Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дипломна робота Чередниченко (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

80

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни миколаївський національний університет імені в.О. Сухомлинського

Навчально – науковий інститут історії та права

Кафедра історіографії, джерелознавства та

спеціальних історичних дисциплін

Маловідомі сторінки легендарного десанту костянтина ольшанського

Дипломна робота бакалавра

Студентки спеціальності (6.020302 Історія*) Чередниченко Юлії Петрівни ___________________________ Науковий керівник - к.і.н., доцент

Кокошко Федір Іванович ___________________________

Миколаїв-2012

Згідно рішення кафедри історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, протокол №___ від «__» _________ 2012 р.

дипломну роботу бакалавра студентки Чередниченко Юлії Петрівни на тему: «Маловідомі сторінки легендарного десанту Костянтина Ольшанського»

«Рекомендувати до захисту»

Завідувач кафедри

історії України __________________ Г.Г. Черних

Директор навчально-

наукового інституту

історії та права М.М. Шитюк

Проректор з

науково-педагогічної роботи М.А. Рехтета

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. МИКОЛАЇВЩИНА НА ПОЧАТКУ 1944 РОКУ………………….9

РОЗДІЛ 2. ВОЄННИЙ ШЛЯХ 384-ГО ОКРЕМОГО БАТАЛЬЙОНУ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ…………………………………………………………....23

2.1. Початок діяльності десанту……………………………………….23

2.2. Федір Євгенович Котанов – командир батальйону……………...29

2.3 Визвольні операції батальйону в період з серпня 1943 по березень 1944 року…………………………………………………………………………31

РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ ПО ВИЗВОЛЕННЮ МИКОЛАЄВА…………………………………………………………….…......43

3.1. План та причини висадки загону Ольшанського в тилу ворожих військ…………………………………………………………………………..…47

3.2. Командир легендарного загону Костянтин Федорович Ольшанський……………………………………………………………………..49

3.3. Формування та спорядження загону ольшанців………………...52

3.4. Невідомі сторінки операції………………………………………..58

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...67

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………..........73

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..77

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У всякого міста – своя духовна атмосфера. Вона складається з традицій, звичаїв, легенд, фактів історії тощо. Духовна атмосфера Миколаєва пройнята вічно живою легендою про героїчний подвиг 68 моряків та солдатів десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Це був безприкладний масовий героїзм людей.

Подвиг не був випадковістю. Він був підготовлений всією попередньою бойовою діяльністю 384 окремого батальйону морської піхоти, зі складу якого було виділено основне ядро десанту.

Командиром батальйону був капітан, згодом майор Федір Євгенович Котанов. Батальйон Котанова не раз брав участь у десантах. Морські піхотинці на початку вересня 1944 р. несподівано висадилися біля Таганрога, посіяли паніку в рядах ворога і тим самим сприяли швидкому визволенню міста. А через декілька днів – десант біля Маріуполя. Знову несподіваний удар, знову паніка в рядах ворога. І незабаром Маріуполь був визволений. Цього разу Костянтин Ольшанський командував десантним загоном. 

І знову бої, походи. Битви на Кінбурнській косі. А 13 березня 1944 року автоматники батальйону першими форсували Дніпровський лиман і висадилися біля Станіслава – тоді це прибережне селище входило до складу Миколаївської області. Потім бої біля Святотроїцька, Богоявленська, Широкої Балки. І ось уже видно Миколаїв, місто і порт, великий промисловий центр, на той час – гніздо ворожої оборони. Надаючи важливого значення утриманню цього великого залізничного вузла і морського порту, гітлерівське командування наказало захищати Миколаїв до останнього солдата. Відчуваючи хиткість свого становища, на 26 березня 1944 р. було призначено евакуацію до Німеччини всього дорослого населення. У разі відступу фашисти збиралися знищити промислові об’єкти, порт, причали та елеватори.

Щоб зірвати злочинний задум окупантів командування вирішило висадити десант у тилу ворога, вибір припав на морських піхотинців 384-го батальйону. 

Організація десанту проходила згідно організаційного наказу № 6 командира 384-го ОБМП Ф. Котанова від 25 березня 1944 року (с. Богоявленськ). Командиром загону призначено старшого лейтенанта К. Ольшанського. Всього у загоні було шістдесят сім осіб, з них п’ятдесят п’ять моряків 384-го ОБМП і дванадцять армійців. Відбір був суворий, брали найхоробріших, добре перевірених моряків, які пройшли вже тяжку школу війни.

Згідно бойового наказу № 5 командира 384-го ОБМП Чорноморського флоту від 25 березня 1944 року десантному загону старшого лейтенанта Ольшанського необхідно було у ніч з 25 на 26 березня 1944 року на підручних плавзасобах вирушити з с. Богоявленськ та висадитись у районі елеватора міста Миколаєва, з метою підірвати бойове керування противника, нанести удар по німецькій обороні з тилу і сприяти частинам Червоної Армії у визволенні міста.

Перед світанком десантники висадились у районі елеватора. Загін розділився та зайняв три розташованих на пагорбі портових споруди.

Вранці біля цієї позиції зав’язалися запеклі бої. Спочатку сюди вирушило близько сотні німецьких солдат, та майже всі були знищені шквальним вогнем десантників з відділу 2-ї стрілецької роти. Атака була відбита. Та згодом противник почав підтягувати свіжі сили. У другому німецькому наступі брав участь вже цілий батальйон. Але і ця атака швидко захлинулась. Німецьке командування було серйозно стурбоване. Атаки тривали одна за одною. Моряки чекали наступу 28-ї армії. Але ні 26, ні 27 березня армія у наступ піти не змогла.

О першій годині ночі 28 березня 1944 року після 15-хвилинної артилерійської підготовки з’єднання другого гвардійського корпусу перейшли у наступ. Німці, не витримавши потужного удару, почали квапливо відходити до переправ через річку Південний Буг. 

Із шестидесяти восьми десантників живих залишилось дванадцять. Всіх їх відразу ж відправили до шпиталю. 

Дві доби безперервного бою вилилися в єдиний подвиг десантного загону. План знищення верфі, міста та вивезення миколаївців до Німеччини був зірваний. 

За мужність, відвагу та героїзм у боях проти німецько-фашистських загарбників весь загін моряків був приставлений до вищої урядової нагороди СРСР – звання Героя Радянського Союзу.

Подвиг десанту Ольшанського є досить відомою сторінкою нашої історії. Це питання викликало великий інтерес, адже така операція є унікальною: силами загону стримувати противника, що у своїй кількості перевищує у десятки разів. Пізніше схоплений полонений обер-лейтенант Рудольф Шварц розповість: «Командування Миколаївського гарнізону було досить збентежене, що за такий короткий проміжок часу був розгромлений майже цілий батальйон. Нам здавалось незрозумілим, яким чином такі великі сили радянських військ пройшли на територію порту» [54, c. 143]. А ці «великі сили» – всього шістдесят вісім бійців, що воювали за свою землю. Хоч багато існує досліджень з даної теми, але залишилися ще «білі плями», тобто невідомі питання, які виникають у сучасних дослідників. В наш час відкриваються все нові і нові документи по справі загону, які розкривають нові данні. Тому необхідно продовжити роботу над історією діяльності загону.

Об’єктом дослідження є процес визволення Миколаєва від німецько-румунських окупантів.

Предметом дослідження є військові дії десанту К. Ольшанського.

Хронологічні рамки дослідження обмежуються з лютого 1943 року по квітень 1944 року, а саме періодом від створення 384-го ОБМП Чорноморського флоту до визволення міста Миколаєва.

Територіальні межі охоплюють територію Півдня України, Азовське узбережжя Російської Федерації.

Мета дослідження. Сучасні історики зустрічають шквал невдоволених відгуків, тому що суспільство заангажоване радянськими установками не спроможне повірити фактам, що суперечать офіційній версії. Тому мета дослідження полягає в тому, щоб, спираючись на напрацювання попередників, нову джерельну базу, відтворити справжню історію бою, відповісти на суперечливі питання, які постають в ході дослідження та розкрити маловідомі факти, що торкаються десанту.

Виходячи з цього, основними завданнями роботи є:

  • оцінка стану дослідженості 384-го окремого батальйону морської піхоти загалом та загону Ольшанського зокрема ;

  • розкриття маловідомих фактів;

  • реконструкція операції загону по визволенню Миколаєва;

  • визначення ролі десанту в історії України.

Історіографія. Досліджували питання десанту Ольшанського такі історики, краєзнавці та письменники як: М. І. Божаткін[13], Я. І. Конотопенко[31], М. Я. Мєдвєдєв[44], В. І. Циганов[53], В. К.  Архипенко, М. В. Кравченко[17], В. І. Кас’яновський[30] та інші.

Методологічну основу дослідження склали принципи історизму, об’єктивності, системного підходу. Застосовано такі методи дослідження, як історичний, аналітичний.

Наукова новизна полягає у тому, що дане дослідження висвітлює невідомі матеріали та факти десантної операції, у ньому можна знайти відповіді на спірні питання стосовно даної теми.

Практичне значення дослідження. Фактичні дані дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення проблеми, при підготовці до уроків історії України, в цілому, та історії рідного краю, зокрема. Дані необхідні при вивченні теми «Визволення м. Миколаєва від німецько-фашистських окупантів», або «Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни».

Апробація теми. Результати даного дослідження «Бодвиг десанту Костянтина Ольшанського» відображені в збірнику наукових праць викладачів та студентів Навчально-наукового інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського «Студентська наука: погляд у майбутнє», випуск 10, 2011 року, сторінки 248-251.

Питання особового складу загону «Багатонаціональний десант Ольшанського» було апробоване на VI Міжвузівській науково-практичній конференції молодих науковців «Інтеграційні процеси в міжнародних відносинах: історія і сучасність», присвяченої 100-річчю Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського (3 квітня 2012 р.).

Структура роботи побудована відповідно до поставленої мети і дослідницьких завдань. Її обсяг становить 72 сторінки. Робота складається із вступу, основної частини, списку використаних джерел та літератури, додатків. Основна частина поділяється на три розділи. Перший розділ дає відомості про стан Миколаївщини на початку 1944 року. У другому розділі висвітлюється воєнний шлях окремого 384-го батальйону морської піхоти. В третьому розділі увага приділяється підготовці та проведенню операції по визволенню Миколаєва, зокрема невідомі сторінки.