43. Регіональна економічна інтеграція

Регіональна економічна інтеграція являє собою процес розвитку стійких економічних зв'язків та розподілу праці національних господарств, який, охоплюючи зовнішньоекономічний обмін і сферу виробництва, веде до тісного переплетення національних господарств і створення єдиного господарського комплексу в регіональному масштабі. Конкретні форми взаємодії в рамках інтеграційного об'єднання залежать від рівнів господарського розвитку країн-учасниць. Особливості цих країн відповідно впливають на форми, характер і рушійні сили об'єднавчих процесів.

Виділяються два типи регіональної економічної інтеграції:

• міждержавна економічна інтеграція;

• інтеграція на мікрорівні, або інтеграція, ведена приватними закордонними прямими інвестиціями.

Міждержавні інтеграційні об'єднання проявляються у формах:

- зон вільної торгівлі, які ставлять за мету ліквідувати перешкоди у взаємній торгівлі;

- митних союзів, які крім вищевказаної мети вживають заходів митної та податкової захисту свого внутрішнього ринку від конкуренції третіх країн.

Далі інтеграційний процес у своєму розвиткові приймає форму спільного ринку зі свободою руху товарів, послуг і капіталів, єдиного ринку з уніфікацією юридичних та економіко-технічних умов торгівлі, руху капіталу та робочої сили і, нарешті, утворення валютного та економічного союзу.

44. Європейський союз

Європейський союз (Євросоюз, ЄС) - економічне і політичне об'єднання 27 європейських держав. Націлений на регіональну інтеграцію, Союз був юридично закріплений Маастрихтським договором в 1992 році на принципах Європейських співтовариств. Основні проголошені цілі Союзу: - Введення європейського громадянства; - Забезпечення свободи, безпеки та законності; - Сприяння економічному та соціальному прогресу; - Зміцнення ролі Європи у світі. Найбільш принципові досягнення Союзу: * Побудова спільного ринку, на основі якого утворений єдиний внутрішній ринок ЄС - "простір без внутрішніх кордонів, в якому, згідно з положеннями цього договору, забезпечується вільне переміщення товарів, осіб, послуг і капіталів" ; * Будівництво економічного і валютного союзу. Його основою служить єдина грошова одиниця ЄС - євро; * Розробка і проведення інститутами Європейського Союзу загальної політики в різних областях: загальна аграрна політика ЄС, політика конкуренції, імміграційна, транспортна, екологічна політика та ін; * Формування права Європейського Союзу - самостійної правової системи, яка регулює багато важливих сфер суспільних відносин за участю держав-членів, юридичних осіб та пересічних громадян; * Прийняття законодавства про Європейський акціонерному товаристві-єдиної організаційно-правовій формі юридичних осіб, яка може використовуватися для здійснення підприємницької діяльності на всій території Європейського Союзу; * Перетворення Європейського Союзу на самостійного учасника міжнародних відносин, встановлення Союзом партнерських відносин з іноземними державами.

45. Регіональні торговельні блоки Азії, Австралії, Північної та Південної Америки

В даний час у світі нараховується біля 20 регіональних економічних об'єднань інтеграційного типу. З них найбільше помітні і впливові такі:

Північна Америка - Північноамериканска асоціація вільної торгівлі (НАФТА);

Азіатсько-тихоокеанський регіон - Асоціація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЄС);

Азія - Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН);

ОЄС-ЄКО - організація економічного співробітництва центральноазіатських держав, створена у 1992 р. (Іран, Пакистан, Туреччина);

СААРК - Південно-азіатську асоціацію регіонального співробітництва (Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Мальдиви, Бутан, Непал);

Латинська Америка - Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ) і «Меркосур»;

Андський пакт - Торгова угода Венесуели, Колумбії, Еквадору, Перу і Болівії;

НАФТА утворена в січні 1994 року США, Канадою і Мексикою. НАФТА  в даний час найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік

На сьогоднішній день НАФТА включають такі цілі: - зняття бар'єрів та стимулювання руху товарів і послуг між країнами-учасницями угоди;  - створення і підтримку умови для справедливої ​​конкуренції в зоні вільної торгівлі;  - залучення інвестицій в країни-члени угоди;  - забезпечення належної та ефективної захисту та охорони прав інтелектуальної власності в Зоні;  - створення дієвих механізмів впровадження та використання Угоди, спільного вирішення спорів та управління;  - встановлення бази для майбутньої тристоронньої, регіональної та міжнародної кооперації з метою розширення і поліпшення Угоди.

АТЄС створена в 1989 р. На даний час АТЕС включає 21 державу Азії, Північної і Південної Америки: Канаду, США, Мексику, Нову Зеландію, Австралію, Папуа-Нову Гвінею, Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південну Корею, Тайвань, Гонконг, КНР, Японію, Чилі, В’єтнам, Перу, РФ.

Принципи організації АТЕС:

1. Мета АТЕС полягає в тому, щоб підтримати розвиток в регіоні, спрямоване на підвищення життєвого рівня народів і зростання світової економіки.

2. Співпраця повинна ставити своїм завданням встановлення відкритої багатосторонньої торговельної системи.

3. Співпраця повинна будуватися переважно на економічній, а не політичної або стратегічної основі, з тим щоб реалізувати спільні інтереси і посилювати конструктивну взаємозалежність шляхом заохочення руху товарів, послуг, капіталу і технологій.

АСЕАН - це геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 краïн, розташованих в Південно-Східній Азії.

Цілі АСЕАН:

— створення в районі регіону миру, свободи і нейтралітету;

— сприяння співробітництву держав в економічній, соціальній і культурній сферах;

— встановлення в рамках АСЕАН зони вільної торгівлі;

— взаємодія з іншими регіональними організаціями.

МЕРКОСУР — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об'єднання. До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай , Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор

Цілі:

— вільний рух товарів, послуг і робочої сили, якого потрібно досягти через ліквідацію митних тарифів та нетарифних обмежень;

— встановлення спільного зовнішнього тарифу та ведення спільної зовнішньоторговельної політики стосовно третіх країн чи їх груп та координація позицій на регіональних та міжнародних економічних конференціях;

— координація макроекономічної, фіскальної, монетарної та секторальної політики в галузях міжнародної торгівлі, сільського господарства, промисловості, транспорту і комунікацій та в будь-яких інших галузях для забезпечення вільної конкуренції між сторонами договору;

— гармонізація законодавства в цих сферах для зміцнення інтеграційних процесів