62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)

Відбулися зміни місцевих органів влади в Україні.

До весни 1923 р. був підготовлений проект про скасування в Україні волостей і повітів. Губернії залишалися. Утворено замість них округи і райони.

2-га сесія ВУЦВК 7 скликання 12 квітня 1923 р. прийняла Постанову «Про новий адміню-терит. Устрій України». За нею визнавалось скасування більше 2 тис. волостей і 102 повітиі встан. Поділ республіки на 53 окрууги і 796 районів. Окрім того 15,5 сільрад було окруплено до 9,3 тис.

Загалом в республіці к-сть адмін.-терит. Одиниць зменшилась на 46 % управлінського апарату.

Райони, округи були наділені широкою компетенцією (більшою, ніж волості і повіти).

Від старого адмін.-терит. Поділу в Україні залишилися губернії, які втрачали своє значення.

Президія ВУЦВК 3 червня 1925 р скасовувала губернії ( замість 9 губерній – 102 повіти, 1980 волостей). Було створено 549 сіських рад (162 – рос., 17 – польські, 62 – молдовські).

Але, в січні 1934 р . на 17 з їзді ВКП(б) Сталін заявив, що головною небезпекою для радянської влади є місцевий буржуазний націоналізм і в грудні 1934 р. прийнято Рішення «Про чистку 2-х прикордонних районів в Україні».

В результаті адмін.-терит реформи здійснився перехід від 4-х ступневої системи управління (губернії-повіти-волості-села) до 3-х (округ-район-село).

Пізніше замість округів були створені області.

Значною подією стало утворення на Лівобережжі Дністра Молдавської автономної республіки в 20-ті роки.

У жовтні 1924 р. сесія ВУЦВК прийняла Постанову «Про утворення автономної Молдавської соціалістичної республіки».

Наркомат юстиції України розробив проект конституції Молд. Республіки. У квітні 1924 р. в м. Болеті 1-ий Всемолдовський з їзд рад, який затвердив Конституцію Молд. Республіки.

9 з їзд рад затвердив входження Молд. республіки до складу УРСР.

Відбулися зміни в системі суд. органів.

9 Всеукр. З їзд рад затвердив Положення «Про судоустрій СРСР».

Судова система:

1. Народний суд (районні)

2. Окружний суд

3. Верховний суд Урср.

Основною ланкою залишився Народний суд.

Окружний суд скл. З пленумів і відділів (адмін., крим., цив. І дисциплінарних відділів).

Верховний суд скл. З президії, пленуму і декількох колегій.

Дана система судів діяла з 1924 р. до 11 вересня 1929 р., коли ВУЦВК затвердила нове Положення «Про судоустрій УСРР», згідно з якою зберігалась стара система.

Районні і народні суди обиралися окружними з їздами рад, а в містах і селищах – пленуми сільських і селищних рад.

Здійснювалась перебудова органів прокуратури УРСР 1924 р. З 1925 р. держ. Прокуратура залишалася в складі Наркомату юстиції, але її керівник в складі Наркомату одержував назву Генерального прокурора республіки.

Місцеві органи прокуратури складали окружні прокурори.

З 1925 р. увесь східний апарат передавався прокуратурі (раніше суддям).

Створ. держ. нотаріат, адвокатура, інституції наук.-суд. експертизи.

Особливу увага партія більшовиків приділила репресивним заходам. Було утворену Всеукр. Надзвичайну комісію в 1922 р. для боротьби з бандитизмом, спекуляцією тощо, яка проволила репресивну політику.