- •Пон фінансів і фін діяльності держави
- •2. Загальна характеристика державних органів, які здійснюють керівництво фінансовою діяльність
- •Конституційний статус Рах палати.
- •Правовий статус мінфін
- •Пон фін системи Укр. Та її склад
- •Правові форми фін діяльності.
- •Фінансове право як галузь права. Зв'язок фп з інш галузями.
- •Предмет і метод фін-пр регулювання.
- •Суб фін права
- •Система і джерела фін права
- •13.Фін контроль. Пон, види, методи
- •14.Понятта та суб фін контролю.
- •15. Бюджетна система України. Пон. Та склад
- •16. Поняття і зміст бюджету
- •17. Міжбюджетні відносини в Україні.
- •18. Пон та види між.- бюджетних трансфертів.
- •19. Пон бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин
- •20. Порядок розгляду проекту бюджету за бку. Бюджетне регулювання, пон та методи.
- •21.Стадія бюджетного процесу: поняття та види.
- •23.Зміст актів про бюджет
- •24. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені, власні та регулюючі доходи.
- •25.Поняття та види розпорядників бюджетних коштів. Їх повноваження
- •26.Поняття і зміст бюджетного процесу
- •27.Порядок складання проекту бюджету
- •28. Порядок розгляду і затвердження бюджету
- •29. Порядок виконання державного бюджету.
- •30. Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету
- •31. Державний борг. Поняття, види та форми.
- •32.Кошторис: поняття, види, правове значення
- •33.Поняття та зміст кошторисно-бюджетного фінансування.
- •34.Видатки Державного бюджету України. Особливості правовідносин у галузі видатків.
- •35.Правове регулювання видатків на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •36.Доходи Державного бюджету України. Поняття та види.
- •37.Неподаткові доходи. Поняття, види та особливості правового регулювання.
- •38.Акцизний податок: поняття, платники, об’єкт
- •39.Правовий статус органів державної податкової служби
- •40.Податкова система України:поняття та склад. Класифікація податків в Україні.
- •5. За способом справляння:
- •6. За характером використання:
- •7. За періодичністю справляння:
- •41.Місцеві податки і збори.Загальна характеристика
- •42.Податкові правовідносини.Поняття та особливості
- •43.Поняття податку,його ознаки. Елементи податку
- •44.Права та обовязки платників податків
- •45.Права та обовязки органів податкової служби
- •46.Загальна характеристика податку на промисел
- •47.Загальна характеристика податку на прибуток підприємст.
- •48.Податок на доходи фізичних осіб
- •49.Пільги на податок на доходи фізичних осіб.
- •50.Загальна характеристика непрямих податків
- •51.Банківська система України за зу про банки і банківську діяльність
- •52.Статус нбу
- •53.Правові основи грошової системи України
- •54.Відповідальність за порушення порядку введення касових операцій
- •55.Правові засади обігу готівки. Ліміти каси-пон.Та порядок встановлення
- •56.Порядок відкриття рахунків у фін.Установах
- •57.Правові засади організації безготівкових розрахунків в Укараїні
- •58.Фінансово-правові відносини в галузі безготівкових розрахунків(дурне питання,ніого ніде про нього нема!!!!)
- •59.Правовий режим валютних операцій
- •60.Поняття валюти,валютних цінностей,та валютних правовідносин.
- •61.Пон.І зміст валютного контролю
Пон фінансів і фін діяльності держави
Фінанси – це один з видів грошових відносин, але не всі грошові відносини це фінанси. Походження терміну фінанси:
- латинське походження – обов*язкова сплата грошей або грошове зобов’язання
- Німецьке коріння – угоди, що укладалися для обману купців.
- Французьке коріння – державні доходи
- Англія – грошове стягнення, пеня
Необхідність існування фінансів:
Існують товарно-грошові відносини
Продовжує діяти закон вартості.
Ознаки:
Це завжди грошові відносини
Це відносини якими управляє держава.
Це відносини що виникають при перерозподілі вже розподіленого продукту
Це відносини без еквівалентного характеру.
Фінанси – це сукупність суспільно економічних відносин, які направлені на формування, розподіл, використання публічних централізованих та децентралізованих фондів коштів, необхідних для безперебійного функціонування держави та місцевого самоврядування.
Грошові фонди – це відокремлені гроші, що мають цільове призначення. Грошові фонди є об’єктом фінансів. Централізовані фонди – це фонди що утворюються при безпосередній участі держави (орг місц самворядув), яка використовує їх в якості матеріально-фін бази для виконання своїх завдань і функцій.Саме держава в своїх нпа регулює порядок формув фондів, визначає строки та розмір платежів, по певним платежам напрям їх використання.
Децентралізовані грошові фонди – це фонди, що утворюються в окремих галузях господарства, підприємствах. На відміну від централізованих порядок надходження і реалізацію коштів визначає суб’єкт який створив цей фонд. Їх не можуть використовувати органи державної влади для фінансування видатків держави, проте вони відіграють істотну роль на фінансовому ринку держави. Зокрема, за рахунок цих коштів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів держави шляхом сплати податків.
Фінансова діяльність держави – це врегульована нормами права діяльність держави та її органів по мобілізації, розподілу, використанню публічних централізованих та децентралізованих фондів коштів необхідних для покриття витрат по виконанню основних завдань і функцій, що стоять перед державою та органами місцевого самоврядування.
Принципи фінансової діяльності:
Загально правові ( законність, верховенство права, суверенітет держави, рівність усіх форм власності)
Галузеві ( публічний характер фінансової діяльності, пріоритет законодавчої влади над виконавчою, всебічний контроль в сфері фінансової діяльності, принцип розподілу функцій між представницькими органами та органами виконавчої влади у сфері фінансової діяльності)
Окремих правових інститутів ( єдності фінансової та грошової системи, фінансової безпеки держави, гласності, плановості, цільового використання фінансових ресурсів)
Фінансова діяльність має певні особливості:
1) вона має міжгалузевий, загальний характер, на відміну від однорідних сфер державної діяльності, оскільки забезпечення фінансовими ресурсами спрямоване на всі галузі і сфери державного управління, контролю;
2) реалізується як державними органами, так і органами місцевого самоврядування (іноді через спільну діяльність цих органів);
3) поєднує як безпосереднє управління з використанням імперативних методів (щодо державних підприємств і т. ін.), так і непряме, рекомендаційне (щодо грошових ресурсів недержавних юридичних та фізичних осіб);
4) здійснюється через діяльність як представницьких, так і виконавчих органів влади.