- •Предметом науки ідпу є вивчення винекнення, розвиткуі зміни типів і форм держави і права, боротьби укр. Народу за утвердження в Україні державності і правової системи.
- •Укр. Народ є автохтон (з грец. Походження – місцевий)
- •На початку 7 століття скіфи посіли у степах пн. Причорномор»я, створивши перше велике політичне об*єднання.
- •Античні міста-держави
- •5. Боспорське царство
- •6 .Зародження класового ладу і формування державності у східних слов"ян. Утворення Давньоруської держави - Київської Русі (6 - початок 12 ст.)
- •Суспільний лад Київської Русі у другій половині 9 - першій третині 12ст.
- •9. Право Давньоруської держави у другій половині 9 - першій третині 12 ст.
- •10. "Руська правда" - пам"ятка стародавнього феодального права.
- •11. Судочинство і судові органи в Київській Русі
- •4. Злочини проти сім`ї і моральності.
- •13. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •14.Суспільний і державний лад Галицько-Волинського князівства
- •16. Сусп. Лад Укр. У литовсько-польський період (друга половина хiv- друга половина xviIст.)
- •17. Держ. Лад на укр. Землях в литовсько-польську добу (друга половина 14 — перша половина 17 ст.)
- •18. Джерела, основні риси і зміст права на Україні в литовсько-польський період (друга половина 14 — перша половина 17 ст.)
- •19. Литовські статути і ї характеристика.
- •20.Виникнення укр. Козацтва: різні концепції в історичній літературі (кінець 15 — перша половина 17ст.)
- •23. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни
- •24. Зміни в суспільному ладі в ході національно-визвольної боротьбу українського народу за свою державність.
- •26.Джерела та розвиток феодального права в Гетьманській державі.
- •28. Юридичне оформлення входження України до Росії (2пол. XviIст.)
- •27. Правове становище України під протекторатом російського царя. Березневі статті 1654р. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654р.
- •30. Політичний лад. Адміністративно – політичне становище України.
- •36.Територія і господарство України в першій половині 19ст.
- •37.Суспільний і державний устрій після ліквідації Української державності (перша пол..19 ст.)
- •39.Територія,суспільний лад і державний устрій в західноукр. Землях
- •40.Судова система і право в західноукр. Землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •41. Сусп. Лад Укр. В період утвердження і розвитку капіталізму.
- •42. Державний устрій Укр. В період утвердження і розвитку капіталізму ( 2 пол. 19 ст.)
- •43.Джерела, основні риси права і судочинство Укр. В період утвердження і розвитку капіталізму.
- •44.Утворення дуалістичної Австро – Угорської монархії в1867р. Органи влади і управління. Виборча система.
- •45. Орг. Урядової адмін. І самоврядування в Галичині, Пн. Буковині та в Закарпатті в 2пол. 19ст.
- •50. Цивільне, адм., крим.Зак-во на у. В період з 1900 до лютого 1917р.
- •61. Україна і утв. Срср...
- •62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)
- •63. Основні риси права. Кодифікація законодавства усрр (20 –ті рр.).
- •64. Конституція урср 1937 р.
- •65.Розвиток галузей рад. Права на Укр. На основі загальносоюхних закон. Актів. Віднесення крим. Закон……
64. Конституція урср 1937 р.
Надзв. 14 з їзд рад УРСР 30 січня 1937 р. пийняв постанову, якою затвердив 3 по рахунку Конституцію УРСР.
Зміст:
Скл. з 146 статей і 13 розділів.
1 розіл – присвячений сксп. устрою радянської України.В ньому проголошувалось, що УРСР є соціалістичною державою робітників і селян, де владу становлять ради депутатів трудящих. Економ. основою УРСР визнавалась соціалістична власність держ.
2 розділ – державний устрій.
ст.13. УРСР добровільно об єднується з іншими рівноправними соціаліст. рад. республіками в союзну д. –СРСР.
Кожний громадянин Укр.є громадянином СРСР.
В наступних рожділах говорилось структуру, порядок утворення, компетенцію та основні форми д –сті як центральних органів управління, так і місцевих.
Вищим органом держ. влади УРСР єВерховна рада. Вона обиралась на 4 роки (1 депутат від 100 тис. населення).
Замість 4 законодавчих органів (Всеукр. з їзд рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і раднарком), що діяли за попередніми конституціями – Верховна рада ставала єдиним законодавчим органом.
Повноваження ВР:
затвердження народно-господ. плану держави;
затв. бюджету;
керівництво основними галузями господарства і культ. життя;
податки;
законод. про працю;
організ. суд. органів;
обирала президію – колегіальний постійно діючий орган між сесіями ВР. Вона визнавала закони, тлумачила їх, контролювала д-сть уряду, скасов. рішення одл. рад, якщо вони суперечили законодавству, публікувала закони, організовувала вибори до ВР, нагороджувала почесними званнями, мала право помилування, надавала право громадянства.
утв. уряд – Раднарком України – найвищий виконавчий і розпорядчий орган держ влади. Уряд мав право видавати постанови і розпорядження на основі і на виконня законів та перевіряти їх виконання.
До скаду Раднаркому входили:
1) голова;
2) його заступники;
3)голова держ. планової комісії;
4) 14 наркомів Укр. – народна освіт, комунальне господарство, місцева промисловість, соц. забезпечення.
Вищі органи влади УРСР, як і вищі органи держ. влади СРСР були показовими. А реальна влада – в руках партійного керівнищтва.
Констит. перейменувала Ради роб., селянських і червоноармійських депутатів на Раду депутатів трудящих.
Відмінено позбавлення виборчихє прав певних категорій громадян.
Скасовувались переваги при виборах до рад предс. робочого класу.
Згідно ст. 143 – вибори від Рад трудящих від сільскої до міської ради проводилися на основі загального, прямого і рівного виборчого права шляхом таємного голосування.
В Конст. 1936 р. впереше було визначено положення про референдум, де він визначався я к всенародне опитування (ст. 49). Схоже було і в Конст. 1937 р. (ст.3).
У розділі 10 формально проголошувались широкі демократичні права, але це були пропагандиські акти. Було продекларовано широкі права і свободи, а реальна практика перекреслювала зміст цієї конст.
Конст. проголошувала недоторканість особи, житла. Але вже в к. 30-х рр. почались масові репресії.
В ст. 12 прогол. право на працю.
Ліквідовано нац. райони, нац. сільські ради.
Конст. мала спеціальний розділ, присвячений органам суду і прокуратури.
Прогол. основні принципи д-сті суд.- прокур. органів.
Ще за Конст. 1936 р. Укр. формально зберігала свою суд. с-му, однак ст. 14 віднесла судові ф-ії до відання суду.
Основою суд. с-ми в Укр. залишились Народний суд, до підсудності якого віднесено цив. і крим. справи.
Судді не призначались, а обирались.
Згідно Конст. ств. Спеціальні суди – це військ. трибунали, лінійні суди залізничного і водного транспорту.
З припиненням дії Конст. найменування Генпрокурора було скасовано.Посада стала називатися – Прокурор УРСР.