- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
- •Актуальність теми.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
- •4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Класифікація анемій
- •Ферритин – залізопротеїновий комплекс
- •Трансферин
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •Вказівки до практичної роботи студентів на занятті Інтерпретація загального аналізу крові
- •Загальний аналіз крові – нормативні показники за системою сі
- •Додаткова інформація – інтерпретація зак
- •Показники у здорових-0,2±0,01×10 9/л. Референтні величини: 0,04-0,3 ×10 9/л. Відносна кількість паличкоядерних нейтрофілів у здорових людей складає 2,9±0,02%. Референтні величини: 1-6%.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
№ |
Назва дисципліни |
Отримані навички |
|
Анатомія |
Знати будову кровотворних органів: селезінки, печінки, губчастих кісток, тимусу, їх кровопостачання та інервацію |
|
Гістологія |
Демонструвати знання мікроскопічної структури еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; Малювати схему еритропоезу |
|
Фізіологія |
Пояснювати основні функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів Розподіл та обмін заліза в організмі людини Особливості всмоктування заліза у ШКТ людини Знати механізми кровотворення та рівні їх регуляції Розраховувати колірний показник Оцінювати осмотичну стійкість еритроцитів Інтерпретувати результати загального аналізу крові |
|
Патологічна фізіологія |
Патогенетичні механізми розвитку різних форм анемій Особливості ураження ШКТ та нервової системи при дефіциті вітаміну В12 та фолієвої кислоти Порушення всмоктування заліза при патології ШКТ |
|
Біохімія |
Обмін білірубіну в нормі та при різних видах жовтяниць |
|
Деонтологія в медицині |
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкуванні із хворим |
|
Латинська мова та медична термінологія |
Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворого, симптомів та синдромів при анеміях |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
1. Навчитися за допомогою розпитування, фізикальних та лабораторних методів дослідження виявляти патологічні симптоми анемій, аналізувати їх взаємозв'язок, на цій основі формувати висновок про характер захворювання, його перебіг та важкість.
2. Ознайомитись з основними методами досліджень при анеміях.
3. Навчитися трактувати результати лабораторного дослідження загального та біохімічного аналізів крові, за допомогою яких проводити диференціація залізодефіцитної, В12-фолієводефіцитної та гемолітичної анемій
4. Засвоїти принципи поєднання основних симптомів анемій в синдроми, аналізувати їх взаємозв'язок та послідовність появи, на підставі чого формувати своє заключення.
4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
-
№
Термін
Визначення
Анемія
– патологічний стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів та (або) гемоглобіну в одиниці об'єму крові нижче норми
Колірний показник
– відносна величина, що відображає ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном
Ретікулоцити
– молоді, незрілі форми еритроцитів, забарвлення яких можливе тільки у нефіксованих мазках щойно взятої для дослідження крові (суправітальне фарбування)
Перерозподіл крові при анеміях
– мобілізація її з депо (печінки, селезінки, м’язів), із обмеженням кровопостачання периферичних тканин та збільшенням кровопостачання життєво важливих органів
Сидеропенічний синдром
– клініко–лабораторні прояві, пов’язані із зменшенням вмісту заліза в тканинах
Койлоніхій
– зміна форми нігтьової пластини на вигнуту при залізодефіциті
Pica chlorotica
– специфічна зміна смаку у хворих із залізодефіцитом, яка проявляється схильністю до вживання неїстівних речовин (крейди, глини, зубного порошку, вугілля, сирих круп, сирого тіста та фаршу тощо)
Гіпохромія
– зниження кольорового показника крові нижче 0,8
Гіперхромія
– підвищення кольорового показника крові більше 1,1
Дисеритропоетична анемія
– анемія, що пов’язана із порушенням синтезу еритроцитів у кістковому мозку під впливом різних факторів
Фунікулярний мієлоз
– дегенеративні зміни задніх та середніх стовпів спинного мозку при В12-фолієводефіцитній анемії, пов’язані із накопиченням токсичної метілмалонової кислоти в нервовій тканині
Гемосидероз
– відкладання заліза у паренхіматозних органах із поступовим розвитком органної недостатності
Анізоцитоз
– поява різних за розмірами еритроцитів
Пойкілоцитоз
– поява різних за формою еритроцитів