ЗМІСТ
ВСТУП
1. Загальна частина
1.1. Конструкція, робота та експлуатаційні характеристики обладнання
1. 2. . Основні напрямки технічних рішень при розробці або модернізації
електроустаткування
2. Розрахункова частина
2.1. Технічні умови на проектування. Вибір системи електроприводу
2.2. Циклограма логічного зв’язку між вхідними і вихідними елементами
2.3. Розробка принципової електричної схеми електроустаткування на
базі аналізу та синтезу релейних схем
2.4.
Розрахунок та вибір елементів та
провідникових матеріалів системи
управління, контролю та регулювання, силового обладнання та
захисту на базі ПК з використанням електронної бази даних
2.5. Розрахунки та побудова характеристик електродвигунів
2.6. Розробка схеми з’єднань щита (пульта, панелі), схеми зовнішніх
підключень щита (пульта, панелі) з обладнанням
2.7. Розробка схеми та розрахунок заземлення обладнання
2.8. Розробка схеми та розрахунок освітлення
2.9. Правила монтажу, налагодження та експлуатації системи
електроустаткування
3. Техніка безпеки, протипожежні заходи та виробнича санітарія
3.1. При виконанні монтажу електроустаткування
3.2. При експлуатації електроустаткування
4. Економічна частина
4.1
Визначення витрат на оплату праці та
відрахувань на соціальні потреби
4.2. Визначення матеріальних витрат на реалізацію проекту
4.3. Визначення витрат на проектування системи електроустаткування
Зведений розрахунок кошторису витрат на електромонтажні роботи
Визначення ефективності витрат на розробку та модернізацію електроустаткування
ВИСНОВОК
Короткі висновки доцільності запропонованих технічних рішень
Використана література
ВСТУП
З
історії. Підприємство було засноване
у 1936 р. під час панування на Буковині
румунської боярщини. Це було кустарне
сезонне виробництво. В рік вироблялось
600-800 тис. шт. цегли. Виробничі можливості
складались з однієї печі (що працювала
на вугіллі), декількох шатрових сушильних
приміщень, пари коней. Електроенергія
майже не використовувалась. Тимчасово
наймані робітники жили в бараках.
В період Великої Вітчизняної війни завод наполовину був зруйнований і фактично не працював.
У 1944 р. після звільнення Чернівців від німецько-фашистських загарбників завод увійшов в дію поступово, за рахунок інтенсифікації виробництва і продовження сезону збільшував випуск своєї продукції.
У 1950 р. був встановлений перший цегловиробляючий прес ЛП-2. Потужність заводу в 1955 р. досягла 6 млн. шт. цегли в рік.
У 1956 р. після реконструкції виробництва завод перейшов на цілорічну роботу і став випускати ще більше продукції. Одночасно покращувались умови праці і життя працівників. Були побудовані гуртожиток на 100 місць, два житлові будинки, їдальня, побутові приміщення, був проведений благоустрій території.
У 1966 р. був освоєний випуск білого лицьового каменю. З використанням цього матеріалу був побудований цілий житловий масив на проспекті Незалежності у Чернівцях.
Напочатку 80-х років завод пережив другу хвилю реконструкції. Був встановилений автомат-укладальник сировини, що значно полегшило ручну працю. Був побудований новий цех фактурної маси. Побудована тунельна піч №2, а також підсобні комплекси, пральня, теплиця, сауна, клуб, спортивний комплекс.
У 1993 р. завод перейшов на орендну форму господарювання.
У 1995 р., змінивши орендну форму господарювання на колективну, завод перетворився на відкрите акціонерне товариство «Чернівецький цегельний завод №3» («Захід-цегла»), а 20.05.2011 р. назву змінено на публічне акціонерне товариство «Чернівецький цегельний завод №3» (ПАТ «Чернівецький цегельний завод №3»).
Виробнича потужність тепер дозволяє заводу випускати приблизно 50 млн. шт. цегли в рік.
У 2004 р. на базі одного з цехів був облаштований сучасний спортивний зал, який став домашньої ареною «заводської» волейбольної команди «Будівельник-Динамо-Буковина»
Енергетика України посідає провідні позиції у світі за обсягом виробленої електроенергії, поступаючись лише таким країнам як США, Японія, Канада та ще деяким високорозвиненим країнам.
В даний час на Україні діють такі атомні електростанції як Рівненська, Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька, на яких виробляється значна частина електроенергії.
За останні роки розвиток енергетики здійснюється за рахунок введення в дію нових потужностей атомних електростанцій. Велику увагу останнім часом привернули до себе нетрадиційні способи отримання електроенергії. Це енергія вітру, сонця, переваги яких у тому, що така електроенергія є екологічно чистою.
Сучасна енергетика характеризується наростаючою централізацією виробництва і розподілу електроенергії.
Електрифікація - це основа комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у промисловості, на транспорті, в міському господарстві, одна з головних умов всебічної інтенсифікації виробництва. Саме електрифікації в сучасних умовах належить провідна роль у розвитку продуктивних сил суспільства.
Сучасний етап розвитку електрифікації називають етапом суцільної електрифікації На цьому етапі величезне значення має безперебійне постачання народного господарства паливом і енергією, розвиток атомної енергетики, освоєння такого перспективного виду енергії, як термоядерна, при одночасному забезпеченні широкої економії палива і енергії, на що орієнтуються цільові комплексні програми розв'язання найважливіших науково-технічних проблем.
Енергетичною програмою України передбачено подальше підвищення надійності електропостачання народного господарства на основі удосконалення і раціоналізації електричного виробництва.
Завдання підвищити надійність електропостачання вирішується як шляхом покращення конструкцій, кріплень та ізоляції ліній електропередачі, так і шляхом створення оптимізованих первинних схем мереж з використанням секціювання, мережного резервування, кільцювання тощо.
Високих показників надійності електропостачання по таких розподільчих мережах можна досягти лише при істотному підвищенні ефективності дії існуючих пристроїв релейного захисту, автоматики та елементів телемеханіки, а також впровадження нових прогресивних пристосованих до використання в мережах ускладненої меридіанної конфігурації.
Об’єктом проектування є консольно-фрезерний верстат моделі ВМ127М.