- •1. Поняття, предмет, ознаки та система КрПу.
- •2. Завдання кримінального права. Кримінальне право та кримінальна політика.
- •3. Злочин, його види та стадії. Готування до злочину. Замах на злочин.
- •4. Закон про кримінальну відповідальність та її підстава.
- •5. Дія кримінального закону у часі, просторі, за колом осіб. Зворотна сила кримінального закону.
- •6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
- •7.Добровільна відмова та діяльне каяття, їх правові наслідки.
- •8. Об'єкт злочину.
- •9. Об'єктивна сторона злочину.
- •1) Безпосередній причинний
- •2) Опосередкований причинний зв'язок
- •10. Суб’єкт злочину
- •11. Суб’єктивна сторона злочину
- •12. Види складів злочину
- •1) Об'єкт злочину;
- •2) Об'єктивна сторона злочину;
- •13. Форми та види вини
- •Казус (випадок) в кп та його правові наслідки.
- •15. Поняття та види помилок в кп
- •16. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •17. Необхідна оборона (но)
- •18. Уявна оборона (уо)
- •19. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •20. Крайня необхідність (кн)
- •21. Фізичний або психічний примус
- •22. Виконання наказу або розпорядження
- •23. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •24. Виконання спец. Завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •25. Повторність, сукупність, рецидив злочинів та їх ознаки.
- •26. Співучасть у злочині. Форми співучасті. Види співучасників та межі їх відповідальності.
- •27. Поняття, мета та види крим. Покарань (кп).
- •28. Позбавлення волі, його види і строки
- •29. Призначеня покарання: поняття, правила. Призначення покарання за сукупністю злочинів або вироків.
- •30. Звільнення від покарання та його відбуття (ст.74-85 кк).
- •31. Амністія та помилування.
- •32. Судимість: строки погашення, зняття судимості та її правові наслідки.
- •33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
- •34. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.
- •35. Просте вбивство (ч.1 ст.115 кк)
- •37. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 115 ч. 2 кк)
- •38. Привілейовані вбивства (ст. 116, 117, 118 кк).
- •39. Умисне чи необережне нанесення тілесних ушкоджень (ту) (ст. 121, 122, 123, 124, 128 кк).
- •1) Меж необхідної оборони
- •2) Меж захисту в обстановці уявної оборони.
- •3) Заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •40. Порушення правил лікування, донорства та трансплантації (ст.. 141-145)
- •41. Згвалтування та інші статеві злочини.
- •42. Крадіжка (ст.185 кк).
- •43. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк).
- •1. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •44. Грабіж (ст. 186 кк)
- •45. Розбій (ст. 187 кк).
- •46. Вимагання (ст.. 189 кк)
- •47. Шахрайство (ст.. 190 кк).
- •48. Привласнення, розтрата майна або заволо
- •49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 кк).
- •50. Підробка грошей та цінних паперів (ст. 199, 223, 224 кк).
- •51. Службове підроблення (ст. 366 кк)
- •52. Контрабанда та її види (ст.. 201, 305).
- •53. 3Лочини у сфері підприємницької діяльності (ст.202-206 кк).
- •54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 кк).
- •55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 кк).
- •56. Створення злоч. Організації та сприяння її учасникам (ст.. 255, 256 кк).
- •57. Бандитизм та його відмінність від розбою (ст.. 257, 187 кк).
- •58. Незаконні дії зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами (ст.262-269 кк).
- •59. Порушення правил безпеки дорож. Руху або експлуатації транспорту особами, які керують тр. Засобами (ст. 286 кк).
- •60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 кк). Хулиганство (ст.296)
- •63. Незаконні дії з наркотичними, психотропними речовинами та їх аналогами або прекурсорами (ст.306-308, 311-314, 318-321 кк).
- •66. Зловживання владою або служ. Становищем (ст. 364 кк). Перевищення влади або служ. Повноважень (ст. 365 кк).
- •67. Службова недбалість (ст. 367).
- •68. Давання хабара (ст. 369 кк). Провокація хабара (ст. 370 кк).
- •69. Притягнення завідомо невинного до кв (ст. 372). Примушування давати показання (ст. 373).
- •70. Злочинні діяння щодо судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 376-379 кк).
- •71.Злочинні діяння щодо захисника чи представника особи (ст.397-400 кк).
54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 кк).
Фіктивне банкрутство (ст.218)
Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єкт - встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.
Об'єктивна сторона
„Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника або власника суб’єкта господарської діяльності, а також службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) кредиторам або державі”
За своєю конструкцією - матеріальний, злочин вважається закінченим з моменту настання передбачених законом наслідків - заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.
Суб'єкт: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності; 3) громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом, який обов'язково включає усвідомлення винним неправдивості факту фінансової неспроможності, про який йдеться у поданій ним офіційній заяві.
Доведення до банкрутства (ст.219)
Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єкт - встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.
Об'єктивна сторона
„Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) державі чи кредитору”
Обов'язковою ознакою цього злочину є наявність двох взаємопов'язаних суспільно небезпечних наслідків: 1) стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності; 2) великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
За своєю конструкцією - матеріальний, злочин є закінченим з моменту настання сукупності вказаних наслідків.
Суб'єктом злочину можуть бути власник (у т. ч. співвласник) або службова особа юридичної особи, що мають повноваження, необхідні для вчинення передбачених ст. 219 дій. Не може бути суб'єктом даного злочину індивідуальний підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умисним . Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є також мотив - корислива чи інша особиста заінтересованість винної особи або її бажання задовольнити ті чи інші інтереси третіх осіб.
Приховування стійкої фінансової неспроможності (ст.220)
Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єкт - встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.
Об'єктивна сторона Умисне приховування громадянином - засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди (>=500 НМДГ) кредиторові”
Суб'єкт господарської діяльності - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридичну особу, незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування).
Кредитор - будь-яка юридичну чи фізична особа, яка має належно оформлені і підтверджені документально майнові (у т. ч. грошові) вимоги до суб'єкта господарської діяльності, від імені якого надано недостовірні відомості, незалежно від розміру таких вимог.
За своєю конструкцією - матеріальний, вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кредитору.
Суб'єктом злочину може бути особа, яка є засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа такого суб'єкта.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. У частині ставлення винного до відомостей, які він повідомляє кредитору, його уповноваженій особі чи господарському суду, вина має форму прямого умислу - винний усвідомлює, що відомості, які він подав, є недостовірними, і бажає подати саме такі відомості. Ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватися прямим або непрямим умислом.
Незаконні дії у разі банкрутства (ст.221)
Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єкт - встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині убезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю суб'єктів господарської діяльності.
Об'єктивна сторона
„Умисне приховування майна або майнових обов’язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином — засновником або власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності у разі банкрутства і завдали великої матеріальної (>=500 НМДГ) шкоди”
За своєю конструкцією - матеріальний, вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кредитору.
Суб'єктом злочину можуть бути: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності щодо якого порушено справу про банкрутство і який згодом був визнаний банкрутом.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222)
Родовий об’єкт – суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єкт - встановлений законодавством порядок фінансування, кредитування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів.
Об'єктивна сторона
„1. Надання громадянином-підприємцем або засновником чи власником суб’єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди”
За своєю конструкцією - в ч.1 – формальний, є закінченим з моменту надання неправдивих відомостей, в ч.2 у разі завдання великої матеріальної шкоди кредитору.
Суб'єкт злочину спеціальний: 1) громадянин, який займається зареєстровано підприємницькою діяльністю індивідуально, без створення юридичної особи; 2) засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 3) службова особа юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності.
Суб'єктом шахрайства з фінансовими ресурсами не можуть виступати особи, які хоч і є індивідуалами-підприємцями або службовими особами суб'єктів господарської діяльності, але в кредитних відносинах виступають як приватні особи котрі отримують споживчі кредити.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та спеціальною метою - отримати вказаний у ст. 222 різновид фінансових ресурсів або пільгу щодо податків.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 222) є: 1) вчинення його повторно; 2) заподіяння ним великої матеріальної шкоди.