знання про життя письменника, художню творчість.

16. Особливості сприймання учнями художніх творів.

Сприйняття художнього твору – індивідуальний творчий процес, який залежить від багатьох суб’єктивних факторів.

Суб’єкт повинен у процесі роботи над твором виявити певну внутрішню активність, осягнути моральний, естетичний, пізнавальний зміст твору, особистість його творця, характер сприймання ним зовнішнього і внутрішнього світу.

Твір має викликати певні думки і переживання.

Особливості сприймання художніх творів молодшими підлітками (5, 6 клас):

• посилена емоційність

• безпосередність художнього сприйняття

• наочно-образна форма мислення

• підвищеною яскравістю, багатством асоціацій

• сприймання безпосереднє, конкретне, повне барв і звуків

• фрагментарність, навіть позаконтекстність, інформативний рівень сприймання літератури. Вони не бачать нерозривного взаємозв'язку всіх компонентів художнього твору як цілісної художньої структури.

Це найсприятливіший період для розвитку усного і писемного мовлення учнів, оскільки в дітей особливо загострюється чутливість до художнього слова, його смислових та інтонаційних відтінків. Діти здатні майже дослівно переказувати окремі епізоди твору, зберігаючи їх колорит, фіксувати увагу на багатьох таких деталях, які випадають з поля зору дорослих. Особливу увагу слід приділяти розвитку відтворюючої уяви, широко практикувати прийоми усного малювання. Виховувати у школярів поетичне бачення світу, шліфувати культуру почуттів і переживань — відповідальне завдання школи. Допоможе цьому і виразне читання текстів, і детальний переказ епізодів, у яких розкриваються душевні почуття і переживання героїв твору.

Особливості сприймання художніх творів старшими підлітками (7-9 класи):

• відбувається своєрідна переакцентовка в їх сприйнятті від фабульного — до проблемно-психологічного. Якщо важливою перспективою для молодшого підлітка є пізнати навколишню дійсність, то для старшого — визначитися в ній. Він схильний приміряти все зі своїм «я», щоб глибше зрозуміти себе, свої можливості

• еталоном може виступати конкретний образ, герой твору, його дії і вчинки

• у значної частини старших підлітків розвивається негативізм, недовір'я до вчителя, послаблюється дієвість мотивів і, як наслідок цього, з'являється недисциплінованість, легковажне ставлення до навчання, що й дало підставу назвати цей період важким, а то й кризовим

• характерним є почуття дорослості. Вони прагнуть звільнитися з-під опіки батьків, учителів, але для справжньої дорослості їм не вистачає ні соціального досвіду, ні належних знань, на базі яких виробляються відповідні моральні принципи. Звідси схильність до наслідувань, безапеляційне сприйняття чужих норм поведінки, смаків, принципів, моральних переконань тощо.

Особливості сприймання художніх творів учнями старших класів (9-11 класи):

• дуже люблять читати ті твори, в яких змальовано позитивних героїв

• приваблює герой твору «сміливий, чесний, вільний, справедливий, життєрадісний», «розумний, з лагідною ніжною вдачею, герой, що робить мистецтво, музику», «людина вольова, з активною життєвою позицією»

• цікавлять мораль, стосунки між персонажами, проблеми дружби, любові, щастя, духовної свободи і соціальної справедливості

• у старшокласників, крім конкретних образів, прийнятих ними як зразок для наслідування, може виступати моральний ідеал узагальненого характеру

• сприймання художніх творів з позиції ідеалів, ціннісних орієнтацій вимагає певного підходу до аналізу. У старших класах необхідно особливу увагу зосереджувати на вихованні цінностей раціонального характеру. Весь курс літератури тут повинен бути пройнятий національною ідеєю. Школа повинна прищеплювати учням стійкий інтерес до історії народу, його традицій, ідеалів, моральних норм

• уроки літератури у старших класах мають бути уроками роздумів і моральних прозрінь

• характерним є так зване дистанційне сприйняття літератури

• література перестає бути засобом естетичної насолоди і морального збагачення особистості .

• переважна більшість старшокласників уже сприймає художні твори в єдності змісту і форми. Високий рівень інтелектуального та естетичного розвитку учнів дозволяє ставити перед ними нові завдання в процесі аналізу художніх творів

• виявляють високу самостійність і критичність суджень, їх оцінки явищ життя, змальованих письменником, відзначаються вмотивованістю і аргументованістю.

• є вже набутий потрібний життєвий досвід, словесно-понятійна форма мислення, розвинене абстрактне мислення, вміння узагальнювати.