- •1.Предмет , структура і основні функції філософії. Значення філософії в житті людини.
- •2.Основне коло філосовчьких питань.Основне питання філософії.
- •3.Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Історичні тити світогляду.
- •4.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •5. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії.
- •6.Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські ідеї школи Стародавньої Індії.
- •7.Перші ідеї про єдність речей, цілісність світу у Стародавньому Китаї.
- •8. Особливості, умови виникнення та етапи розвитку античної філософії.
- •9.Філософія стародавнього Риму.
- •10.Теорія ідей Платона; її прояви у вченні Платона про людину та державу.
- •11. Вихідні ідеї філософії Арістотеля.
- •12.Стиль мислення й особливості середньовічної філософії. Релігійний характер філософських пошуків.
- •13. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження.
- •14. Європа Нового часу: загальна характеристика епохи та особливості розвитку філософії.
- •15. Класична німецька філософія.
- •16. Вихідні ідеї філософії і.Канта. Етапи його філософської діяльності.
- •17. Філософія Гегеля як основне досягнення німецької класичної школи.
- •18.Розвиток філософської думки в Україні в хііі-хуіі ст.
- •19.Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •20.Проблема людини у філософських роздумах Сковороди.
- •21.Проблема звільнення людини і нації у філософії Кирило-Мефодійського братсва.
- •22.Філосовські ідеї Шевченка.
- •23.Розробка антропологічного процесу та ідеї суспільного процесу у творчості Франка,Драгоманова,Українки та Грушевського.
- •24. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •25.Західноєвропевська філософія кінця 19-20 століття.
- •26.Практика як спосіб існування людини. Загальна структура практичної діяльності .
- •27.Філосовське поняття матерії та руху.
- •28.Простір і час як форми існування матерії.
- •29.Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого.
- •30.Принципи діалектики.
- •31.Категорії діалектики.
- •32.Закони діалектики.
- •33.Сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •34.Сутність і структура пізнавального процесу.
- •35.Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння суб’єкта та об’єкта пізнання.
- •36.Особливість та роль чуттєвого пізнання у формуванні знань.
- •37.Раціональне пізнання його форми та евристична роль.
- •38.Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
- •39.Проблеми істини у філософії.
30.Принципи діалектики.
Принципи діалектики — це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Принцип взаємозв'язку вказує на те, що все в світі перебуває в постійному взаємозв'язку. Зміст цього принципу виражається категоріями відношення, зв'язку, відокремлення, взаємодії, співіснування. Принцип розвитку вказує нате, що матерія не просто існує і рухається в просторі й часі, але й змінюється в певному напрямку (це ж стосується і духовного життя). При найближчому розгляді цього принципу виявляється, що він перебуває в тісному зв'язку з попереднім принципом взаємозв'язку.
Адже зв'язки існують завдяки руху (переносу матерії, енергії, інформації), а рух, в свою чергу, реалізується у взаємозв'язках. У поняттях зв'язку більше виражений статичний момент, а у взаємодії — динамічний. Взаємодія веде до руйнування, а в кінцевому підсумку — до перетворення чогось у щось.
31.Категорії діалектики.
Категоріями називають основні поняття, що відображають загальні й істотні властивості, сторони, відносини і зв'язку певних класів явищ. Причина і наслідок. . Одним з важливих типів загального зв'язку є причинно-наслідковий зв'язок. У ній причина - те, що викликає наслідок, наслідок - результат дії причини. Необходімость і випадковість. Під необхідним розуміють те, що обумовлено внутрішніми причинами і суттю процесів, що підготовлено всім попереднім розвитком і тому настає неминуче. Необхідність висловлює впорядкований характер розвитку світу, його закономірність * необхідність пов'язана із загальним. Випадковість. існуюча разом з необхідністю, є явище об'єктивне. Зміст і форма.Предмети і явища дійсності мають багато сторін. Істотними сторонами предметів і явищ виступають зміст і форма. Кожне явище чи річ мають свій зміст і свою форму, складові різні, протилежні їх боку. Зміст - вся сукупність елементів і процесів внутрішніх, а іноді й зовнішніх зв'язків речі, те, з чого вона складається. Форма - внутрішня і зовнішня структура, спосіб існування змісту, певне співвідношення елементів і процесів у часі і просторі, стійкі зв'язки між ними.
32.Закони діалектики.
Перший закон: єдність і боротьба протиріч.Єдність і боротьба протилежностей - загальний закон дійсності та її пізнання людським мисленням. Кожен об'єкт містить в собі протилежності, які перебувають у нерозривній єдності, взаємопроникають один в одного і взаємовиключають одне одного не тільки в різних але і в одному і тому ж відношенні. Їх єдність відносно, їх боротьба абсолютна. Боротьба протилежностей означає, що протиріччя безперервно дозволяється і настільки ж безперервно відтворюється, а це веде до перетворення старого предмета в новий.. Другий закон: перехід кількісних змін у якісні..Якість - це суттєва визначеність предмета, в силу якої він є даними, а не іншим предметом і відрізняється від інших. Кількість - це визначеність речі, завдяки якій (реально чи подумки) її можна розділити на однорідні частини і зібрати ці частини воєдино. Міра - єдність якості і кількості. Третій закон: заперечення заперечення.Нове завжди замінює старе, потім саме старіше і замінюється новим, яке, в свою чергу ... (при цьому в новій формі утримуються ціннісні якості старої форми). Тобто заперечення само піддається запереченню.Третій закон діалектики відповідає на запитання «Куди? Яким шляхом? »Все рухається і розвивається (графічно це можна представити у вигляді спіралі).