Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СОЕИ сделал сука.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
186.37 Кб
Скачать

5. Класифікація і кодування економічної інформації.

Під класифікацією потріб­но розуміти розподіл множини об’єктів на підмножини за їх подібністю чи відмінністю відповідно до прийнятих методів класифікації.

Виокремлюють ієрархічний і фасетний методи класифікації.

Ієрархічний метод передбачає послідовний розподіл множини об’єктів на підпорядковані класифікаційні угруповання. Перевагою такого методу є логічність побудови класифікатора , а вадою — жорсткість структури. Зміна хоча б однієї ознаки веде до перерозподілу всіх класифікаційних угруповань.

Фасетний метод передбачає паралельний розподіл множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання (фасети). Фасет — це аспект класифікації (ознака), що використовується під час створення незалежних класифікаційних угруповань. Конкретні значення ознак фасетів можуть розміщуватись у послідовному порядку чи у вигляді ієрархічної залежності. Як фасети, наприклад, можна вибрати стабільні ознаки: адміністративно-територіальний поділ (держава, область, район), галузеву належність (нафтопереробна, металургійна, гірничорудна і т. ін.). Перевагами фасетного методу є велика гнучкість, зручність, що дає змогу будувати класифікаційні угруповання використанням будь-якого поєднання ознак. Вадою є складність побудови.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угрупування або об’єкта класифікації. Під кодуванням розуміють створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню або об’єкту класифікації.

  1. Структура інформаційної бази асуп. Види постійної і змінної економічної інформації..

См. Вопрос №4

  1. Склад і зміст інформаційних масивів в асу підприємством

Організація інформаційних масивів передбачає визначення їхнього складу, змісту, структури і вибір раціонального способу представлення масивів у пам’яті інформаційної системи.

У поняття склад і зміст інформаційних масивів включають визначення оптимальної кількості масивів і переліку реквізитів (полів), що містяться в них.

Під структурою масиву мають на увазі формат записів у масиві, розмір полів і їхнє розташування всередині машинного запису, упорядкованість масиву за основною ознакою і місце розташування основної ознаки в запису.

Під вибором раціонального способу представлення масиву в пам’яті інформаційної системи розуміється такий спосіб збереження масиву, що забезпечує мінімальний обсяг пам’яті для розташування масиву, високу швидкість пошуку даних, а також можливість поетапного й безупинного нарощування і відновлення масиву.

Кожен масив з погляду його логічної організації характеризу­ється складом основних параметрів, до яких належать такі:

1. Обсяг інформаційного масиву вимірюється кількістю записів, символів, байтів, що входять до нього.

2. Стабільність інформаційного масиву, що в кількісному вираженні визначається відношенням кількості даних, що залишилися незмінними за певний період, до загальної кількості даних, що зберігаються в масиві.

Стабільність масиву визначається за формулою К = N/Z,

де К— коефіцієнт стабільності масиву; N — кількість даних, що залишилися без змін за певний час; Z — загальна кількість даних у масиві.

Інформація вважається умовно-постійною, якщо коефіцієнт К знаходиться в межах 0,85 ≤ К ≤1.

3. Ступінь активності (застосування) даних у масиві. Показником активності даних є кількість участей масиву як вихідного для одержання проміжної та вихідної інформації за певний період. Крім того, масив характеризується форматом записів, принципом їхнього впорядкування в масиві, швидкістю вибірки даних із масиву.