40. Глобалізація та інформаційна революція.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.

Глобалізацію традиційно пов'язують з інформаційною революцією, яка завдала удару по державній монополії на інформацію, а в майбутньому призведе до різкого скорочення контрольованих статусних комунікацій. Відбувається трансформація наук, суб'єктом яких була держава (геополітика, політологія тощо) і з'явилися нові науки (глобалістика, регіоналістика), між якими почалася конкуренція за «великі простори». Особливо гостре суперництво розгорнулося за глобальну конкуренцію в світовому економічному просторі. Інформаційна революція, обумовлена ​​широким застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), стала передвісником постіндустріальної епохи. В результаті технологічного прогресу відбулася глобальна мобільність інформації, капіталу і кваліфікованих кадрів. Інформаційна революція привела до обмеження статусної інституційної культури. Домінуючим ставиться пріоритет духовних технологій над матеріально-практичними. У приватних осіб з'явився доступ до каналів зв'язку, ринків і джерел інформації, які раніше мали статусну доступність, залежали від займаної посади і положення в суспільстві, контролювалися національними урядами та міжнародними корпораціями. Глобальна мобільність інформації, капіталу і кваліфікованих кадрів розумового руда підриває роль держави у виконанні багатьох його фіскальних функцій. Інформаційна революція трансформувала уявлення про національну безпеку, які протягом століть виходили з передумов створення військової та економічної потужності. У сучасному світі національна безпека зв'язується з приналежністю до певних статусним комунікацій, наприклад, НАТО або СОТ. Глобалізація, супроводжувана інформаційною революцією, пред'явила нові вимоги до проблем національної безпеки, намітилися тенденції до стирання статусних кордонів. Змінюються головні пріоритети національної безпеки.  Інформаційна революція трансформує міжнародні економічні відносини, де на перше місце виходить виробництво інтелектуального продукту (багатства). Інформаційна революція має великий вплив на соціально-економічні відносини. Потужним інтелектуальним знаряддям стають геоінформаційні системи (ГІС). Міжнародне взаєморозуміння і співпраця можлива на основі всесвітнього забезпечення доступу до просторової інформації різних категорій користувачів і розробників.

41. Особливості об’єктивної глобалізації.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.

Об’єктивні передумови глобалізації коріняться у матеріальних основах відтворення людської цивілізації, адже за будь-якого суспільного устрою існує певна відповідність між засобами творення людьми матеріальних благ і способами підтримання їхньої життєдіяльності.Хоча процес глобалізації об'єктивний, навколо нього відбується політична боротьба. Глобалізація на сучасному етапі, тобто на початок 21 століття, має як палких прихильників, так і опонентів.