6. Вживання складноскорочених слів у діловому мовленні

Причини появи скорочень:

• тенденція до уникнення надлищкової інформації;

• прагнення до економії місця, пов′язане з обмеженістю площі документа;

• прагнення уникнути повторення кількаслівних назв.

Існують два види скорочень у писемному мовленні:

1. Графічні або текстові – призначені тільки для зорового сприймання.

2. Лексичні скорочення – можуть вживатися в усній та писемній формах.

Графічні скорочення не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами, писуться через дефіс (р-н, ін-т, б-ка) або з крапками (м., р.), можуть складатися з повторення початкових букв (см, км) або дробового написання (р/р, а/с). Вони вимовляються повністю і скорочуються тількм на письмі. Найпоширеніші графічні скорочення: поштові та телеграфні (м., обл., с.), умовні почначення величин та одиниць виміру (см, кг), назви посад, вчених ступенів і звань (член-кор., канд., доц.), власне текстові (і т.ін., і т.д.). Усі ці скорочення не переносяться.

Лексичні скорочення (літерні /КБ, ЖБК/, звукові /ЗАГС, ЦУМ/, складові /завгар, міськком/, комбіновані /ЖЕК, ТЕЦ/) тяжіють до самостійних слів - вони можуть відміноватися, мають категорію роду й числа, вживаються в скороченому виді як в усній, так і в писемній формах, позначаються великими або малими буквами без лапок та дефісів. Найпоширеніші лексичні скорочення: офіційні назви організацій, підприємств, установ (виконком, ДонДАУ), назви матеріалів (лавсан), назви виробів, пристроїв (запчастина, коленвал), назви документів (спецзамовлення, техдокументація).

Вимоги щодо вживання складноскорочених слів

1. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом, яке вже є в мові ( ДУЕТ, ИВАН /Институт востоковедения Академии наук/).

2. Скорочення повинно легко розгортатися в повну форму.

3. В звичайних документах повна назва установи пишеться тільки один раз, а потім вживається скорочення. В офіційних державних документах скорочення майже не вживаються, пишеться тільки повна форма.

4. Скорочення повинно зберігати однакову форму в тексті документа – не можна скорочувати словосполучення по-різному або писати його то повністю, то скорочено (райком, РК, районний комітет).

Правила скорочення

Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

Допускається використовувати як загальноприйняті скорочення (наприклад, до н.е. – до нашої ери, см – сантиметр), так і спеціальні – поширені в певній галузі (наприклад, техред – технічний редактор, вид.– видавничий ).

Одне й те саме скорочення для двох різних слів допускається в особливих випадках (наприклад, с. – село, сторінка, р. – річка, рік – при назві й цифрі).

Застосовують різні прийоми скорочень :

1. Усічення (у разі усічення на місці скорочення ставиться крапка – адмін., рис.):

• У скороченнях іменників ураховують закінчення однини або множини, наприклад: ін-т – інститут, ін-ти – інститути.

• Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсіканням частини „-ський”, наприклад: франків. – франківський.

• У складних іменниках, які пишуться через дефіс, усікають кожну складову частину або одну з них, наприклад: щкола-інтернат – шк.-інтернат, словник-довідник – слов.-довід.

• У складних словах, які пишуться разом, скорочують або першу або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово, наприклад: діафільм – дф, відеофонограма – відеофоногр.

2. Видалення голосних (стягування) ( у разі виладення голосних крапка не ставиться – млн ).

3. Утворення абревіатур (ДонНУ):

• Ініціальна абревіація записується початковими літерами без крапок, наприклад: мале підприємство – МП, відкрите акціонерне товариство – ВАТ.

ПРИКЛАДИ НАЙПОШИРЕНІШИХ СКОРОЧЕНЬ

абонентська скринька – а/с

акціонерне товариство – АТ

бульвар – б-р

старший викладач – ст.викл.

виконавчий комітет – виконком

виконуючий обов′язки – в.о.

Велика Вітчизняна війна – ВВВ

громадянин – гр.

державна адміністрація – держадмін.

дивись – див.

добровільне товариство – добр. т-во

доцент – доц.

завідувач кафедри – зав.кафедри

масштаб – м-б

міністерство – м-во

наприклад – напр.

науково-досдідний – н.-д.

об′єднання – об-ня

обчислювальний центр – ОЦ

офіційний – офіц.

пан – п.

професор – проф.

район – р-н

рік – р.

роки – рр.

реферат – реф.

російський – рос.

сільське господарство – с.г.

спільне підприємство – СП

стаття – ст.

та інші – та ін.

титульний аркуш – тит.арк.

товариство – т-во

факультет менеджменту у виробничій сфері – ф-т МВ

університет – ун-т

університети – ун-ти

14