- •1. Поняття, предмет, ознаки та система КрПу.
- •2. Завдання кримінального права. Кримінальне право та кримінальна політика.
- •3. Злочин, його види та стадії. Готування до злочину. Замах на злочин.
- •4. Закон про кримінальну відповідальність та її підстава.
- •5. Дія кримінального закону у часі, просторі, за колом осіб. Зворотна сила кримінального закону.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
- •7.Добровільна відмова та діяльне каяття, їх правові наслідки.
- •8. Об'єкт злочину.
- •9. Об'єктивна сторона злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •10. Суб’єкт злочину
- •11. Суб’єктивна сторона злочину
- •12. Види складів злочину
- •1) Об'єкт злочину;
- •2) Об'єктивна сторона злочину;
- •13. Форми та види вини
- •Казус (випадок) в кп та його правові наслідки.
- •15. Поняття та види помилок в кп
- •16. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •17. Необхідна оборона (но)
- •18. Уявна оборона (уо)
- •19. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •20. Крайня необхідність (кн)
- •21. Фізичний або психічний примус
- •22. Виконання наказу або розпорядження
- •23. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •24. Виконання спец. Завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •25. Повторність, сукупність, рецидив злочинів та їх ознаки.
- •26. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Види співучасників та межі їх відповідальності.
- •27. Поняття, мета та види крим. Покарань (кп).
- •28. Позбавлення волі, його види і строки
- •29. Призначеня покарання: поняття, правила. Призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків.
- •30. Звільнення від покарання та його відбуття (ст.74-85 кк).
- •31. Амністія та помилування.
- •32. Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.
- •33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
- •34. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.
- •35. Просте вбивство (ч.1 ст.115 кк)
- •37. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 115 ч. 2 кк)
- •38. Привілейовані вбивства (ст. 116, 117, 118 кк).
- •39. Умисне чи необережне нанесення тілесних ушкоджень (ту) (ст. 121, 122, 123, 124, 128 кк).
- •1) Меж необхідної оборони
- •2) Меж захисту в обстановці уявної оборони.
- •3) Заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Порушення правил лікування, донорства та трансплантації (ст.. 141-145)
- •41. Згвалтування та інші статеві злочини.
- •42. Крадіжка (ст.185 кк).
- •43. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк).
- •1. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •44. Грабіж (ст. 186 кк)
- •45. Розбій (ст. 187 кк).
- •46. Вимагання (ст.. 189 кк)
- •47. Шахрайство (ст.. 190 кк).
- •48. Привласнення, розтрата майна або заволо
- •49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 кк).
- •50. Підробка грошей та цінних паперів (ст. 199, 223, 224 кк).
- •51. Службове підроблення (ст. 366 кк)
- •52. Контрабанда та її види (ст.. 201, 305).
- •53. 3Лочини у сфері підприємницької діяльності (ст.202-206 кк).
- •54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 кк).
- •55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 кк).
- •56. Створення злоч. Організації та сприяння її учасникам (ст.. 255, 256 кк).
- •57. Бандитизм та його відмінність від розбою (ст.. 257, 187 кк).
- •58. Незаконні дії зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами (ст.262-269 кк).
- •59. Порушення правил безпеки дорож. Руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. Засобами (ст. 286 кк).
- •60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 кк). Хулиганство (ст.296)
- •63. Незаконні дії з наркотичними, психотропними речовинами та їх аналогами або прекурсорами (ст.306-308, 311-314, 318-321 кк).
- •66. Зловживання владою або служ. Становищем (ст. 364 кк). Перевищення влади або служ. Повноважень (ст. 365 кк).
- •67. Службова недбалість (ст. 367).
- •68. Давання хабара (ст. 369 кк). Провокація хабара (ст. 370 кк).
- •69. Притягнення завідомо невинного до кв (ст. 372). Примушування давати показання (ст. 373).
- •70. Злочинні діяння щодо судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 376-379 кк).
- •71.Злочинні діяння щодо захисника чи представника особи (ст.397-400 кк).
13. Форми та види вини
Вина (ст.23 КК) - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони і дозволяє визначити ставлення злочинця до основної ознаки злочину - суспільної небезпеки.
В теорії та практиці кримінального права виділяють такі форми вини:
- умисну (ст. 24 КК);
- необережну (ст.25 КК);
- змішану (складну, подвійну).
Умисел поділяється на такі види:
- прямий умисел;
- непрямий (побічний, евентуальний) умисел.
Необережність поділяється на такі види:
- злочинну недбалість;
- злочинну самовпевненість.
Умисна форма вини передбачає, що особа, яка його вчинила:
- усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності:
- передбачала суспільно небезпечні наслідки;
- та бажала (при прямому умислі);
- чи свідомо допускала (при непрямому умислі) настання цих наслідків.
Прямий умисел - має місце в тих випадках, коли особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння чи бездіяльності, передбачала суспільно небезпечні наслідки (інтелектуальний момент в понятті прямого умислу) і бажала їх настання (вольовий момент).
Непрямий умисел - характеризується тим, що особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи без діяльності, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і свідомо допускала настання цих наслідків.
Закон містить визначення лише прямого та непрямого умислу, а теорії та практиці кримінального права відрізняються такі види умислу як: визначений (конкретизований), невизначений (неконкретизований, завчасно обміркований, раптовий, афектований.
Необережна форми вини має два види:
Злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Злочинна недбалість - має місце, коли особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідки своєї дії чи бездіяльності, хоча повинна була і могла передбачати.
Від злочинної недбалості необхідно відрізняти "випадок" ("казус"). "Випадок" ("казус") має місце, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією або бездіяльністю особи, котра, не тільки не передбачала можливості їх настання, але й не могла їх передбачити. "Випадок" ("казус") виключає вину в поведінці особи, а отже й наявність самого злочину.
Змішана форма вини - має місце в таких злочинах, коли щодо одних об'єктивних ознак злочину має місце умисел, а щодо інших — необережність ст.121 ч.2 КК
Казус (випадок) в кп та його правові наслідки.
Від злочинної недбалості слід відрізняти «випадок» («казус»). «Випадок» у судовій практиці зустрічається нерідко, а актуальність питань, які з ним пов'язані, досить висока, оскільки йдеться про наявність або відсутність вини у кожному випадку. Особливо часто «випадок» зустрічається у справах із заподіяння шкоди життю та здоров'ю людини, виробничого травматизму, порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.
«Випадок» розглядається як самостійний вид психічного ставлення до суспільно небезпечних наслідків. Він має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачила можливості їх настання, а й не могла їх передбачити. «Випадок» виключає вину в поведінці особи. На відміну від недбалості «випадок» характеризується відсутністю суб'єктивного критерію, який у поєднанні з об'єктивним визначає необережність як вид вини. Неможливість передбачення суспільно небезпечних наслідків може бути зумовлена як суб'єктивними особливостями особи (відсутність необхідних знань, навичок, досвіду, слабкі розумові здібності, хвороба тощо), так і тією конкретною обстановкою, в якій було вчинене діяння, що викликало наслідки. Наприклад, М. і К. йшли польовою дорогою. М., закурюючи, кинув у зарослий травою кювет палаючий сірник, який потрапив у бочку з-під бензину, яка там лежала, внаслідок чого бензин, що залишився в бочці, запалав і стався вибух. Дном бочки, що вилетіло, К. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Сам же М. від вибуху не постраждав, бочки, що лежала в кюветі, не бачив. У цьому випадку М. не передбачав можливості заподіяння шкоди К. і не міг її передбачити.
«Випадок» («казус») виключає КВ за відсутністю складу злочину в поведінці особи.