1) Меж необхідної оборони

2) Меж захисту в обстановці уявної оборони.

3) Заходів, необхідних для затримання злочинця.

За особливостями конструкції – це злочин матеріальний, вважається закінченим з моменту заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Суб'єкт - фізична, осудна особа, якій виповнилось 16 років і яка перебуває у стані необхідної, уявної оборони або правомірного затримання злочинця

Суб'єктивна сторона - характеризується умисною формою вини у вигляді прямого чи непрямого умислу. При цьому умисел виникає завжди раптово.

Заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони або заходів необхідних для затримання злочинця не є злочином, якщо воно вчинено з необережності.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушко­дження (ст. 128)

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.

Об'єктом злочину є здоров'я особи.

Об'єктивна сторона

„Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження„

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями або бездіяльністю; 2) наслідками у вигляді тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень; 3) при­чинним зв'язком між зазначеними діянням і наслідками.

Про поняття тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень див., відповід­но, статті 121 і 122 та коментар до них.

За особливостями конструкції - матеріальний злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків - тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Суб'єкт фізична, осудна особа, якій виповнилось 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину є основним елементом, за яким він відрізняється від заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідальність за яке настає за статтями 121 і 122: вона характеризується необережністю у вигляді зло­чинної самовпевненості або злочинної недбалості.

40. Порушення правил лікування, донорства та трансплантації (ст.. 141-145)

Порушення прав пацієнта (ст.141 КК)

Родовий об'єкт - суспільні відносини у сфері охорони життя та здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт основний - життя та здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт додатковий — порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів. Об'єктивна сторона

„Проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть або інші тяжкі наслідки”

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями у вигляді проведення клінічних випробувань лікарських засобів: а) без письмової згоди пацієнта чи його за­конного представника, або б) стосовно неповнолітнього чи недієздатного; 2) наслідка­ми у вигляді смерті або інших тяжких наслідків; 3) причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Інші тяжкі наслідки - заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.

За особливостями конструкції – це злочин матеріальний, вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді смерті або інших тяжких наслідків.

Спеціальний суб'єкт - фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років і яка є керівником клінічних випробувань або іншим працівники спеціалізованого лікувального закладу, визначеного МОЗ.

Суб'єктивна сторона - передбачає подвійну форму вини. Щодо самих дій - це умисел, щодо наслідків лише необережність. Наявність умисного ставлення до смерті або інших тяжких наслідків трансформує цей злочин в інший (наприклад, у злочин, передбачений ст. 115).

Незаконне проведення дослідів над людиною (ст.142 КК)

Родовий об'єкт - суспільні відносини у сфері охорони життя та здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт основний - життя та здоров'я особи (людини)

Безпосередній об'єкт додатковий - порядок проведення дослідів над людиною.

Об'єктивна сторона

„1. Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров’я.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, двох або більше осіб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я потерпілого.”

ОЗНАКИ: 1) діями у вигляді незаконного проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною; 2) наслідками у вигляді створення небезпеки для її життя чи здоров'я; 3) причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Дослід — це експеримент, спроба відтворити яке-небудь явище або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою пізнання та вивчення.

За особливостями конструкції - формальний, вважається закінченим з моменту створення небезпеки для життя чи здоров'я людини.

Суб'єкт - фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років. Зазвичай ним є лікар або службова особа закладу охорони здоров'я чи наукового закладу, особа, яка здійснює медичну практику в галузі народної чи нетрадиційної медицини із застосуванням, наприклад, гіпнозу чи інших подібних методів тощо.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення до наслідків у вигляді тривалого розладу здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 142) може характе-ризуватися тільки необережністю (подвійна форму вини).

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо двох або більше осіб; 3) шляхом примушування або обману, а так само 4) спричинення ним тривалого розладу здоров'я потерпілого.

Неповнолітнім є особа, яка не досягла 18-річного віку.

Під примушуванням слід розуміти дії, пов'язані із застосуванням психічного чи фі­зичного (у т. ч. такого, що потягло наслідки у вигляді легкого тілесного ушкодження) насильства до потерпілого і спрямовані на те, щоб у такий спосіб схилити їх до надання згоди на проведення дослідів над ним.

Обман - це будь-які дії, що вводять особу в оману для проведення дослідів над нею.

Поняттям тривалий розлад здоров'я потерпілого у ст. 142 охоплюються наслідки у вигляді спричинення тяжкого тілесного ушкодження або тілесного ушкодження середньої тяжкості, заподіяних через необережність.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст.143 КК)

Родовий об'єкт - суспільні відносини у сфері охорони життя здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт основний - здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт додатковий - порядок трансплантації органів або тканин людини.

Предметом є не будь-які анатомічні матеріали людини, а лише її органи та тканини, у тому числі (крім ч.2 ст. 143 КК) взяті у мертвої людини

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах:

1) порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143);

2) вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин (ч. 2 ст. 143);

3) незаконна торгівля органами або тканинами людини (ч. 4 ст. 143);

4) участь у транснаціональних організаціях, які займаються: а) вилученням у люди­ни шляхом примушування або обману її органів чи тканин з метою їх трансплантації або б) незаконною торгівлею органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143).

За особливостями конструкції - матеріальний, вважається закінченим з моменту завдання шкоди здоров'ю людини.

Суб'єкт злочину - фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років.

Суб'єктивна сторона - характеризується умисною формою вини у вигляді прямого умислу. Для ч.2 ст.143 КК є обов'язковою наявність спеціальної мети, а саме вилучення у людини органів або тканин здійс­нюється з метою їх трансплантації.

Кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обма­ну її органів або тканин є вчинення його щодо особи, яка перебувала: а) в безпорадному стані або б) в матеріальній чи іншій залежності від винного (ч. 3 ст. 143).

Безпорадний стан — це обумовлений об'єктивними і суб'єктивними факторами стан особи, в якому вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання.

Матеріальна залежність - це таке становище винного, при якому він повністю або частково перебуває на утриманні особи, яка схилила його до вчинення злочину, або має перед цією особою зобов'язання майнового характеру.

Інша залежність - будь-яка інша, крім зазначеної вище, залежність винного від того, хто схиляє його до вчинення злочину, яка виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої він відчуває себе зобов'язаним перед такою особою або певною мірою підкорений їй

Особливо кваліфікуючою ознакою вилучення у людини шляхом примушування чи обману її органів або тканин і водночас кваліфікуючою ознакою незаконної торгівлі органами або тканинами людини (ч. 5 ст. 143) є вчинення цих діянь за попередньою змовою групою осіб.

Насильницьке донорство (ст.144 КК)

Родовий об'єкт - суспільні відносини у сфері охорони життя здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт основний - здоров'я особи (людини).

Безпосередній об'єкт додатковий - порядок надання донором крові.

Предмет - кров живої людини.

Об'єктивна сторона

„1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора.”

Об'єктивна сторона - виражається у протиправному вилученню крові у людини:

1) проти її волі, зчиненому шляхом застосування до її насильства;

2) за її згодою внаслідок обману.

За особливостями конструкції - матеріальний, вважається закінченим з моменту вилучення у людини мінімально необхід­ної для використання її як донора кількості крові.

Суб'єкт - фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років. Як правило, суб'єктом цього злочину можуть бути медичні працівники спеціалізованих установ і закладів переливання крові, закладів охорони здоров'я.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Мета використання людини як донора означає, що вилучену у потерпілого кров винний у подальшому хоче безпосередньо використовувати для лікування, виготовлен­ня лікарських препаратів або у наукових дослідженнях.

Для ч.3 ст.144 КК також обов'язкова мета продажу вилученої крові.

Кваліфікуючі ознаки;

- ч.2 ст.144 КК - дії передбачені ч.1 цієї статті вчинені щодо:

а) неповнолітнього;

б) особи, яка перебувала в безпорадному стані або матеріальній залежності від винного.

- ч. 3 ст. 144 КК - дії передбачені ч. 1 чи ч.2 цієї статті вчинені:

а) за попередньою змовою групою осіб;

б) з метою продажу.

Продаж вилученої крові - укладання угод купівлі-продажу крові.

Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145)

Родовий об'єкт - суспільні відносини у сфері охорони життя здоров'я особи (людини).

Об'єктом - порядок збереження лікарської таємниці, який забезпечує належний стан здоров'я громадян.

Предмет - лікарська таємниця - певним чином задокументована інфор­мація про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сто­рони життя громадянина.

Об'єктивна сторона

„Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки”

ОЗНАКИ: 1) діяння у вигляді розголошенні лікарської таємниці, 2) тяжкі наслідки, 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Розголошення - усна чи письмова розповідь стороннім особам про зміст документів, що містять лікарську таємницю, у т. ч. через засоби масо­вої інформації, та інше віддання гласності певних відомостей.

Тяжкі наслідки розголошення - са­могубство чи самоскалічення потерпілого, серйозне загострення його хвороби внаслі­док переживань тощо.

За особливостями конструкції - матеріальний, вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків.

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є медичні працівники та інші особи, у т. ч. і службові, яким відповідна інформація стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків. Для кваліфікації злочину не має значення, була така інформа­ція довірена особі (надана за обліковим документом) чи стала відома за інших обставин (навіть і випадково, але у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків - обов'язків лікаря, адвоката, нотаріуса, вихователя, спеціаліста-психолога тощо).

Суб'єктом цього злочину не є: а) сама особа, стану здоров'я якої стосується лікар­ська таємниця та її законний представник; б) особи, яким у зв'язку з навчанням або ви­конанням громадських чи інших, крім професійних і службових, обов'язків, стала відо­ма лікарська таємниця, незважаючи на те, що цим особам законами України (зокрема, Законом «Про психіатричну допомогу») також прямо заборонено її розголошувати.

5. З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується змішаною формою вини: прямим або непрямим умислом до діяння і необережністю до його наслідків.