Тема 1.5. Професійне мовлення: ознаки ефективності (2 год.) Інформаційний етап

1. Професійна мовнокомунікативна компетенція

Комунікативна компетенція — сукупність знань про спілкування в різноманітних умо­вах і з різними комунікантами, а також уміння їх ефективного за­стосування у конкретному спілкуванні в ролі адресанта і адресата.

Комунікативна компетенція залежить від:

• комунікативних інтенцій (утримування в пам'я­ті сказаного й постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та кінцевими результа­тами);

• дотримання комунікативних стратегій, що дають змогу досягти необхідного результату комунікації;

• знання особистості співбесідника; зворотного зв'язку в комунікації, що передбачає врахування психо­логічних особливостей (темпераменту, переваг, уподо­бань тощо) адресата, його соціальних ролей; уміння до­лати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити»; уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника тощо;

• постійної орієнтації в умовах та ситуації спілку­вання;

• орієнтації і підтримання самого процесу спілку­вання, тобто контролю за цим процесом;

• контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо;

• навичок та уміння завершення комунікації, ви­ходу з неї.

Важливим складником комунікативної компетенції є мовна компетенція.

Мовна компетенція — знання учасниками комунікації норм і правил сучасної літератур­ної мови і вміле використання їх у продукуванні висловлювань.

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні (Таблиця 1)

Таблиця 1

Типи норм літературної мови

Норми літературної мови	Тлумачення норми	Приклади
Орфоепічні	вимова звуків і звукосполучень, наголошення слів	Позаочі, добродій, [к’іхт’і]
Орфографічні	написання слів	Пів’яблука, бриньчати, деренчати
Лексичні	слововживання	Будь-яке ( а не любе) питання; наступна (а не слідуюча) зупинка
Стилістичні	відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування	Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце займає … (посідає)
Граматичні	творення слів, уживання форм слів, побудова слів і речень	По містах і селах ( а не містам і селам), згідно з наказом (а не згідно наказу)
Пунктуаційні	вживання розділових знаків	Це, може, й так, а_ може, й ні.

Завдання: Підібрати 2-3 приклади до кожної групи норм

2. Комунікативні ознаки культури мовлення

Культура мовлення – організація мовних засобів, що в будь-якій ситуації спілкування за дотримання сучасних мовних норм та етики спілкування забезпечують досягнення комунікативних завдань.

Ознаки культури мовлення:

• мовний аспект – знання й дотримання норм літературної мови;

• комунікативний аспект – вибір і вживання мовних засобів відповідно до комунікативних цілей і намірів;

• етичний аспект – знання й дотримання правил мовленнєвого етикету

Вимоги до мовлення

Яким має бути мовлення	Як цього домогтися
Змістовним	Продумуйте тему і основну думку висловлювання; розкривайте тему повністю, але без зайвих слів, не пишіть (не говоріть) того, чого не розумієте
Послідовним	Говоріть зв’язано, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами), не перестрибуйте з одного на інше. Дбайте про переходи ("місточки"), висновки, узагальнення.
Багатим	Уникайте повторів, банальностей, порожніх фраз, користуйтеся різноманітними, але зрозумілими Вам мовними засобами, не повторюйте тих самих слів, однакових речень, уникайте монотонності, однакової структури речень.
Точним	Добирайте найбільш точні слова, чітко формулюйте думку, при потребі звертайтеся до тлумачного, синонімічного словника.
Виразним	Виділяйте найважливіші місця, виражайте своє ставлення до того, про що говорите.
Правильним	Дотримуйтесь норм української літературної мови
Доцільним	Вмійте оцінити ситуацію спілкування і засоби, які найкраще підходять для неї. Завжди враховуйте, з ким розмовляєте, з якого метою, де.
Образним	Підбирайте слова і речення, які яскраво, емоційно можуть впливати на слухача.