- •1.Предмет , структура і основні функції філософії. Значення філософії в житті людини.
- •2.Основне коло філосовчьких питань.Основне питання філософії.
- •3.Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Історичні тити світогляду.
- •4.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •5. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії.
- •6.Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські ідеї школи Стародавньої Індії.
- •7.Перші ідеї про єдність речей, цілісність світу у Стародавньому Китаї.
- •8. Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •9.Філософія стародавнього Риму.
- •10.Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •11. Вихідні ідеї філософії Арістотеля.
- •12.Стиль мислення й особливості середньовічної філософії. Релігійний характер філософських пошуків.
- •13. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження.
- •14. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •15. Класична німецька філософія.
- •16. Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності.
- •17. Філософія Гегеля як основне досягнення німецької класичної школи.
- •18.Розвиток філософської думки в Україні в хііі-хуіі ст.
- •19.Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •20.Проблема людини у філософських роздумах Сковороди.
- •21.Проблема звільнення людини і нації у філософії Кирило-Мефодійського братсва.
- •22.Філосовські ідеї Шевченка.
- •23.Розробка антропологічного процесу та ідеї суспільного процесу у творчості Франка,Драгоманова,Українки та Грушевського.
- •24. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •25.Західноєвропевська філософія кінця 19-20 століття.
- •26.Практика як спосіб існування людини. Загальна структура практичної діяльності .
- •27.Філосовське поняття матерії та руху.
- •28.Простір і час як форми існування матерії.
- •29.Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого.
- •30.Принципи діалектики.
- •31.Категорії діалектики.
- •32.Закони діалектики.
- •33.Сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •34.Сутність і структура пізнавального процесу.
- •35.Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння суб’єкта та об’єкта пізнання.
- •36.Особливість та роль чуттєвого пізнання у формуванні знань.
- •37.Раціональне пізнання його форми та евристична роль.
- •38.Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •39.Проблеми істини у філософії.
39.Проблеми істини у філософії.
Істина - це мета, до якої спрямовано пізнання, як писав Ф. Бекон, знання - сила, але лише притому неодмінній умові, що воно істинне. Істина є знання. Знання про світ і навіть про окремі його фрагменти через низку обставин може включати помилки, а іноді і свідоме спотворення істини, хоча ядро знань і складає, адекватне віддзеркалення дійсності у свідомості людини у вигляді представлень, понять, суджень, теорій. Р. Декарт запропонував своє рішення: найважливіша ознака істинного знання - ясність. Для Платона і Гегеля істина виступає як згода розуму з самим собою, оскільки пізнання є із їхньої точки зору розкриттям духовної, розумної першооснови світу. Д. Беркли, а пізніше Мах і Авенариус розглядали істину як результат збігу сприйнять більшості.