Національний банк України

УНІВЕРСИТЕТ банківської справи

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

Програма

КОМПЛЕКСНОГО державного екзамену

для студентів

галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво»

спеціальності 6.030508 “Фінанси і кредит”

ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМ РІВНЕМ “БАКАЛАВР”

Харків

2010

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри банківської справи

Протокол № 8 від 11.04.2010ротокол.алів):активів овий стан банку з рейтиноговою 00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000 р.

Зав. кафедрою О.М. Тридід

Розглянуто і схвалено на засіданні методичної ради інституту

Протокол № 5 від 26.04.2010 р.

Загальний зміст та порядок проведення комплексного державного екзамену для студентів спеціальності 6.030508 “Банківська справа” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”/ Укладачі: к.е.н. Федосік І.М., ст. викладач Сердюк Л.В. – Харків: ХІБС УБС НБУ, 2010. – 70 с.

Вступ

Банківська діяльність – це винятково важлива органічна складова життєдіяльності сучасного цивілізованого суспільства, вона пронизує всі сфери суспільного життя, виступає явищем і фактором глобального, загальнолюдського характеру. З початком ринкових перетворень і процесу інтегрування України у загальноєвропейський та світовий економічний простір вплив банків на суспільні справи дедалі зростає і посилюється. Банківські технології та інструменти виступають найважливішим знаряддям ринкових перетворень, фактором розвитку економіки, засобом її регулювання і водночас – унікальною формою поєднання та спрямування найрізноманітніших інтересів і прагнень мільйонів суб’ктів господарювання.

Банки – це унікальне фінансово-економічне формування, яке найбільш гнучко реагує на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку. Погіршення фінансового стану або банкрутство банку – це суб’єктивна причина. Стабільно працюючий банк “звалити” дуже складно. Це можливо лише за умов професійно непридатного керівництва або здійснення високоризикових масштабних операцій, пов’язаних із порушенням законів або загальноприйнятих правил банківської діяльності.

Тому працівникам банку необхідно досконало знати банківську справу, правові аспекти її організації, методологію обліку банківських операцій, вміти глибоко аналізувати комерційну діяльність свого банку і банків-контрагентів з метою визначення основних напрямів грошово-кредитної політики, прогнозування ситуацій на кредитних ринках, виконання встановлених стандартів і нормативів, одержання прибутку.

Виходячи з цього, особливого значення набувають знання банківської справи, які ґрунтуються на теоретичних засадах та практичних підходах, що розглядаються в дисциплінах “Банківські операції”, “Фінансовий облік у банку”, “Аналіз банківської діяльності” та ін.

Розв’язання завдань побудови ринкового організаційного економічного механізму в банківській системі залежить від пізнання наведених дисциплін в повному обсязі. Без глибокої теоретичної та практичної підготовки неможливо осмислити економічні процеси, що відбуваються в банківській сфері, критично оцінити обґрунтованість прийнятих рішень, виробити чітку стратегію розвитку банку.

До комплексного державного екзамену за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” включені питання з програм дисциплін “Банківські операції”, “Фінансовий обліку банку”, “Аналіз банківської діяльності”, “Центральний банк і грошово-кредитна політика”.

1. Загальні методичні рекомендації студентам для підготовки до державного екзамену.

Готуючись до державного екзамену, пам’ятайте, що вивчення теоретичного матеріалу повинно бути послідовним. Це досягається за допомогою навчальних програм. Навчальні програми складаються з тем, кожна тема розбита на питання, вивчення яких є обов’язковим.

Важливим елементом у процесі підготовки до державного екзамену є самостійна робота та її планування. Студент повинен не просто керуватись програмними пунктами, а виробити власне розуміння опрацьованої теми чи окремого питання. Для цього йому необхідно детально спланувати свою роботу, розбивши теми на питання, а окремі питання – на підпитання. При вивченні літературних джерел рекомендується скласти для себе так званий поширений план, який включає вузлові питання теми, підпитання окремих питань, виділяє найбільш істотну інформацію, цифровий та статистичний матеріал, посилання на джерела. Необхідно забезпечити єдність теми, взаємозв’язок її окремих питань та підпитань, логічність викладання інформації. Добре спланована самостійна робота студента допоможе глибоко осмислити матеріал.

Спланувавши роботу, студент вивчає законодавчі та нормативні акти (зі змінами та доповненнями), наукову, навчально-методичну та спеціальну літературу (в тому числі газетні і журнальні статті). У процесі вивчення літературних та інших джерел корисно робити робочі нотатки з кожного пункту плану. На полях конспекту або на окремому аркуші треба виписувати незрозумілі слова та питання, щоб надалі уточнити їх значення, використовуючи довідкову літературу або консультації викладача. Це допоможе зорієнтуватися і знайти відповіді на необхідні питання.

При вивченні джерел слід дотримуватися таких правил:

• читайте з олівцем в руках, роблячи нотатки;

• обов’язково конспектуйте прочитане. Конспект зберігається надовго, прочитане забувається;

• не кидайте вибраний розділ чи книгу, не дочитавши: головне може бути попереду;

• подумайте над тим, які знання Ви отримали, прочитавши книгу, розділ, тему;

• прочитане намагайтеся зіставити з досвідом, життям, посилаючись на приклади;

• читаючи нове, не забудьте про раніше вивчене, приведіть все в єдину систему;

• не поспішайте звертатися за допомогою до інших, якщо щось не розумієте. Спробуйте розібратися самостійно;

• намагайтеся, щоб кожне слово, термін, фраза були добре зрозумілими.

Після вивчення літератури та інших джерел, слід перечитати конспекти лекцій та конспекти самостійної роботи, приводячи таким чином отримані знання в єдину систему.

Для перевірки якості засвоєння теоретичного матеріалу необхідно вирішити комплексні ситуаційні практичні завдання з дисциплін програми державного екзамену (наведені у збірниках вправ).

2. Процедура проведення

Комплексний кваліфікаційний державний екзамен зі спеціальності проводиться у письмовій формі і складається з двох етапів:

1 етап– тестова перевірка знань, що формують функції, зазначені у Галузевому Стандарті Вищої Освіти МОНУ “Освітньо-кваліфікаційна характеритиска бакалавра з напряму підготовки “Економіка і підприємництво” за спеціальністю “Банківськ справа” з дисциплін:

“Банківські операції”

“Фінансовий облік у банку”

“Аналіз банківської діяльності”

“Центральний банк і грошово-кредитна політика”

Тестування проводиться в режимі on-line із застосуванням комп’ютерної техніки протягом 1 астрономічної години. Викладач проводить інструктаж щодо порядку виконання завдання, тестування проводиться у присутності членів Державної екзаменаційної комісії. Через 60 хвилин члени Державної екзаменаційної комісії заносять в спеціальну відомість результати тестування.

2-етап проводиться після перерви, протягом трьох астрономічних годин, цей етап дозволяє перевірити теоретичну підготовку студентів та сформованість відповідних умінь та практичних навичок.

На цьому етапі необхідно:

• дати письмову відповідь на теоретичне питання (60 хвилин);

• розв’язати ситуаційне завдання (80 хвилин);

• вирішити аналітико-розрахункову задачу (40 хвилин).

Для виконання ситуаційного завдання студенти повині підготувати необхідні документи для оформлення банківських операцій.

Перед початком екзамену Державна екзаменаційна комісія відкриває пакет з білетами. Викладач проводить інструктаж щодо порядку заповнення бланка оцінювання, де студент повинен вказати власні реквізити (групу, прізвище, ініціали), дату проведення та підписати бланк.

Через 3 години бланк оцінювання подається Державній екзаменаційній комісії разом з білетом.