- •Пон фінансів і фін діяльності держави
- •2. Загальна характеристика державних органів, які здійснюють керівництво фінансовою діяльність
- •Конституційний статус Рах палати.
- •Правовий статус мінфін
- •Пон фін системи Укр. Та її склад
- •Правові форми фін діяльності.
- •Фінансове право як галузь права. Зв'язок фп з інш галузями.
- •Предмет і метод фін-пр регулювання.
- •Суб фін права
- •Система і джерела фін права
- •13.Фін контроль. Пон, види, методи
- •14.Понятта та суб фін контролю.
- •15. Бюджетна система України. Пон. Та склад
- •16. Поняття і зміст бюджету
- •17. Міжбюджетні відносини в Україні.
- •18. Пон та види між.- бюджетних трансфертів.
- •19. Пон бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин
- •20. Порядок розгляду проекту бюджету за бку. Бюджетне регулювання, пон та методи.
- •21.Стадія бюджетного процесу: поняття та види.
- •23.Зміст актів про бюджет
- •24. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені, власні та регулюючі доходи.
- •25.Поняття та види розпорядників бюджетних коштів. Їх повноваження
- •26.Поняття і зміст бюджетного процесу
- •27.Порядок складання проекту бюджету
- •28. Порядок розгляду і затвердження бюджету
- •29. Порядок виконання державного бюджету.
- •30. Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету
- •31. Державний борг. Поняття, види та форми.
- •32.Кошторис: поняття, види, правове значення
- •33.Поняття та зміст кошторисно-бюджетного фінансування.
- •34.Видатки Державного бюджету України. Особливості правовідносин у галузі видатків.
- •35.Правове регулювання видатків на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •36.Доходи Державного бюджету України. Поняття та види.
- •37.Неподаткові доходи. Поняття, види та особливості правового регулювання.
- •38.Акцизний податок: поняття, платники, об’єкт
- •39.Правовий статус органів державної податкової служби
- •40.Податкова система України:поняття та склад. Класифікація податків в Україні.
- •5. За способом справляння:
- •6. За характером використання:
- •7. За періодичністю справляння:
- •41.Місцеві податки і збори.Загальна характеристика
- •42.Податкові правовідносини.Поняття та особливості
- •43.Поняття податку,його ознаки. Елементи податку
- •44.Права та обовязки платників податків
- •45.Права та обовязки органів податкової служби
- •46.Загальна характеристика податку на промисел
- •47.Загальна характеристика податку на прибуток підприємст.
- •48.Податок на доходи фізичних осіб
- •49.Пільги на податок на доходи фізичних осіб.
- •50.Загальна характеристика непрямих податків
- •51.Банківська система України за зу про банки і банківську діяльність
- •52.Статус нбу
- •53.Правові основи грошової системи України
- •54.Відповідальність за порушення порядку введення касових операцій
- •55.Правові засади обігу готівки. Ліміти каси-пон.Та порядок встановлення
- •56.Порядок відкриття рахунків у фін.Установах
- •57.Правові засади організації безготівкових розрахунків в Укараїні
- •58.Фінансово-правові відносини в галузі безготівкових розрахунків(дурне питання,ніого ніде про нього нема!!!!)
- •59.Правовий режим валютних операцій
- •60.Поняття валюти,валютних цінностей,та валютних правовідносин.
- •61.Пон.І зміст валютного контролю
21.Стадія бюджетного процесу: поняття та види.
Стадія бюджетного процесу являє собою етап діяльності держави чи місцевого органу, внаслідок якого приймається правовий акт.
Стадії бюджетного процесу можна розділити на дві групи: 1) бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження); 2) виконання бюджету.
Бюджетний кодекс (ст. 19) виділяє чотири стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3) виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).
22.Бюджетні повноваження України (особливостей інституту не знайшла!!!)
Бюджетні повноваження України як суверенної держави визначаються насамперед Конституцією України. На основі норм Конституції бюджетні повноваження розподіляються між представницькими й виконавчими органами різних рівнів. Розподіл бюджетних повноважень між Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України, між представницькими і виконавчими органами місцевого самоврядування здійснюється залежно від розподілу компетенції між гілками влади нормами Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і бюджетним законодавством (ст. 4 Бюджетного кодексу України).
Розмежування бюджетних повноважень по вертикалі між представницькими і виконавчими органами держави та органами місцевого самоврядування ґрунтується на нормах Конституції України, за якими розподіляють повноваження між законодавчими і виконавчими органами державної влади та органами місцевого самоврядування і їх виконавчими органами.
Повноваження України як суверенної держави у сфері бюджету широкі. У Бюджетному кодексі вони конкретизуються через повноваження органів державної влади, що виступають від імені держави. Відповідно до норм статей Конституції України і Бюджетного кодексу до повноважень України у галузі бюджету належать:
- визначення основних напрямів бюджетної політики (ст. 33 Бюджетного кодексу); встановлення загальних принципів організації і функціонування бюджетної системи України (ст. 92 Конституції України і статті 5-7 Бюджетного кодексу); визначення видів видатків, що вносяться до Державного бюджету і місцевих бюджетів. Ст. 95 Конституції України встановлює, шо виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на суспільні потреби, розмір і цільова спрямованість цих витрат, а також критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами (ст. 87 Бюджетного кодексу);
- визначення джерел доходів, за рахунок яких формуються державний і місцеві бюджети, оскільки ст. 92 Конституції України встановлює, що система оподаткування, податки і збори визначаються виключно законами;
- розподіл джерел доходів між Державним і місцевими бюджетами (ст. 29, 64-68 Бюджетного кодексу);
- розмежування видатків між бюджетами, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (ст. 88-90 Бюджетного кодексу); визначення дотації на вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів (ст. 99 Бюджетного кодексу) і коштів, що передаються до Державного бюджету з місцевих бюджетів (ст. 100 Бюджетного кодексу); визначення видів субвенцій, що передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 102,103,105 Бюджетного кодексу), і порядку надання міжбюджетних трансфертів (ст. 108 Бюджетного кодексу); затвердження єдиної бюджетної класифікації (ст. 8-12 Бюджетного кодексу); встановлення системи заходів щодо збалансування бюджетів усіх рівнів на підставі ст. 95 і 142 Конституції України та ст. 64-69,73, 74 Бюджетного кодексу; встановлення основ бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 142, 143 Конституції України, статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу); встановлення принципів і основ бюджетного процесу для всіх рівнів бюджетів (ст. 19-21, 75-79 Бюджетного кодексу); складання зведеного бюджету і звіту про його виконання (ст. 6 Бюджетного кодексу); здійснення методичного керівництва в бюджетній діяльності і контролю за дотриманням бюджетного законодавства (ст. 109-115 Бюджетного кодексу).
Ці повноваження Україна має як держава, на території якої здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.
Друга група повноважень України пов’язана з тим, що головну роль у її бюджетній системі відіграє Державний бюджет. У сфері свого бюджету держава має такі повноваження: на затвердження Державного бюджету України відповідно до ст. 85 Конституції України і ч. 5 ст. 44 Бюджетного кодексу; на складання Державного бюджету за загальним і спеціальним фондами (ст. 13 Бюджетного кодексу і Закон про Державний бюджет на відповідний бюджетний період); на отримання закріплених за Державним бюджетом доходів відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу; на визначення напрямів використання бюджетних асигнувань (призначень) і їх розмірів за напрямами (ст. 95 Конституції України, ст. 87 Бюджетного кодексу); на створення в Державному бюджеті резервного фонду для здійснення непередбачених витрат, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, розміром не більш як один відсоток обсягу витрат загального фонду бюджету (ст. 24 Бюджетного кодексу);
Держава в особі Верховної Ради України та органів виконавчої влади наділена повноваженнями і щодо місцевих бюджетів. На підставі статей Конституції України, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням встановлюються відносини з приводу забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій (ст. 142 Конституції України). Держава зобов’язана:
— надавати фінансову підтримку органам місцевого самоврядування і брати участь у формуванні місцевих бюджетів (ст. 142 Конституції України);
- гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 64 Бюджетного кодексу);
— затверджувати диференційовані і єдині нормативи відрахувань від загальнодержавних доходів і податків до місцевих бюджетів вищого рівня (ст. 65,66,68 Бюджетного кодексу);
- вилучати у місцевих бюджетів до Державного бюджету частину надлишку у разі перевищення прогнозованих показників доходів місцевих бюджетів розрахункового обсягу витрат відповідного бюджету (ст. 100 Бюджетного кодексу);
- визначати розміри субвенцій і цільові напрями їх використання (ст. 102,105 Бюджетного кодексу);
- здійснювати контроль за законним, доцільним, економним використанням коштів і належним їх обліком.